5. Система попередження злочинності. Характеристика її складових.

9.8. Класифікація профілактичних заходів

Залежно від масштабів виділяють:

• заходи загальної профілактики, що здійснюються стосовно до всього населення держави;

• заходи спеціальної профілактики, що здійснюються в межах відомства чи великих соціальних груп (приміром, міг­рантів, неповнолітніх);

• заходи профілактики в мікрогрупах (у сім'ї);

• заходи індивідуальної профілактики (до певної особи). За ознакою правового регулювання заходи профілактики

поділяються на:

• правові (регулюються нормами адміністративного, кримі­нального, кримінально-процесуального й інших галузей права);

• неправові (регулюються мораллю, традиціями, техніч­ними нормами).

За змістом (спрямованістю та видом їхньої дії) є можливість поділити заходи профілактики всіх рівнів, масштабів та об­сягів на:

1) соціально-економічні;

2. організаційно-управлінські;

3. ідеологічні;

4. соціально-психологічні;

5. медичні та психолого-педагогічні;

6. технічні;

7. правові.

1. Заходи соціально-економічного характеру вплива­ ють на усунення, послаблення та нейтралізацію криміноген­ них факторів, пов'язаних із падінням життєвого рівня на­ селення, кризовими явищами у виробництві й соціальній сфері.

До них належать:

• заходи соціального захисту незахищених верств населення;

• заходи оздоровлення економіки та стабілізації ситуації загалом;

• заходи боротьби з безвідповідальністю та безгосподар­ністю, безробіттям, поліпшення обліку, збереження, зменшення непродуктивних втрат і своєчасне їх виявлення, заходи конт­ролю за збереженням майна, стягненням збитків з винних;

• забезпечення сплати податків, зборів та інших платежів;

• підбір кадрів тощо.

2. До організаційно-управлінських заходів належать: удосконалення державного й громадського соціального конт­ ролю за роботою апаратів управління для того, щоб обмежити масштаби недоліків і порушень, які сприяють існуванню та роз­ виткові корисної, економічної, посадової (службової) та іншої злочинності.

Під організаційно-управлінською діяльністю слід розуміти організаційний процес (динаміку) профілактики злочинності, що передбачає:

а) інформаційне забезпечення;

б) виявлення й аналіз проблем;

в) формування мети та постановку завдань;

г) безпосереднє організаційне забезпечення конкретних завдань і реалізацію запланованих заходів;

ґ) взаємодію та координацію суб'єктів профілактики;

д) внесення коректив і змін на основі оцінки ефективності результатів та нових потреб практики;

є) правове забезпечення;

є) ресурсне забезпечення (вирішення кадрових, фінансово-економічних, матеріально-технічних та інших питань зі створен­ня умов для нормальної діяльності системи профілактики зло­чинності).

Перелік елементів процесу невичерпний, послідовність їх пере­ліку є умовною.

Важливе значення мають організаційно-управлінські за­ходи у сфері правоохоронної діяльності: їх координація, спеціа­лізація стосовно до певних видів злочинності, інформаційне, методичне, кадрове, ресурсне забезпечення профілактичних функцій тощо.

3. Під ідеологічними заходами розуміють заходи, що усувають чи обмежують криміногенні фактори через форму­вання у членів суспільства моральної позиції, орієнтованої на базові загальнолюдські цінності; заходи, що формують у громадській думці нетерпимість до злочинів та інших право­порушень; заходи підвищення загальної культури людей.

4. Соціально-психологічні заходи спрямовані на форму­вання в країні, певних регіонах та місцевостях, у середовищі конкретних категорій і груп населення громадського спокою, впевненості у власній безпеці, готовності до взаємодопомоги, взаємопідтримки у складних життєвих ситуаціях, довіри до правоохоронних органів, готовності допомагати їм. Значна частина таких заходів здійснюється через інститути соціаль­ного виховання, зокрема, освітні установи, засоби масової інформації тощо.

5. Медичні та психолого-педагогічні заходи профі­лактики передбачають:

• запобігання поширенню хвороб, які становлять небезпеку для довколишніх;

• лікування та ресоціалізація осіб, які страждають на такі хвороби;

• протидія поширенню форм поведінки, пов'язаної із соціаль­ною дезадаптованістю та відтворенням злочинності, - бродяжни­цтвом, проституцією, пияцтвом, серйозними побутовими конф­ліктами тощо;

- соціальна, психолого-педагогічна, медична допомога носіям вказаних форм поведінки.

6. До технічних заходів належать різні засоби та при­ строї, що:

• утруднюють підроблення кількісних або якісних показ­ників при виробництві, реалізації, збереженні, транспортуванні матеріальних цінностей; фальсифікацію банківських операцій;

• перешкоджають проникненню до сховищ, житлових або служ-бових приміщень із метою вчинення крадіжок;

• протидіють виникненню аварійних ситуацій на вироб­ництві та транспорті, викраденню, виникненню пожеж тощо.

До них також належать: різні вимірювальні прилади, автомати для фіксування виробничих процесів, визначення якості й кількості випущених і реалізованих товарів, зупинки механізмів при виникненні аварійних ситуацій; засоби охоронної сигналі­зації, запірні пристрої; освітлювальні прилади в громадських місцях; пристрої швидкого виклику працівників міліції.

7. Правові заходи запобігання злочинності створюють правову базу для розробки та застосування всіх зазначених вище видів заходів профілактики. Правові заходи профілакти­ ки передбачають:

• удосконалення кримінальної, адміністративної, трудової, цивільної, сімейної та інших галузей законодавства для забез­печення оптимальних умов для виявлення, усунення, ослаблення, нейтралізації причин і умов злочинів, загальної та індивідуаль­ний превенції, ресоціалізації осіб, схильних до вчинення злочинів;

• встановлення й удосконалення правових заборон і об­межень, які сприяють запобіганню та припиненню виникнення умов для злочинів;

• встановлення й удосконалення адміністративно-правових норм, спрямованих на припинення процесу формування звичок і стереотипів поведінки, що за певних обставин або ситуацій можуть призвести до вчинення злочину;

• запровадження й удосконалення кримінально-правових норм подвійної превенції, спрямованих на те, щоб не допустити тяжких і особливо тяжких злочинів через притягнення до від­повідальності осіб, які створили ситуацію для реалізації зло­чинного наміру;

• запровадження й удосконалення норм, що заохочують при­пинення дій злочинців і самозахист від них;

• заохочення добровільної відмови від доведення злочину до кінця;

• заохочення повного виявлення та розкриття злочинів;

• правову регламентацію діяльності суб'єктів профілактики;

• виховання правосвідомості для того, щоб досягти рівня дотримання правових норм особистих переконань;

• виховання профілактичної активності громадян, їхньої готовності допомагати в боротьбі зі злочинністю;

• нормативне закріплення стандартів безпеки від злочинів.