Стаття 335. Набуття права власності на безхазяйну річ

Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реє­страцію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на те­риторії якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робить­ся оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної грома­ди, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336,338,341 і 343 цього Кодексу. 1. Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Крім того, річ є безхазяйною, якщо її власник відмовився від права власності на неї. Поняттям «безхазяйна річ» охоплюються такі її різновиди, як рухома річ, власник якої від неї відмовився (ст. 336 ЦК), знахідка (ст. 338 ЦК), бездоглядна домашня тварина (ст. 341 ЦК), скарб (ст. 343 ЦК). Відповідно до ст. 137 ЦК УРСР 1963 р. право власності на безхазяйну річ виникало у держави. Однак з огляду на конституційний принцип рівності усіх форм власності це пра­вило у чинному ЦК відсутнє. Натомість, відповідно до ч. З ст. 335 ЦК, право власності на безхазяйне майно може на­буватися за набувальною давністю у випадках, встановлених ЦК. 2. Безхазяйною може визнаватися як рухома, так і нерухома річ. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за зая­вою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. 3. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336 (відмова власника від рухомої речі), 338 (знахідка), 341 (бездоглядна домашня тварина) і 343 (скарб) ЦК. Положення ст. 335 ЦК про набуття права власності на безхазяйну річ не поширюються на майно особи, визнаної безвісно відсутньою. Воно не може перейти у власність іншої особи, оскільки над таким майном за рішенням суду встановлюється опіка (ст. 44 ЦК).

Стаття 336. Набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився

Особа, яка заволоділа рухомою річчю, від якої власник відмовився (стаття 347 цього Кодексу), набуває право власності на цю річ з моменту заволодіння нею. 1. Особа, яка заволоділа рухомою річчю, від якої власник відмовився, набуває право власності на цю річ з моменту заволодіння нею (ст. 336 ЦК). Це правило діє лише щодо рухомих речей, оскільки відмова від рухомих речей, що можуть перебувати у приватній власності, відбувається у спрощеному порядку, тобто для відмови не передбачається спеці­альної процедури. Однак у разі відмови власника від нерухомих речей законом встановлюються спеціальні правила. Наприклад, відмова від земельної ділянки, будівлі, споруди, житлового приміщення має відбуватися у тій формі, в якій право на зазначені об'єкти було встановлено. Для набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився, необхідно, щоб власник ясно виразив відмову від свого права власності на неї. Власник має публічно зая­вити про відмову або вчинити інші дії, які свідчать про відмову від права власності (вики­нути річ, намагатися знищити її тощо). Набувач, у свою чергу, має фактично заволодіти такою рухомою річчю. Заволодіння річчю передбачає використання її набувачем чи здій­снення інших дій як власника речі. Набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився, не вимагає вине­сення судового рішення з цього питання.