![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Українська мова
- •Передмова
- •Структура програми навчального курсу
- •“Українсьа мова”
- •(За вимогами еCts)
- •Опис предмета курсу
- •Зміст навчальної дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)”
- •Законодавчі та нормативно-стильові основи професійного мовлення
- •Професійна комунікація
- •Наукова комунікація як складова фахової діяльності
- •Тема 11. Проблеми перекладу і редагування наукових текстів
- •Розподіл балів, які присвоюються студентам
- •Тема 1. Державна мова — мова професійного спілкування
- •1. Поняття національної та літературної мови
- •1.1. Найістотніші ознаки літературної мови
- •2. Мовні норми
- •3. Мовне законодавство та мовна політика в Україні
- •Завдання
- •Поняття «рідна мова»
- •Звернення до спадкоємців мови
- •? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
- •Тема 2. Основи культури української мови План
- •Література
- •1. Комунікативні ознаки культури мови. Комунікативна професіограма фахівця
- •2. Типи словників. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури
- •3. Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул
- •Завдання
- •Молитва до мови
- •? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
- •Тема 3. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні План
- •Література
- •1. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів
- •2. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності
- •Завдання
- •Феномен звукового мовлення9
- •Тема 4. Спілкування як інструмент професійної діяльності
- •1. Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування. Стратегії спілкування. Невербальні компоненти спілкування
- •2. Тендерні аспекти спілкування
- •3. Поняття ділового спілкування
- •Завдання
- •? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
- •Тема 5. Риторика і мистецтво презентації План
- •Література
- •1. Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію
- •2. Види публічного мовлення
- •3. Презентація як різновид публічного мовлення
- •Хто? - Що? - Де? - Чому? - Коли? - Як?
- •Завдання
- •? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
- •Тема 6. Культура усного фахового спілкування План
- •Література
- •1. Особливості усного спілкування у фаховій діяльності
- •2. Функції та види бесід. Стратегії поведінки під час ділової бесіди
- •3. Співбесіда з роботодавцем
- •4. Етикет телефонної розмови
- •Завдання
- •? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
Тема 11. Проблеми перекладу і редагування наукових текстів
Суть і види перекладу. Буквальний, адекватний, реферативний, анотаційний переклади. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською. Вибір синоніма під час перекладу. Переклад термінів. Особливості редагування наукового тексту. Помилки у змісті й будові висловлювань.
Розподіл балів, які присвоюються студентам
Модуль 1 |
Модульний контроль |
Модуль 2 (Індивідуальне завдання) |
Сума |
||
Змістовий модуль I |
|||||
Т 1 |
Т 2 |
Т 3 |
Т.1-3 |
||
5 |
20 |
15 |
20 |
20 |
80 |
с/р – 3 теми * 5 б. = 15
пр. – 5 занять* 5 б. = 25
м/к – 20 б
інд.р. – 20 б
Модуль 1
|
Модульний контроль |
Модуль 2 (Індивідуальне завдання) |
Сума |
||
Змістовий модуль IІ |
|||||
Т 4 |
Т 5 |
Т 6 |
Т.4-6 |
||
5 |
15 |
20 |
20 |
20 |
80 |
с/р – 3 теми * 5 б. = 15
пр. – 5 занять* 5 б. = 25
м/к – 20 б
інд.р. – 20 б
Модуль 1 |
Модульний контроль |
Модуль 2 |
Іспит |
Сума |
|||||||
Змістовий модуль IІІ |
|||||||||||
Т 7 |
Т8.1 |
Т8.2 |
Т8.3 |
Т8.4 |
Т9 |
Т10 |
Т11 |
Т7-11 |
(індивідуальне завдання) |
||
11 |
5 |
6 |
6 |
5 |
8 |
11 |
8 |
10 |
|||
80 |
20 |
100 |
с/р – 8* 2 (т. 8.2, 8.3 – по 3 б.)= 18 б
пр. – 14* 3 б = 42
м/к – 10
інд.р. – 10
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Той, хто хоче, досягне значно більшого,
ніж той, хто може
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
ЗАКОНОДАВЧІ ТА НОРМАТИВНО-СТИЛЬОВІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ
Тема 1. Державна мова — мова професійного спілкування
План
1. Поняття національної та літературної мови.
1.1. Найістотніші ознаки літературної мови.
2. Мовні норми.
3. Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
Література
(1-10)
1. Поняття національної та літературної мови
Конкретно-історичною формою спільності людей, об’єднаних єдиною мовою, територією, глибокими внутрішніми економічними зв’язками, певними рисами характеру, є нація. Саме в нації, передусім державній, створюються умови для повного розкриття життєвих сил і можливостей окремої людини.
Народ може мати мову, навіть не маючи державності (не всі мови світу мають статус державних). Проте лише народ з високорозвиненою культурою може мати свою літературу, яка, у свою чергу, знайомить увесь світ з цим народом – його світоглядом, думами і сподіваннями. Саме мова і культура, а отже і література, допомагають людині стати людиною, відчувати нерозривний зв’язок зі своїм народом, бути частинкою його.
Відомо, як боровся царат з українською мовою і літературою: знищення зазнали система національної освіти, книгодрукування, залишки національної духовності та культури. На початку ХІХ століття українська нація стояла на межі повного занепаду і зникнення, а благодатна українська земля мала поринути в темряву повного забуття…
Проте, як пише А. Губар, “Саме тоді милосердний Господь, за біблійною аналогією, послав на українську землю нового Пророка. Справдилися євангельські слова, що “… сила зрождається в немочі” і “не в силі Бог, а в правді”! Ним став Тарас Шевченко – поет і філософ, мислитель і художник, який лише СИЛОЮ ВЛАСНОГО СЛОВА розбудив українців до нового національного буття та відродження, перш за все, духовного. Під впливом його безсмертного слова кожен тодішній малорос: від простого кріпака, “вільного селянина”, до інтелігента і “духовної особи”, почав відчувати себе часткою великого народу, нащадком “славних прадідів великих…”1.
Отже, мова є основою формування націоцентричного світогляду особистості.
З іншого боку, втрата рідної мови не тільки руйнує сам спосіб світосприймання, національного мислення, а й призводить народ до денаціоналізації, морального виродніння, спустошення. Як вважав видатний філолог О. Потебня “денаціоналізація несе з собою погане виховання, моральну хворобу. Вона прирікає народ на неповне користування готовими засобами виховання, засвоєння та впливу, на ослаблення енергії думки, на гидоту пустки, яка постає замість витіснених, але нічим не заміщених форм свідомості; на ослаблення зв'язку підростаючих поколінь з дорослими, який заступається слабим зв'язком із чужими; на дезорганізацію суспільства, аморальність, звиродніння. …Денаціоналізація призводить до економічної й розумової залежності і стає джерелом страждань”. Тобто народ перетворюється у населення, яке живе біологічним життям, не маючи вищих духовних цілей і порухів.