Напрямки усунення подвійного оподаткування
Повністю або частково уникнути подвійного оподаткування можливо шляхом зміни внутрішніх державних податкових кодексів, а також за допомогою укладання міжнародних договорів і угод з питань оподаткування.
Обов’язковою умовою усунення подвійного оподаткування є міжнародні угоди, які стосуються взаємного узгодження юридичної інтерпретації фіскальних порушень.
В межах національного фіскального законодавства інструментами вирішення проблеми подвійного оподаткування є так званні податковий кредит і податкова знижка.
Податковий кредит – це застава податків, сплачених за кордоном, в рахунок внутрішніх податкових зобов’язань. Призначення податкового кредиту полягає в тому, щоб забезпечити рівні умови господарюючим суб’єктам, поставити їх в рівні умови, незалежно від місця здійснення підприємницької діяльності. Завдяки податковому кредиту урівнюються шанси інвестора в своїй країні і за кордоном.
Також, з метою усунення подвійного оподаткування, можливо оперувати не самими податками, а об’єктом оподаткування, оподатковуємим прибутком. В цьому випадку на суму податків, сплачених в одній країні, зменшується оподатковуємий прибуток в іншій, тобто застосовується податкова знижка.
Між податковим кредитом і податковою знижкою, як способами усунення подвійного оподаткування існують відзнаки (табл 1).
Отже, при застосуванні податкового кредиту зменшується розмір податку, що підлягає сплаті на розмір податкового кредиту, а знижка зменшує оподатковуємий прибуток на суму вже сплаченого податку.
Метод податкового кредиту не може адекватно поширюватися на всі випадки подвійного оподаткування. На більш надійній підставі дана проблема регулюється за допомогою двосторонніх угод, сутністю яких є міжнародна домовленість про способи усунення або обмеження подвійного оподаткування.
Таблиця 1
Порівняльна характеристика податкового кредиту і податкової знижки
№ п/р |
Показники |
Податковий кредит |
Податкова знижка |
1 |
Оподатковуємий прибуток, од. |
100 |
100 |
2 |
Податок на прибуток в країні А (ставка 40%), од. |
40 |
40 |
3 |
Прибуток після сплати податку в країні А, од. |
60 |
60 |
4 |
Нарахований податок в країні Б (ставка 50%), од. |
50 (50% от 100) |
30 (50% от 60) |
5 |
Податковий кредит в розмірі податку, сплаченого в країні А, од. |
40 |
- |
6 |
Податок, що підлягає сплаті в країні Б, од. |
10 (50 – 40) |
30 |
7 |
Загальна сума податків в країнах А і Б, од. |
50 (10+40) |
70(40 + 30) |
8 |
Прибуток після сплати податків в обох країнах в сукупності, од. |
50 |
30 |
Податкова угода (конвенція) – це правовий інструмент управління податковим процесом на міжнародному рівні, спосіб регламентації фінансової політики багатонаціональних корпорацій і захід підвищення їх податкової дисципліни відносно держав, на території яких вони здійснюють свою комерційну діяльність.
Податкові угоди визначають процедуру, принципи оподаткування і розподілу фіскальних зобов’язань між країнами, визначають можливості взаємного інвестування.