2 Структура підприємства, взаємозв’язок головних та допоміжних цехів та відділів, система керування ними

Підприємство ВАТ «Мотор Січ» складається з цехів та обслуговуючих господарств. Цехи бувають:

• основні (заготівельні, обробні, складальні) – виготовляють продукцію, що призначена для реалізації на сторону, тобто продукцію, що визначає профіль та спеціалізацію підприємства;

• допоміжні (ремонтно-механічні, інструментальні, енергетичні) – виготовляють продукцію, що використовується для забезпечення власних потреб у середині самого підприємства;

• побічні (цех утилізації, цех товарів народного споживання) – займаються утилізацією переробкою та виробленням продукції з відходів основного виробництва;

• обслуговуючі – виконують роботи, які забезпечують необхідні умови для нормального перебігу основних та допоміжних виробничих процесів

• обслуговуючі господарства – транспортне (автокари, завантажувачі) та складське.

Основу діяльності кожного підприємства становить виробничі процеси, які виконуються у відповідних підрозділах. Склад цих підрозділів саме і характеризує виробничу структуру підприємства.

В залежності від підрозділу на закладі якого відбувається виробництво розрізняють цехову, безцехову, корпусну та комбінаційну виробничі структури.

За цехової виробничої структури основним виробничим підрозділом є цех, у якому виконується певний комплекс робіт у відповідності з внутрішньозаводською спеціалізацією.

Структура підприємства зображена на малюнку 2.1

Рисунок 2.1 – Страктура підприємства

1.Організаційна структура цеху.

1.1 до складу цехів входять:

- виробничі ділянки;

- виробниче – диспетчерське бюро;

- бюро праці та заробітної плати;

- економічна служба;

- діляна механіка;

- бюро інструментального господарства;

- ділянка по ремонту інструменту і пристосувань;

- господарська служба.

1.2 Основною метою цехів є:

• виконання виробничого плану по випуску закріпленої за цехом продукції в заданій номенклатурі й об’ємі, і забезпечення належного рівня якості випускаємої продукції.

• забезпечення практичної реалізації політики підприємства в області якості продукції і вимог керівництва.

• ефективне використання основних і оборотних коштів, матеріальних, трудових і грошових ресурсів які були дані цеху.

• підвищення продуктивності праці на базі удосконалення організації праці і виробництва, використання нової техніки і прогресивних технологічних процесів.

- використання нових прогресивних форм організації праці, підвищення культури виробництва.

- виконання вимог внутрішнього трудового розпорядку, трудової виробничої і технологічної дисципліни

- забезпечення безпечних вимог праці працюючим

Організаційна структура керування ремонтно-механічного цеха

Рисунок 2.2 – Схема організаційної структури керування ремонтно-механічного цеха

3 Діючі на підприємстві правила внутрішнього розпорядку, охорона праці, режими роботи

До правил внутрішньо-трудового розпорядку відносяться такі як:

- робочий час працівники повинні знаходитися на своїх робочих місцях та не мають права залишати їх без дозволу старшого робітника;

- робітники заводу не повинні запізнюватися на роботу;

- робітники не повинні порушувати правила внутрішнього розпорядку та правила техніки безпеки.

До цих правил також можна додати загальні правила для операторів верстатів з ЧПУ, до них відносяться наступні правила:

- кожен оператор особово відповідає за правильну експлуатацію закріпленого за ним обладнання;

- до роботи на верстатах з ЧПУ допускаються лише ті особи які вивчили конструктивні й технологічні особливості верстатів, правила технічної експлуатації, та які пройшли інструктаж по техніці безпеки й промсанітарії і які мають групу по техніці безпеки та правилам безпечної експлуатації обладнання, особи які успішно здали екзамен заводській кваліфікаційній комісії й отримавші посвідчення на право роботи на цих верстатах;

- особи, які виновні в поломках обладнання, несуть дисциплінарну й матеріальну відповідальність в порядку встановленому діючим законодавством.

Основним небезпечним фактором при виконанні ремонтних робіт на електроустановках є можливість враження електричним струмом, яка призводить до електротравм.

По своєму характеру електротравми поділяються на термічні опіки шкіряних покровів, механічні пошкодження органів зору і найбільш небезпечні види – електричний удар та шок діючий на організм людини.

Для попередження та пониження важкості наслідків електричних травм необхідно додержуватись рекомендацій та правил безпечної роботи на електроустановках.

Для безпечної роботи на електроустановках необхідно дотримуватись наступних правил:

- заземлення;

- занулення;

- захисне відключення;

- подвійна ізоляція;

- розділення джерел живлення;

- індивідуальні засоби захисту.

Ремонтні роботи на електрообладнанні верстатів з ЧПК можуть виконуватись тільки при повній відсутності напруги, з частковим зняттям напруги подалі від струмопровідних частин або поблизу них. При відключеному фотоелектричному зчитуючому пристрої ЧПК необхідно додержуватись загальних правил:

- не підключати і не відключати роз’ємів;

- монтажні роботи можна виконувати паяльником з напругою живлення не більше 36 В, жало паяльника повинне бути заземлене;

- не виконувати монтажні і ремонтні роботи при включеному пристрої ЧПК;

- забороняється при включеному ЧПК під’єднувати до нього ФСУ.

При проведенні огляду ЧПК і усуненні несправностей необхідно дотримуватись усіх заходів обережності, застосовувати справні прилади та інструменти. Робочий інструмент повинен відповідати вимогам: рукоятки плоскогубців і ручки паяльників повинні мати захисну ізоляцію, робоча частина викрутки повинна бути одягнена в ізоляційну трубку. Переносні світильники повинні мати напругу 12 і 36В. Перед наладкою верстата необхідно перевірити можливість самовільного включення двигунів верстата. На видному місці необхідно повісити плакат «Не включати – працюють люди». Усі елементи наладки необхідно виконувати не поспішаючи, після доскональної перевірки і наладки попереднього елемента. Що до всіх помилок в КП доповісти програмісту-технологу. Забороняється самостійно вносити зміни в КП.

Підвищити вогнетривкість будівель можливо облицюванням або оштукатурюванням будівельних конструкцій. Для захисту деревини застосовують різні види штукатурок. Також застосовується антипірен, котрий додає деревині негорючість. Вогнезахист металів укладається в створенні на поверхні металів елементів конструкцій тепло ізолюючих екранів, витримуючи дію відкритого полум’я і високих температур. Теплоізолюючі екрани можуть бути створені за допомогою забетонованих плитних або штучних матеріалів.

Для захисту інших і алюмінієвих конструкцій застосовують азбоцементні плити. Крім того, окрему увагу необхідно приділити вогнезахисту таких горючих матеріалів як кабелі, тканини, папір, спилки.