- •41 Поняття собівартості, завдання аналізу та джерела інформації.
- •43 Оцінка виконання плану собівартості.
- •44 Аналіз витрат за елементами.
- •45 Аналіз витрат за калькуляційними статтями.
- •46 Аналіз матеріальних витрат.
- •47 Аналіз фонду оплати праці.
- •Рішення
- •48 Сутність та зміст аналізу матеріальних витрат, витрат на оплату праці.
- •49 Аналіз балансового прибутку підприємства.
- •50 Аналіз прибутку від реалізації товарної продукції.
Рішення
1 Визначаємо характер функціонального зв’язку між показниками, будуємо факторну модель:
ФЗП пов. = RДТчасЗПчас
2 Розраховуємо суму річного фонду погодинної оплати праці в базисному періоді:
ФЗП0= R0Д0Тчас0ЗПчас0=40025085=4 000 000 (грн.)
3 Визначаємо вплив окремих факторів на зміну узагальнюючого показника, зокрема:
- яким чином змінився розмір річного фонду погодинної оплати за рахунок збільшення чисельності робітників з погодинною формою оплати праці:
ФЗПR= (R1-R0)Д0Тчас0ЗПчас0=(420-400)25085= +200 000 (грн.)
- яким чином змінився розмір річного фонду погодинної оплати за рахунок зменшення середньої кількость відпрацьованих днів одним робітником за рік:
ФЗПД = R1(Д1-Д0)Тчас0ЗПчас0=420(245-250)85= -84 000 (грн.)
- яким чином змінився розмір річного фонду погодинної оплати за рахунок зміни середньої тривалості робітничої зміни:
ФЗПТчас= R0Д0(Тчас1-Тчас0)ЗПчас0=420245(7,8-8)5= -102 900 (грн.)
- яким чином зростання середньогодинної заробітної платні одного робітника вплинуло на розмір річного фонду погодинної оплати праці:
ФЗПЗПчас= R0Д0Тчас0(ЗПчас1-ЗПчас0)=4202457,8(5,25-5)=+200655 (грн.)
4 Розраховуємо суму річного фонду погодинної оплати праці в звітному періоді:
ФЗП1= R1Д1Тчас1ЗПчас1=4202457,85,25= 4 213 755 (грн)
5 При допомозі балансового методу перевіряємо правильність розрахунків:
ФЗПпов=ФЗПпов1-ФЗПпов0=4 213 755-4 000 000= +213 755 (грн.)
ФЗПпов=ФЗПповi=200 000-84 000-102 900+200 655= +213 755 (грн.)
48 Сутність та зміст аналізу матеріальних витрат, витрат на оплату праці.
49 Аналіз балансового прибутку підприємства.
Кінцевим фінансовим результатом діяльності підприємства є прибуток. Він є загальноприйнятим оціночним показником.
Прибуток — це частина чистого доходу, створеного у сфері виробництва і як такого, що отримав свою специфічну форму на стадії реалізації. Визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції, робіт і послуг та сумою усіх витрат на виробництво та реалізацію.
Прибуток є джерелом розширеного відтворення, утворення фонду споживання, утримання та розвитку невиробничої сфери, виробничого і соціального розвитку підприємства, фонду матеріального заохочення. .
Завданнями аналізу прибутку є:
визначення обгрунтованості плану з прибутку;
оцінка виконання плану прибутку;
виявлення факторів, які вплинули на відхилення фактичного прибутку від планового;
підрахування невикористаних резервів збільшення обсягу прибутку;
відпрацювання заходів, необхідних для використання виявлених резервів.
Джерелами аналізу прибутку є звітні форми 2, 1, 1-п, 5-С, 6, 11-ОФ та облікова і планова інформація.
Виділяють два види прибутку: балансовий і розрахунковий (чистий).
Балансовий прибуток — загальна сума прибутку підприємства від усіх видів діяльності за певний період, яка відображена в його балансі. Він включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), у тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних і лізингових) і позареалізаційних операцій.
Балансовий прибуток є одним із головних якісних показників, по планується підприємством та відбивається в його балансі.
Розрахунковий прибуток — це частина балансового прибутку, ііо залишилась після відрахування на спеціальні першочергові цілі(плата за землю, фіксовані рентні платежі, процент з прибутку за банківський кредит та інші), і відрахування додаткового прибутку від реалізації продукції, одержаного від необгрунтованого підвищення цін і порушення законів.
Чистий прибуток — це частина балансового прибутку, що залишається у господарстві після покриття всіх платежів і витрат, які здійснюються з прибутку.
Аналіз балансового прибутку починають з визначення і порівняння з планом і з минулим роком рівня виконання плану прибутку підприємством в цілому і за складовими його елементами. Далі вивчається структура одержаного прибутку, його джерела, вплив факторів та складових частин на відхилення його від плану. Закінчується аналіз підрахунком втрат від безгосподарності, визначенням причини цих втрат, виявлення резервів та невикористаних можливостей поліпшення фінансових показників та збільшення грошових надходжень підприємства.
Прибуток від реалізації продукції залежить від кількості, якості, асортименту, номенклатури, оптових цін та собівартості виробленої продукції.
Прибуток від іншої реалізації — різниця між загальним обсягом реалізації і обсягом реалізації продукції, яка не відповідає стандартам та технологічним умовам; продукції і послуг непромислового характеру; куплених, а потім проданих виробів і товарів; наднормативних і зайвих матеріалів та інших матеріальних цінностей.
Аналіз прибутку від іншої реалізації у звітному році потребує порівняння з попереднім роком і планом обсягу послуг непромислового характеру, наднормативних і зайвих матеріальних цінностей.
Позареалізаційний прибуток — включає доходи і видатки підприємства, які безпосередньо відображаються на рахунку «Прибутки і видатки».
Аналіз позареалізаційного прибутку потребує ретельно; оцінки кожної етапі прибутків і збитків.
Позареалізаційний прибуток — доходи від участі у спільних підприємствах; доходи від здачі майна в оренду; дивіденди проценти з акцій, облігацій та інших цінних паперів; інші доходи, пов'язані з нематеріальними активами, гудвілом; винагороди; кредитні операції; орендні (лізингові) операції; посередницькі операції; надходження від раніше списаних безнадійних боргів; одержані штрафи, пені, неустойки; перевищення знижок з тарифу над надбавками до тарифу; доход минулих років, виявлений у звітному році; доход по операціях з тарою та інші доходи.
Позареалізаційні збитки — збитки від стихійного лиха; утримання законсервованих підприємств; збитки від списання боргів після закінчення строків позовної давнини; нестачі і розкрадання, збитки від списання дебіторської заборгованості внаслідок неплатоспроможності боржників та інших безнадійних боргів; виплачені штрафи; пеня та неустойки; збитки минулих років, які виявлені у звітному році; збитки за анульованими замовленнями; ліквідація не повністю амортизованих основних фондів.
Суми, внесені до бюджету у вигляді санкцій, відшкодовуються за рахунок прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства. До таких внесків, зокрема, відносяться внески санкції за недотримання стандартів і технічних вимог, порушення державної дисципліни цін, порушення закону, а також фінансові санкції, які стягуються податковими органами.
У позареалізаційний прибуток входять також доходи від експлуатації житлово-комунального господарства. Збитки від цієї діяльності списуються за рахунок прибутку від промислової діяльності підприємства у порядку її розподілу.
Стан фінансів, договірної дисципліни, бухгалтерського обліку та аналізу на підприємстві визначають порівнянням окремих статей у динаміці.