4. Населення (станом на липень 2010 р.)

Чисельність населення. Порівняно з величезною кількістю населення у деяких регіонах Південної Азії, сукупне число людності країн Південно-Східної Азії, за винятком хіба-що Індонезії, виглядає скромним. На думку приходить порівняння з Європою. Три країни – Таїланд, Філіппіни та Вʼєтнам – мають кількість людності між 65-95 млн. Лаос, досить велика країна за площею (спів мірна з Великою Британією) у 2010 р. мала лише 6,36 млн. населення. У Камбоджі, набагато більшій від Греції, налічувалося у тому ж році 14, 45 млн. населення. Виняток становить Індонезія (найбільш заселений острів у світі - Ява) із населенням у 242, 96 млн. осіб, що є регіональним лідером у цій категорії. Найменш заселеною державою в регіоні є Бруней – всього 395 тис. осіб. Для прикладу Сінгапур, що у 5 разів менший за Бруней має населення у 4.7 млн. осіб! (станом на липень 2010 р.)

Демографічні показники. Для Південно-Східної Азії, станом на 2010 рік характерний деякий спад у загальному показнику приросту населення – від 2,2% на рік (у 2003 році) до 0,6-1,9% у 2010. Найбільший приріст населення на Філіппінах (1,9% на рік), у Камбоджі та Лаосі (1,7%); найменший у Таїланді (0,6%). У структурі населення регіону переважає молодь – коливається від 65% до 75%, діти віком до 15 років становлять 25-30%, а пенсіонери всього лиш 5-6% від усього населення. Середня тривалість життя досить низька – 22-26 років. Найбільша вона у Сінгапурі – 39 років. У кожній сімʼї в середньому 2-3 дитини. Вражає рівень освіченості населення в регіоні: в середньому він становить 86-93%! Найнижчий показник у Лаосі – 73%, найвищий – у Сінгапурі, Таїланді та Філіппінах – 94%.

Розміщення населення. Населення у Південно-Східній Азії розміщено вкрай нерівномірно. Більша частина населення материкового Індокитаю концентрується у великих басейнах і дельтах головних річок Меконг, Іраваді, Менема. Тут густота населення складає близько 500-600 осіб/км². Однак існують місця, зокрема у Лаосі, Брунеї, Камбоджі, де ця густота не перевищує 75 осіб/км². У Лаосі вона взагалі подекуди становить 22 осіб/км². Схожа ситуація і на острівній частині регіону. Наприклад, до 65% населення Індонезії зосереджено на о. Ява, що є найзаселенішим островом у світі. Нерівномірно розташовано і населення Філіппін, де густота населення становить понад 300 осіб/км². Існують острови, деякі території яких узагалі незаселені: центральна частина острову Калімантан, Нова Гвінея. Там немає жодного населеного пункту. Винятком з усіх країн регіону є Сінгапур: маючи населення у 4,7 млн. осіб, густота населення на острові становить 7 023 осіб/км²! Окрім того, населення у цій державі є на 100% міським! Це виняток, оскільки загальний показник регіональної урбанізації досить низький – 45%. Найбільша кількість сільського населення у Камбоджі – 78%, Вʼєтнамі – 72%, Лаос, Бірма Таїланд – приблизно 67%, а у Брунеї та Малайзії близько 30%. Загалом це один з найменш урбанізованих регіонів світу. Найбільшими агломераціями регіону є міста Джакарта (10,2 млн.), Маніла (9,6 млн.), Бангкок (7,0 млн.), Сінгапур (4,7 млн.) та ін..

Висока густота населення у містах та жаркий клімат сприяють швидкому поширенню інфекцій серед населення, серед який найстрашнішими є малярія, гепатит А, ВІЛ/СНІД, японський енцефаліт, лихоманка. діарея та ін.. Практично у всіх країнах ризик захворювання цими недугами є дуже високим.

Етнічний склад населення. Народності Південно-Східної Азії походять із одного джерела, як і кавказькі європейці, але це не виключає існування регіонально або локально окремих етнокультурних груп. Південно-Східна Азія показує приблизний просторовий збіг між великими етнічними групами і сучасними політичними державами: кхмери домінують у Камбоджі – 90%, в’єтнамці у Вʼєтнамі – 86%, бірманці у М’янмі – 68% (станом на 2010 р). Територіально найбільше населення (індонезійське) – це жителі великого архіпелагу, що простягається від Суматри на заході до Молуккських островів на сході. Усі ці люди разом – філіппінці, малайці (Малайзія, Бруней – 50 і 66% відповідно), індонезійці та інші – відомі як індонезійці, але вони поділені за волею історії та політики. Цікавим фактом є те, що у країнах Південно-Східної Азії з кожним роком поширюється китайське населення: у Сінгапурі частка китайців становить 76,8%, у Малайзії – 23,7%, у Таїланді – 14%, у Брунеї – 11,2%, також китайці поселилися у Бірмі та Камбоджі – 3 та 1% відповідно.

Кожна країна Південно-Східної Азії має свою офіційну мову, якою розмовляє домінуючий етнос: кхмерська у Камбоджі, бірманська у М’янмі, в’єтнамська у В’єтнамі і т. д.. Однак, в регіоні завжди були поширені і мови європейські. Так, англійська, наприклад, має статус другої офіційної мови у Сінгапурі та Філіппінах. Вона також є дуже поширеною у Малайзії, Лаосі, Таїланді, Брунеї, а у Вʼєтнамі її використовують як другу мову. Менш поширеними є французька, китайська та голландська.

Релігійний склад населення. Етнічний склад та історична доля народів регіону зумовили його релігійну мозаїчність. Найпоширенішими є такі конфесії: буддизм – у Камбоджі (95%), Таїланді (94,6%), Бірмі (89%), Вʼєтнамі (86,2%), Сінгапурі (42,5%); іслам – в Індонезії (86,1%), Брунеї (67%), Малайзії (60,4%), Сінгапурі (15%) та на Філіппінах (5%); християнство – Філіппіни є єдиною державою в регіоні із християнським віросповіданням (85%), однак його сповідує невелика частка населення у Сінгапурі (13%), Малайзії та Брунеї (близько 10%), Індонезії та Бірмі (близько 7%).

Аборигени країн Південно-Східної Азії широко сповідують місцеві культи.