Тема 6. «Безсполучникові складні речення. Багатокомпонентні складні речення. Складні синтаксичні конструкції». Теоретичні питання

1. Безсполучникові складні речення. Безсполучникові складні речення з однотипними частинами. Безсполучникові складні речення з різнотипними частинами. Розділові знаки у безсполучникових реченнях.

2. Багатокомпонентні складносурядні речення.

3. Багатокомпонентні складнопідрядні речення (БСПР). БСПР з супідрядністю (однорідною, неоднорідною). БСПР з послідовною підрядністю. Розділові знаки у БСПР.

4. Складні синтаксичні конструкції (складні речення з різним видами зв’язку).

Практичні завдання для самопідготовки

1. Випишіть спочатку складнопідрядні речення з однорідною підрядністю, потім - складнопідрядні речення з послідовною підряд­ністю. Розставте розділові знаки.

1. А Михайло мені сказав що ви збираєтесь їхати аж туди де зов­сім немає лісів (Ст.). 2. З невеселою радістю що пробивалася крізь усі тривоги я вискочив на весняну вулицю де кожна калюжка тримала в собі клапоть сонця (Ст.). 3. Розкажи як за горою сонечко сідає як у Дніпра веселочка воду позичає (Шевч.). 4. Дід Терентій щоразу над новою худобинкою мудрує щоб звеселити нею і людей і своїх онуків хоча сам уже й розлучився з радістю (Ст.). 5. Назбираю цвіту аж на ці­лий срібний карбованець бо дуже люблю коли є багато зошитів (Ст.). 6. І бійці відразу помітили що літо вже минуло що вже настала осінь з нескінченними мряками розбитими дорогами холодними вітрами (Гонч.). 7. У Єгора і тепер зберігається рушник який подарувала мати Щоб не забував рідної домівки.

Ключ. Підкресліть другу букву кожного речення і допишіть вислів: "Січень наступає - мороз людей ..." (За В. Скуратівським).

2. Побудуйте складнопідрядні речення з кількома підрядними, взявши за початок подані речення. Визначте вид підрядності.

І. Люблю я дощ рясний... 2. Був тихий осінній вечір... 3. Є такі гірські вершини... 4. Місяць ще не зійшов... 5. Шануйте, люди, хліб... 6. Сонце пригріло у вікно... 7. Ніяк не можу збагнути... 8. Ми несемо в житті відповідальність...

3. Зробіть синтаксичний розбір речення, накресліть його структурну схему, виділене слово розберіть за будовою.

Треба глибоко розуміти, що мова тільки та невичерпно багата й гарна, яка виплекана твоїм рідним народом, яка живиться із народних джерел, що ніколи не замулюються (Панч).

4. Запишіть речення в такій послідовності: безсполучникові речення з двокрапкою, а потім - з тире. Розставте розділові знаки.

1. Мене ніщо не змусить збочити з дороги обраної раз ні лестунів химерні почесті ні жовчний біль старих образ (Мурат.). 2. Буде вода буде все (Гонч.). 3. Настали холодні дні птахи летять у теплий дальній світ. 4. Згадала околиці рідні скрізь квіти ряст ясна роса (Леся Укр.). 5. Вода зійшла колеса стали (Гл.). 6. Глянь розкривається назустріч сонцю й грозам руками пружними запліднений чорнозем (Рил.).

Ключ. Підкресліть останню букву кожного речення, допишіть вислів про одну з народних прикмет: "Лютневі прикмети - метелиці та ..."

5. Перепишіть, вставте потрібні розділові знаки, визначивши смислові зв'язки між частинами безсполучникових складних речень.

1. Ліс стоїть задумливий ( ) печальний ( ) йому ось-ось треба пиш­не своє вбрання скидати ( ) підставляти свої віти дощам холодним ( ) хуртовинам сніговим (О. Вишня). 2. Промчався вершник по німій Полтаві ( ) у серці міста громом віддалось (Кост.). 3. Осінь пензлем Левітана доторкнулася садів ( ) жовтим ( ) золотим ( ) багряним лист заграв ( ) затріпотів (Ющ.). 4. Згадала околиці рідні ( ) скрізь квіти ( ) ряст ( ) ясна роса (Леся Укр.). 5. Вітри вщухли ( ) розіп'ялися хрестами на вигоні вітряки (Гол.). 6. Він бачив ( ) до Борислава плив­ли люди з гір і долин ( ) з містечок і сіл (Фр.). 7. З того дерева листя облетіло ( ) впало ( ) щойно з гілки зірвався останній листок (Бровч.). 8. Тут все говорить із прадавніх пір ( ) тут вічність диха тихо серед гір (Вінгр.). 9. Надворі вже порядкувала весна ( ) вівці ( ) відчуваючи тепло ( ) голосно бекали ( ) просились на пашу (Багм.).

6. Перепишіть речення, підкресліть граматичні основи, накресліть структурні схеми цих речень.

1. Я знаю: ти поклав би ще на ноти такі слова, що в злагоду ведуть, щоб піснею могли ми побороти у рабських душах братовбивчу лють! (Павл.). 2. Я не журюся тим, що золота не маю, що срібло і кришталь не прикрашають дім: завжди щаслива тим, що біль і радість знаю і що любов живе у серденьку моїм (Дущ.). 3. Для мене багато не тре­ба, щоб серце забилось раптово: лиш латочку рідного неба та матері лагідне слово (Луц.). 4. Відлітають роки, наче птахи нестримні у ви­рій, наші неньки сивіють, а серцю так хочеться вірить, що у радісну хвилю і чорну годину скорботи зігріватиме завжди мене материнська турбота (Руб.). 5. Над Степанівкою западав вечір: тіні від хат довшали, перетинали курні вулиці широкими смугами, крили їх мерехтливим серпанком - ставало синьо в селі й прозоро, а степ насувався з усіх усюд, стемнілий і таємничий, заглядав у кожну хату, немовби просив­ся на ніч (Сиз.). 6. Як у нашому селі в крицю вдарять ковалі, як у небі голубому закурличуть журавлі, - так і знай: не за горами із пахучими вітрами, з солов'їними піснями йде весна по всій землі (Б. Ол.).

7. Перепишіть, розставте розділові знаки, виділені слова проаналізуйте як частину мови. Накресліть структурні схеми речень.

І. І навіть там де не цвіте калина де слово зневажається моє я знаю є на світі Україна не грудка а земля з народом є! (Пуш.). 2. Тільки осінь минеться зима пересвище повертайтесь додому мої крилачі не жахай­тесь руїни злітайте повище я у небі залишу від домівки ключі (Бровч.). 3. Я в людей не проситиму сили я нічого в житті не просила як не про­сять гранітні схили щоб у спеку дощі їх зросили (Кост). 4. Ось і його річка що має чотири броди ось і принишкле село з корогвами тополь ось і його могутні ясени над стемнілим плотом і старенькі вдовині ворітця що кигикають мов чайка і під солом'яною шапкою хатина що тримає у віконцях сновійність місяця (Ст.). 5. Потім знову будуть місячні ночі без розімлілостей ночі коли вже й осінь озветься загуркоче першими штор­мами і десь звідти з розвированої місячної безвісті як із глибин Всесвіту невідома сила гнатиме й гнатиме буруни на цей берег де на піщаному пагорбі ледь бовваніє дівоча задумлива постать (Гонч.).