Комбінаторні методи проектування.

Комбінаторні методи - це методи проектування з застосуванням комбінування. До них відносяться: комбінаторіка, трансформація, кінетизм.

Комбінаторика - це прийоми знаходження різних комбінацій з даних елементів у певному порядку шляхом перестановок, сполучень, групування, перевороту, організації ритмів.

Комбінаторні початки в мисленні людини мають глибоке коріння.Так, комбінаторика є розділом елементарної математики, що вивчає деякі операції над визначеним числом предметів (байдуже, якої природи, наприклад літер, чисел, геометричних фігур і т. д.). Самі ці предмети називаються елементами множини, а однією з основних і типовий операцій є упорядкування множини.

Організовуючи своє предметне середовище проживання, людина застосувала комбінаторний підхід раніше інших в будівельній справі, тому що ще на зорі будівельної діяльності у людини виникла необхідність у повторюваних елементах. Навіть для будівництва елементарного житла людина змушена була здійснювати сортування колод за призначенням, розподіляти їх за типами. З пливом часу сформувався метод модульного проектування який застосовувався як при будівництві найпростішого житла, так і при створенні культових споруд.

Перехід людини від кустарної ручного праці до висоякісного машинного виробництва призвів до уніфікації, типізації, агрегатування, стандартизації та інших принципів і способів комплексного формоутворення. Ці принципи і способи формоутворення органічно вростають в побут, у всі сфери людської культури, стають її природними формами. На даному рівні розвитку матеріальної культури стандарт в області дизайну так само неминучий, як і в будь-якій сфері суспільного виробництва. В даний час комбінаторика привертає до себе увагу вчених фахівців в значно більшій мірі, ніж раніше. Комбінаторні методи (комбінаторику і трансформацію) у проектуванні одягу вперше застосували радянські конструктивісти А. Родченко, Л. Попова, В. Степанова. У моделях створеного ними виробничого одягу були застосовані програміровані методи формоутворення декількох рівнів: комбінування стандартних елементів з набору найпростіших геометричних форм (конструктивістські тканини); комбінування різноманітних видів декору на основі базової форми; комбінування стандартних готвих об'єктів, трансформація одягу в процесі експлуатації.

Сьогодні комбінаторика в дизайні - метод формоутворення, який використовує закономірності варіантного вимірювання просторових, конструктивних, функціональних і графічних структур, а також способи проектування об'єктів з типізованих елементів.

Серед прийомів комбінаторики, які використовують в дизайнерському проектуванні, можна виділити наступні:

- комбінування типізованих стандартних елементів (модулів) на площині при створенні текстильних композицій, рапортних тканин або трикотажних полотен і при створенні цілісної об'ємної форми;

- комбінування деталей, пропорційних членувань всередині визначеної базової форми;

- створення складної форми шляхом вставок (врізок) в певну форму;

- пошук варіантів організації готових комплектів.

Прообразом текстильних композицій із застосуванням типізованих стандартних елементів є мотиви народних орнаментів, які, як правило, складаються з невеликого числа повторюваних елементів.

Цікавий прийом створення складної форми з простої за допомогою врізок, що розташовуються в динамічному ритмі. Вставки можуть бути як простої геометричної форми, так і складної - у вигляді квітів, різних фігур.

Трансформація (від лат. Transformatio - перетворення) - полягає в перетворенні або зміні форми в іншу, а також у трансформації деталей всередині однієї форми під час експлуатації. Прикладами трансформації форми може служити шапка-вушанка або складна сумка, а деталей всередині однієї форми - широкий комір, який перетвоторюється при необхідності в капюшон.

Кінетизм (від грец. Kinetiko's - приводить у рух) є однією з форм трансформації, що полягає у створенні динаміки форми, декору, малюнків тканин. Елементи кінетизма використовувалися людьми з давніх пір. Так, у Середньовіччі вистави завжди супроводжувалися динамікою світла. Динаміка об'єктів спостерігалася в механічних іграшках, які рухаються, музичних скриньках. Світломузику А. Скрябіна теж можна розглядати як прояв кінетизма. У 1920-х роках більшість конструктивістів проводили експеримент з кінетичної формою. Так, Н.Габо створив «кінетичні конструкції», в яких при русі глядачів навколо конструкції виникала ілюзія «динамічного муару» в результаті ілюзорного переміщення численних ліній.

Технічний прогрес дав можливість художникам використовувати найновіші досягнення технології, інженерної думки і науки. Сьогодні можна зустріти кінетизм в дизайні, оформленні міських вулиць, на телебаченні, в масових святах, комп'ютерній графіці, лазерних шоу,

У дизайні одягу метад кінетизма знайшов широке застосування у використанні графічних ілюзій руху для відволікання уваги від невигідних частин фігури.

У дизайні одягу метод кінетизма дозволяє надати динамічності статичній формі, якщо виконати її з тканини з кінетичним малюнком. Використування методу кінетізма можна спостерігати в моделях дизайнерів-авангардистів, які застосовують світловоди, що трансформуються, рухомі елементи в костюмі.