Рішення №2

Справа № 22-1883 2006 року

Рішення іменем україни

07 червня 2006 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого судді: Свинцової Л.М.,

Суддів: Савченко В.О., Карташова О.Ю.,

При секретарі: Малошонок О.О.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області в місті Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого Алчевського міського суду Луганської області від 31 березня 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням місцевого Алчевського міського суду Луганської області від 31 березня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково: з ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто суми у відшкодування матеріальної шкоди - 719грн., моральної шкоди - 364,31 грн., в іншій частині позовні вимоги залишилися без задоволення за необґрунтованістю.

ОСОБА_1 не погодилася з таким рішенням та звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просила рішення скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У доводах апеляційної скарги апелянта посилалася на необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення вимог ст.. 212 ЦПК України при ухваленні цього рішення.

Як вважає ОСОБА_1 суд ухвалив рішення на припущенні її вини в затопленні квартири позивача. Суд першої інстанції необгрунтовано стягнув з неї суму моральної шкоди.

Заперечення на апеляційну скаргу позивач не надсилав.

Суд першої інстанції при розгляді даної справи встановив, що відповідно до акту обстеження квартири № НОМЕР_1 АДРЕСА_1 залиття цієї квартири відбулося з вини мешканців квартири № НОМЕР_2 внаслідок пошкодження фільтру для очищення води на стояку холодного водопостачання. Цей факт підтвердили у суді свідки ОСОБА_3. ОСОБА_4, сама відповідачка.

Відповідачка визнала також, що у зв'язку із залиттям квартири позивача вона сумісно з позивачем замінила стояки в перекритті між квартирами її та позивача. Цим відповідачка також визнала той факт, що залиття квартири позивача мав місце.

Відповідно до висновків будівельної експертизи вартість ремонту квартири позивача після залиття квартири складає 719грн.

В частині задоволення позову про стягнення моральної шкоди суд першої інстанції розцінив, що заявлена позивачем сума моральної шкоди у розмірі 1700 грн. завищена та зменшив її до 1000грн.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги у зв'язку з її частковою обгрунтованістю.

Колегія судді вважає за необхідне змінити рішення в частині стягнутої з відповідачки на користь позивача суми моральної шкоди, тобто зменшити суму стягнутої моральної шкоди до 300 грн.

Так у доводах апеляційної скарги відповідачка ОСОБА_1 посилалася на те що оскаржене рішення ухвалене на припущенні її вини у затопленні квартири позивача без дотримання вимог ч.1 ст.212. ст. 213 ЦПК України, а тому це рішення необгрунтоване, необ'єктивне та незаконне.

На думку колегії суддів ці доводи не обгрунтовані щодо визначення судом наявності заподіяної позивачеві відповідачкою матеріальної шкоди.

Так, позивачем надані були докази щодо вини відповідачки у залитті його квартири та заподіянні йому матеріальної та моральної шкоди.

В оскаржуваному рішенні були оцінені докази, надані позивачем. Зокрема, акт обстеження квартири позивача від 15.09.2005 року після залиття квартири відповідачкою, що живе у квартирі віще. Згода відповідачки разом з позивачем відремонтувати пошкоджений стояк холодного водопостачання, який був пошкоджений та з питання ремонту якого вона не зверталася до житлово-експлуатаційної дільниці.

В матеріалах справи є акт обстеження квартири позивача від 06.12.2005 року, в якому міститься висновок майстрів житлово-експлуатаційної дільниці № НОМЕР_3 про те. що в цій квартирі стіни у місцях залиття мокрі, причина наявності вологих слідів не встановлена. Але цей акт не мас відношення до залиття квартири позивача 12.09.2005 року.

Вартість ремонту квартири позивача після залиття встановлена будівельно-технічною експертизою, висновки якої поряд з іншими доказами були оцінені судом першої інстанції при ухваленні рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона забов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідачка, посилаючись на те. що не з її вини була залита квартира позивача 12.09.2005 року, не надала ніяких доказів, що підтверджують її заперечення проти позову.

У доводах апеляційної скарги відповідачка посилалася на необгрунтованість позивачем заподіяння йому моральної шкоди.

Але, в позовній заяві позивач чітко вказав на те, в чому полягає заподіяна йому відповідачкою моральна шкода. Зокрема, він вказав, що така шкода полягає в тому, що він змушений жити у квартирі, яка після залиття не стала відповідати санітарним нормам, не може запросити до себе гостити друзів. У зв'язку з цим у нього депресія, зіпсовані відносини з рідними та близькими. Його моральні страждання загострюються фінансовими витратами на ремонт квартири. яку необхідно ремонтувати у свій вільний час, необхідність звернення з позовом до суду про стягнення матеріальної та моральної шкоди з відповідачки.

Обгрунтовано оцінюючи ці обставини як такі, що завдали позивачеві моральну шкоду збоку відповідачки, суд першої інстанції при встановленні суми заподіяної моральної шкоди падав неправильну оцінку розміру такої шкоди.

Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди полягає зменшенню до 300грн. пропорційно розміру вини відповідачки у заподіянні шкоди.

Таким чином, суд першої інстанції дійсно не в повній мірі виконав вимоги ч.1 ст.212. ч.1 ст.213 ЦПК України при ухваленні рішення в частині заподіяної позивачеві моральної шкоди, допустив невідповідність висновків обставинам справи, а тому згідно із п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України це є підставою для зміни рішення в частині стягнення моральної шкоди.

Враховуючи викладене на підставі ст. ст. 23, 386 ЦК України, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314,316 ЦПК України, колегія суддів

ВИ Р І Ш ИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення місцевого Алчевського міського суду Луганської області від 31 березня 2006 року змінити в частині стягнутої суми моральної шкоди та стягнути з ОСОБА_1 па користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 300 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набуває законної сили з моменту проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набуття законної сили рішенням.

Головуючий суддя Свинцова Л.М.,

Судді Савченко В.О., Карташова О.Ю.,

Ми бачимо, що в даній справі дотримано принцип гласності. Розгляд справи проводився у відкритому судовому засіданні згідно ч.1 ст. 6 ЦПК, відомий час і місце розгляду даної справи згідно ч.2 ст.6 ЦПК, рішення суду проголошено прилюдно згідно ч.9 ст. 6 ЦПК.