11. Планування і організація міжнародних нддкр.

При плануванні міжнародних НДДКР вирішують наступні завдання:

• розміщення науково-дослідницьких підрозділів;

• рішення про те розробляти самим продукт чи купувати;

• вибір майбутнього напрямку досліджень;

• розміщення людських і фінансових ресурсів в різних країнах.

Вибір місця є дуже важливим і носить стратегічний характер, оскільки враховує необхідність максимального використання переваг спеціалізації та місцевих умов.

При виборі місця враховується:

• близькість до підрозділів, що виконують функції постачання, виробництва та збуту;

• близькість до потенційного клієнта;

• наявність місцевих ресурсів (капіталу та персоналу);

• необхідні мінімальні розміри дослідницького підрозділу, щоб постійні видатки не були дуже високими.

Для вибору місця розташування НДДКР розроблено різні моделі: технологічна крива, матриця технологічного портфелю, модифікована модель конкуренції М. Портера і інші.

Організація міжнародних НДДКР

При проведенні міжнародних НДДКР використовують такі структури, як міжнародні комітети і проекти, міжнародна лінійна та штабна організація.

Міжнародні комітети (створені поза рамками ієрархії) і складаються з менеджерів центрального та національних підрозділів, що орієнтовані на управління певними проектами та створені на обмежений термін.

Задачі: 1. Співвідношення приймаємих до виконання проектів з сучасною політикою в області НДДКР.

2. Рішення стратегічних задач по координації робіт, особливо в межах великих проектів.

3. Координація і контроль ходу реалізації прийнятих проектів.

4. Консультування керівництва фірми.

В міжнародному проекті проектний менеджер виконує тільки інформаційні і консультативні функції.

При проектно-матричній організації управління менеджер проекту дає вказівки кому, коли та що робити, інші ж функції (адміністративні, дисциплінарні, управління ресурсами виконує менеджер, що входить до складу ієрархічної структури).

Лінійна організація передбачає створення лінії функціонального підпорядкування між центральними та місцевими НДДК підрозділами для забезпечення єдиної науково-технічної політики.

Виконання НДДКР в різних місцях, потребує узгодження як змісту, так і обсягу робіт, тому використовують централізоване, децентралізоване управління та інтеграцію.

При централізованому управлінні місцеві НДДКР розглядають як простих виконавців, а рішення приймаються в штаб-квартирах БНК.

При децентралізованому управлінні, повноваження по прийняттю рішень делегуються місцевим підрозділам.

Гнучка інтеграція базується на наступному принципі: дочірнім підрозділам, наділеним певною самостійністю, так задаються обмеження діяльності, що забезпечується узгодження та координація робіт в міжнародному масштабі.

11. Типи фінансування фірм та їх джерела?

Фінансування буває різним за часом, метою та джерелами. Розглянемо основні види фінансування.

Головною задачею фінансового менеджера є оцінка короткострокових та довгострокових активів та зобов¢язань фірми у часовому та просторовому використанні міжнародних ринків.

Метою короткострокового фінансування є поповнення оборотного капіталу, виконання поточних зобов¢язань. Середньо та довгострокове фінансування відбувається з метою отримання грошових коштів для фінансування довгострокових інвестицій та інших проектів фірми, формування доходного довгострокового портфелю цінних паперів, що приводять до зростання вартості компанії в майбутньому, та рості акціонерного капіталу.

Види фінансування	Мета	Джерела	Види джерел
Короткострокове	Поповнення оборотного капіталу, виконання поточних зобов¢язань	Внутрішнє Зовнішнє	Самофінансування (нерозподілений прибуток та амортизація) Внутрішньофірмове пряме фінансування; компенсаційний внутрішньо фірмовий кредит; паралельний внутрішньо фірмовий кредит. Банківське кредитна лінія; револьверний кредит; термінова позика; овердрафт Використання цінних паперів (прості векселі)
Середньострокове та довгострокове	Отримання грошових коштів для фінансування довгострокових інвестиційних проектів, формування довгострокового портфелю цінних паперів	Внутрішнє Зовнішнє	накопичені нетто-грошові потоки, що виникають при здійсненні міжнародних операцій. банківське фінансування у вигляді банківського кредиту та в формі купівлі банками довгострокових цінних паперів компанії, які розміщуються в приватному порядку серед крупних інвесторів, та залучення коштів за рахунок емісії акцій та облігацій. від інвесторів (через купівлю акцій та облігацій); від кредиторів (в формі банківського кредиту або купівлі довгострокових цінних паперів - облігацій).

Білет №4