4. Учасники процесу, які відстоюють інтереси інших осіб Захисник.

Захисник - це особа, що в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надавати їм необхідну юридичну допомогу при провадженні в кримінальній справі (ч. 1 ст. 44 КПК України).

Як захисники допускаються особи(ч. 2 ст. 44 КПК України):

•         які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні;

•          інші фахівці в галузі права, що за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;

•        у випадках і в порядку, передбачених кримінально-процесуальним законом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни чи піклувальники (якщо, відповідно до вимог ст. 45 КПК України, участь захисника є обов'язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники можуть брати участь у справі як захисники лише одночасно із захисником-адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права, котрий за законом має право на надання правової допомоги особисто або за дорученням юридичної особи).

Повноваження захисника на участь у справі підтверджують:

•   у адвоката - ордер відповідного адвокатського об'єднання;

•   у адвоката, що не є членом адвокатського об'єднання, - угода;

•    інших фахівців у галузі права, котрі за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, - угода або доручення юридичної особи;

•     близьких родичів, опікунів чи піклувальників - заява обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого про їх допуск до участі в справі як захисників.

Захисник зобов 'язаний: - використовувати передбачені кримінально-процесуальним законодавством засоби захисту з метою з'ясувати обставини, що спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують або виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого;

-     надавати підзахисному необхідну юридичну допомогу;

-     з'являтися для участі у виконанні процесуальних дій, у яких його участь є обов'язковою. У разі неможливості з'явитися в призначений строк, захисник зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки дізнавачеві, слідчому, прокуророві (в разі неявки захисника слідча дія, його участь у якій не є обов'язковою, виконується без нього);

-      не розголошувати дані, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням його обов'язків;

-       не перешкоджати встановленню істини в справі через вчинення дій, спрямованих на те, щоби схилити свідка чи потерпілого до відмови від давання показань або до давання завідомо неправдивих показань, схилити експерта до відмови від давання висновку чи давання завідомо неправдивого висновку, іншим чином сфальсифікувати докази в справі чи затягнути розслідування;

-       дотримуватися встановленого порядку при розслідуванні та судовому розгляді справи.

Захисник має право:

-     до першого допиту підзахисного мати з ним конфіденційне побачення, а після першого допиту - такі самі побачення без обмеження їхніх кількості й тривалості;

-        мати побачення із засудженим або з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;

-        ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами справи;

-         бути присутнім на допитах підозрюваного, обвинуваченого та при виконанні інших слідчих дій, що виконуються з їхньою участю або за їх клопотанням чи клопотанням захисника, а при виконанні інших слідчих дій - з дозволу особи, що провадить дізнання, слідчого;

-     застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, у яких він бере участь, а також при ознайомленні з матеріалами справи - з дозволу особи, що провадить дізнання, чи слідчого, а в суді - з дозволу судді або суду;

-     брати участь у судових засіданнях;

-    ставити в судовому засіданні питання підсудному, потерпілому, свідкам, брати участь у дослідженні інших доказів;

-      подавати докази, заявляти клопотання й відводи, оскаржувати дії та рішення особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора та суду;

-     збирати відомості про факти, що їх може бути використано як докази в справі, зокрема й запитувати та отримувати документи чи їхні копії від громадян і юридичних осіб, ознайомлюватися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян, та інші права, передбачені кримінально-процесуальним законом (статті 48, 266 КПК України; ст. 6 Закону України „Про адвокатуру").

Захисником не може бути особа (ст. 61 КПК України):

1)        яка брала участь у цій справі як дізнавач, слідчий, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2)   яка є свідком і у зв'язку з цим допитувалась або підлягає допиту;

3)   що є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь- кого зі складу суду, потерпілого, цивільного позивача;

4)   щодо якої порушено кримінальну справу;

5)  визнана недієздатною чи обмежено дієздатною;

6)    яка в цій справі надає чи раніше надавала юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про надання юридичної допомоги;

7)    дію свідоцтва якої про право на заняття адвокатською діяльністю чи права на надання правової допомоги зупинено або анульовано в порядку, встановленому законодавчими актами України;

8)  яка, зловживаючи своїми правами, перешкоджає встановленню істини в справі, затягує розслідування чи судовий розгляд справи, а також порушує порядок у судовому засіданні чи не виконує розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи.

Окрім цього, одна й та ж особа не може бути захисником двох і більшої кількості підозрюваних, обвинувачених або підсудних, якщо інтереси захисту одного з них суперечать інтересам захисту іншого.

Участь захисника є обов'язковою (ст. 45 КПК):

1)   у справах осіб, яких підозрюють чи обвинувачують у вчиненні злочину віком до 18 років, - з моменту визнання особи підозрюваним або пред'явлення їй обвинувачення;

2) у справах про злочини осіб, які через свої фізичні чи психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист, - з моменту затримання особи або пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад;

3) у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство, - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;

4)  якщо санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення, - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;

5)      при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру - з моменту встановлення факту наявності в особи душевної хвороби;

6)     при провадженні справи про застосування примусових заходів виховного характеру - з моменту першого допиту неповнолітнього чи з моменту поміщення його до приймальника-розподільника.

Юридична відповідальність захисника:

• •   кримінально-процесуальна - усунення від участі у справі:

• за перешкоджання встановленню істини в справі;

• затягування розслідування чи судового розгляду справи;

• порушення порядку в судовому засіданні;

• невиконання розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи.

Представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача -це особа, через яку потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач можуть реалізувати свої процесуальні права.

Представництво - це юридичні відносини, на підставі яких одна особа (представник) виконує, згідно із законом або договором, процесуальні дії в інтересах іншої особи.

Представник може діяти як поряд з особою, інтереси якої він представляє, так і заміняти її. Юридичні особи беруть участь у справі як цивільні позивачі та цивільні відповідачі тільки через представників.

Представниками потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача за постановою особи, що провадить дізнання, слідчого, судді чи ухвалою суду можуть бути (ч. 1 ст. 52 КПК України):

-     адвокати;

-     близькі родичі (п. 11 ст. 32 КПК України);

-     законні представники (п. 10 ст. 32 КПК України);

-     інші особи;

-        спеціально уповноважені підприємством, установою чи організацією особи (ч. 2 ст. 52 КПК України).

Підстави для допуску особи як представника:

•   для адвоката - ордер відповідного адвокатського об'єднання;

•   адвоката, що не є членом адвокатського об'єднання, - угода;

•         близьких родичів та інших осіб - належним чином оформлена довіреність;

•    законного представника - документ, який підтверджує його відносини з потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем;

•   представника юридичної особи - належним чином оформлена довіреність (штатні співробітники й адвокати юридичної особи).

Представником потерпілого, цивільного позивача, цивільного відпо­відача не може бути особа (ст. 63 КПК України):

-       яка брала участь у цій справі як дізнавач, слідчий, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, захисник;

-     що є свідком і у зв'язку з цим допитувалась або підлягає допиту;

-        яка є родичем особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-кого зі складу суду;

-     яка є адвокатом, окрім цього, за наявності обставин, передбачених ст. 61 КПК України.

Представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача зобов 'язаний:

-       не розголошувати без відома слідчого чи прокурора дані досудового слідства;

-         дотримуватися порядку під час судового засідання та підкорятися розпорядженням головуючого;

-     не використовувати свої повноваження на шкоду особі, інтереси якої він представляє.

Представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача користується процесуальними правами особи, інтереси якої він представляє (ч. 3 ст. 52 КПК України).

Юридична відповідальність представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача:

•     кримінальна (за розголошення даних досудового слідства без дозволу слідчого чи прокурора - за ст. 387 КК України);

•     адміністративна (за неповагу до суду, що полягала в злісному ухиленні від явки до суду чи в непідкоренні розпорядженням головуючого або у порушенні порядку під час судового засідання, а також за вчинення ним будь-яких дій, котрі свідчать про явну неповагу до суду чи встановлених у суді правил - ч. 1ст. 185-3 КУпАП).

Законний представник обвинуваченого - це особа, що залучається до участі в справі постановою особи, котра провадить дізнання, слідчого, судді чи ухвалою суду для представництва прав і законних інтересів неповнолітнього або визнаного у встановленому порядку недієздатним обвинуваченого.

Законний представник обвинуваченого може брати участь у процесі поряд із захисником.

Законними представниками можуть бути (п. 10 ст. 32 КПК України):

-     батьки;

-     опікуни, піклувальники;

-     представники тих установ і організацій, під опікою чи опікуванням яких перебуває особа.

Підставою для допуску особи як законного представника є документ, який підтверджує його відносини з обвинуваченим.

Законний представник обвинуваченого зобов'язаний:

-      не розголошувати без відома слідчого або прокурора дані досудового слідства;

-         додержуватися порядку під час судового засідання та підкорятися розпорядженням головуючого.

Законний представник обвинуваченого має право:

-     бути присутнім при пред'явленні обвинувачення неповнолітньому, що не досяг 16-річного віку, чи неповнолітньому, визнаному розумово відсталим, а також при їх допиті (ст. 438 КПК України);

-     бути присутнім при ознайомленні неповнолітнього з матеріалами справи (ст. 440 КПК України);

-         заявляти відводи та клопотання, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів (ст. 441 КПК України);

-     подавати апеляційну чи касаційну скаргу на вирок (статті 348, 384 КПК України).