- •1.Предмет истории экономической мысли.
- •2.Метод исследования в истории эк. Мысли.
- •3.Переодизация истории эк.Мысли.
- •4.Особенности формирования экономических взглядов в странах древнего мира.
- •5.Экономическая мысль стародавней Греции .Ксенофонт,Платон,Аристотель.
- •7.Ранний меркантилизм.Теория денежного баланса.Стаффорд.Скаруффи.
- •12. Ф.Кене
- •13.Смит.Багатство нации
- •14.Смит. Труд. Происхождение денег
- •15. Смит. Ценность товара. Цена товара
- •16. Смит. Цена товара. «Догма».Фактори,оперделяющие ур-нь з/п, прибыли, ренты.
- •17. Смит. Капитал. Продуктивный и непрод. Труд
- •18.Рикардо.Учение про ст-сть
- •19. Рикардо. Зем. Рента,з/п,прибыль. Сравнит. Преимуществ.
- •28.Лозанська школа. Теоретична модель л. Вальраса. Пошук загальної економічної рівноваги.
- •«Капітал» к. Маркса як наукове відображення руху капіталістичної системи. Теорія додаткової вартості.
- •Заснування кембриджської школи. «Принципи економікс» а. Маршалла. Нове визначення предмеу економічної науки.
- •Кембриджська школа. А. Маршалл та а. Пігу.
- •Історичні умови виникнення кейнсіанства. Праця Дж.М. Кейнса «Загальна теорія зайнятості, відсотка та грошей».
- •Теорія ефективного попиту Кейнса. Теорія мультиплікатора. Рекомендації щодо державного регулювання економіки.
- •Виникнення та предмет дослідження американського інституціоналізму. Загальна характеристика основних етапів інституціоналізму: раннього, післявоєнного та сучасного.
- •Основні напрямки раннього інституціоналізму, його засновники: т. Веблен, Дж. Коммонс, в. Мітчелл.
- •Теорія соціального ринкового господарства. Реформи л. Ергарда.
- •Причини виникнення монетарізму у 70-ті роки хх ст. М. Фрідмен. Кількісне рівняння грошей. Монетарне правило щодо державного регулювання.
- •Теорія економіки пропозиції. Вплив фіскальної політики на ділову активність. Крива а. Лаффера.
- •Нові класичні теорії: адаптивних очікувань та раціональних передбачень. Р. Лукас. Місце держави у макроекономічному регулюванні.
- •Неоінституціоналізм. Методологічні особливості та загальні напрямки дослідження.
- •Теорія фірми та трансакційні витрати. Теорема р. Коуза.
- •Теорія суспільного вибору. Дж. Ббюкенен «Межі свободи». Політичний ринок. Бюрократія. «Фіаско держави».
Неоінституціоналізм. Методологічні особливості та загальні напрямки дослідження.
Після Другої світової війни відбулось відродження інституціоналізму на дещо інших засадах. Якщо неокласики і кейнсіанці сперечались щодо межі втручання держави в економіку, то інсти-туціоналісти знайшли нові об'єкти дослідження: місце і роль в економічному житті НТР, інформації, влади, політики та ін. Соціальний (індустріально-технологічний) інституціоналізм. Джон Кеннет Гелбрейт (1909 p. нар.) — уродженець Канади, перший науковий ступінь здобув у Торонтському університеті, але більша частина його професорської і наукової діяльності пройшла у США — у Каліфорнійському, Принстонському, Гарвардському університетах. Він відігравав активну роль у політичному житті США. Гелбрейт у своїх перших працях розробив концепцію «врівноважувальної сили», пропагував «суспільство добробуту», Гелбрейт розглядає техніку, як основу економічного прогресу. А в його «Новому індустріальному суспільстві» (1967) знайшли найповніше відображення позиції теоретиків «індустріального інституціоналізму» .
Теорія трансакційних витрат. Економічна теорія прав власності. Рональд Коуз (1910р. нар.) — американський економіст англійського походження. 1991 p. він одержав Нобелівську премію за праці з проблем трансакційних витрат — «Природа фірми» (1937), «Проблеми соціальних витрат» (1960). Одна з найважливіших заслуг Коуза полягає в тім, що він визначив і запровадив у науковий обіг таку категорію, як трансакційні витрати,тобто витрати на пошук інформації про ціни, попит, пошук партнерів, укладання контрактів тощо. Це знаменувало появу в інституціоналізмі так званого контрактного підходу до теорії інститутів, що зумовило виникнення нової міждисциплінарної науки: поєднаний права, економічної теорії та організації.Він використовував такі поняття як Господарська система,Спонтаний порядок та Ієрархія, та прийшов до висновку,що саме ієрархія, тобто централізоване керівництво, ефективніша при використанні у фірмі, бо потребує менших трансакційних витрат.
Зв'язок між юридичними нормами (правами власності) і трансакційними витратами було сформульовано Коузом у його знаменитій теоремі. У мінімізації трансакційних витрат державі теж надається певна роль: прийняття відповідних законів і забезпечення їх дотримання, виробництво суспільних благ, оборона, державний апарат, інфраструктура, соціальні потреби тощо.
Теорія фірми та трансакційні витрати. Теорема р. Коуза.
Теорія фірми та трансакційні витрати - Економічна теорія прав власності. Рональд Коуз (1910 р. нар.) — американський економіст англійського походження. 1991 р. він одержав Нобелівську премію за праці з проблем трансакційних витрат — «Природа фірми» (1937), «Проблеми соціальних витрат» (1960). Одна з найважливіших заслуг Коуза полягає в тім, що він визначив і запровадив у науковий обіг таку категорію, як трансакційні витрати, тобто витрати на пошук інформації про ціни, попит, пошук партнерів, укладання контрактів тощо. Це знаменувало появу в інституціоналізмі так званого контрактного підходу до теорії інститутів, що зумовило виникнення нової міждисциплінарної науки: поєднання права, економічної теорії та організації. Господарська система — це своєрідно впорядкована система зв’язку між виробниками матеріальних і нематеріальних благ і послуг та споживачами. Спонтанний порядок — це ринок, який виник природним шляхом, у процесі розвитку людської цивілізації.Іншим способом одержання інформації про те, що, як і для кого виготовляти, є ієрархія. Ієрархія має місце в будь-якій фірмі, де керівник віддає накази своїм підлеглим. У фірмі робітники не займаються пошуком інформації, вони одержують наказ. Це забезпечує скорочення трансакційних витрат. Насправді це залишається справедливом тільки щодо фірми. Що ж до держави, то вона взагалі не може здійснювати ефективного регулювання всіх економічних процесів. В одному центрі неможливо сконцентрувати всю необхідну інформацію про наявність ресурсів,використання тощо. Вирішувати це питання слід з позицій економії трансакційних витрат. Скорочення трансакційних витрат, отже, підвищення ефективності функціонування економіки забезпечується існуванням правових норм і їх дотриманням. Зв’язок між юридичними нормами (правами власності) і трансакційними витратами було сформульовано Коузом у його знаменитій теоремі. Коуз зазначав, що визначення прав власності є важливою попередньою умовою ринкових угод. Але функ-ціонування економіки без трансакційних витрат неможливе.Поняття «власність» прихильники теорії замінили терміном «право власності». Власність є не ресурс сам по собі, а низка прав або принаймні частка права використання ресурсу. Права власності є не що інше, як певні «правила гри», санкціоновані суспільством. Друга особливість теорії права власності полягає в тім, що категорія власності виводиться з проблеми обмеженості ресурсів. Права власності мають бути чітко визначені, і саме вони стають об’єктом купівлі і продажу. Якщо трансакційні витрати невеликі, а права власності чітко визначені і виконуються суб’єктами господарювання — ринок здатний до саморегулювання настільки, що може усувати навіть соціально значущі зовнішні ефекти (екстерналії),тобто це-витрати, або вигоди, зв’язані з економічною діяльністю, що стосуються осіб, які не є учасниками даної ринкової угоди. У мінімізації трансакційних витрат державі теж надається певна роль: прийняття відповідних законів і забезпечення їх дотримання, виробництво суспільних благ, оборона, державний апарат, інфраструктура, соціальні потреби тощо.