Вступ……………………………………………………………………...………. 3

Розділ 1. Назва розділу .………………………………………………………..NN

Розділ 2. Назва розділу…………………………………………………...…. ...NN

2.1. Назва підрозділу………………………………………….………...NN

2.2. Назва підрозділу………………………………………….………...NN

Розділ 3. Назва розділу…………………………………………………………NN

3.1. Назва підрозділу………………………………………….………..NN

3.1.1. Назва структурної частини підрозділу…………………………NN

3.1.2. Назва структурної частини підрозділу…………………………NN

3.2. Назва підрозділу………………………………………….………..NN

Висновки………………………………………………………………………...NN

Список використаних джерел та літератури………………………………….NN

Додатки……………………………………………………………………..…...NN

Робота складається зі Вступу, Розділів (у разі необхідності – і з підрозділів), Висновків, Списку використаних джерел та літератури, Додатків (у разі необхідності). Кожна структурна частина роботи починається з нової сторінки. Назва структурної частини наводиться посередині сторінки великими літерами (14 кегль Times New Roman жирний, CapsLock). Текст вступу починається з абзацу після пропущеного рядка.

2.3. Вступ. Має містити наступні обов'язкові елементи у такому порядку:

• встановлення актуальності теми випускного твору;

• формулювання мети і завдань дослідження;

• визначення об'єкту і предмету дослідження;

• встановлення хронологічних і територіальних рамок дослідження;

• аргументацію структури роботи;

• зазначення загальної кількості використаних джерел та літератури, додатків.

Для магістрів необхідним є висвітлення особистого внеску автора в розробку даної проблематики та апробації результатів наукового дослідження в публікаціях автора та у вигляді виступів на наукових конференціях.

Аналіз джерельної бази роботи, історії дослідження проблеми та дослідницької методики також є обов'язковими структурними елементами випускного твору студентів всіх ОКР. За узгодженням з науковим керівником, вони можуть бути відображені або у вступі (після визначення хронологічних й територіальних меж дослідження), або стати предметом окремого (як правило, першого) розділу роботу. Загальна кількість використаних джерел та літератури наводиться у Вступі.

2.4. Основна частина роботи. Кожен розділ починається з наведення номеру розділу та його назви:

Розділ 1. Назва розділу

Текст розділу розпочинається з абзацу після пропущеного рядка.

В разі необхідності розділи розбиваються на підрозділи. Вони нумеруються та мають свою назву. Номер підрозділу складається з двох цифр: з номера розділу та порядкового номера власне підрозділу. Новий підрозділ починається з абзацу після вільного рядка. Номер та назва підрозділу друкується шрифтом 14 кегль Times New Roman жирний маленькими буквами. Текст підрозділу друкується відразу за його назвою:

1.1. Назва підрозділу. Текст підрозділу.

Текст розділу не може починатися з назви підрозділів: їм має передувати коротенький вступ, де формулюється предмет дослідження у підрозділі та аргументується обрана структура підрозділу.

Підрозділи в разі необхідності поділяються на більш дрібні структурні одиниці. Вони нумеруються, їх номер складається з номера розділу, номера підрозділу та порядкового номера самої структурної одиниці. Її назва наводиться з абзацу без пропуску рядку і друкується курсивом.

1.1.1. Назва структурної одиниці підрозділу. Текст структурної одиниці.

Текст підрозділу не може починатися з назви більш дрібної структурної одиниці.

Кожен розділ (а для спеціалістів і магістрів в разі необхідності – й підрозділи) мають закінчуватися висновками, які логічно підсумовують розгляд матеріалу в кожному розділі та в цілому узгоджуються з перспективною метою роботи.

2.5. Посилання. Перелік посилань розміщується наприкінці вступу та кожного розділу випускної роботи. Від тексту розділу він відокремлюється вільним рядком, не має назви і друкується через один інтервал шрифтом Times New Roman звичайний, кегль 14. Перелік посилань складається за порядком згадування посилань у тексті розділу (у вступі та кожному розділі нумерація окрема).

При цьому в тексті в кінці речення наводиться лише номер посилання у вигляді верхнього індексу:

Текст речення в розділі¹. Текст наступного речення.

У переліку посилань посилання мають такий вигляд:

¹ Прізвище І.П. Назва монографії. – Одеса, 1998. – С. 15. (Звертаємо увагу, що вказівку на видавництво тут не наводять).

² Прізвище І.П. Назва статті // Назва збірки. – Одеса, 2004. – С. 511. (Звертаємо увагу, що крапка перед косими рисками не ставиться).

³ Прізвище І.П. Назва статті // Назва журналу. – 2010. – № 1. – С. 122-123.

⁴ Прізвище І.П. Назва роботи // повна інтернет-адреса, за якою постійно розміщена дана інформація

В разі повторного посилання на ту саму роботу, коли посилання йдуть поспіль:

⁴ Там само. – С. 128.

Якщо здійснюється посилання на одну й ту саму сторінку одної праці поспіль:

⁵ Там само.

В разі повторного посилання на будь-яку роботу:

⁶ Прізвище І.П. Вказ. пр. – С. 125.

За наявності у Переліку посилань кількох праць одного автора необхідно наводити назву праці щоразу, коли посилання не йдуть поспіль, опускаючи при цьому елементи бібліографічного описання з вказівкою міста та року видання:

⁷ Прізвище І.П. Назва монографії. – С. 125.

Якщо доцільним є посилання відразу на декілька робіт різних авторів або одного автора, в переліку посилань вони подаються або в алфавітному, або хронологічному порядку, який вважає доцільним автор роботи і відокремлюються крапкою з комою.

Зразок оформлення посилань у «Переліку посилань» див. у Додатку 2.

2.6. Висновки. Заключна частина роботи має бути спрямована на висвітлення основних результатів, отриманих в ході роботи над темою.

Основним завданням даного розділу є розв'язання основних завдань дослідження, які були сформульовані у вступі. Для цього слід підсумувати основні висновки, зроблені наприкінці кожного розділу роботи, та розглянути їх у світлі загальної мети дослідження.

Оскільки саме тут в акумульованому вигляді висвітлюються основні здобутки автора випускного твору в галузі обраного напрямку дослідження, у висновковій частині роботи слід уникати історіографічних нарисів та полеміки з іншими авторами.

Для магістрів доцільним вважається окреслення особистого внеску автора в розробку проблеми та наукової новизни отриманих висновків.

2.7. Список використаних джерел та літератури. Наводиться в кінці роботи і не входить до загальної кількості обсягу випускної роботи. Накопичені під час написання випускної роботи бібліографічні описи усіх вивчених джерел і літератури слід ретельно систематизувати й розташувати у певній послідовності за відповідними розділами.

Вивчені джерела у «Списку» поділяють, як правило, на опубліковані джерела та архівні матеріали. Опубліковані джерела можуть бути розподілені на: документи і матеріали, наративні (оповідні) джерела (мемуари, щоденники, листування і т. ін.); пресу тощо. Послідовність розміщення цих груп джерел між собою у «Списку», залежить від характеру обраної теми та їх значення для її висвітлення. Використану у випускній роботі літературу розташовують після джерел і, як правило, не підрозділяють на окремі структурні елементи. Опис кожної роботи починається з нового рядка з абзацу. Кожна частина «Списку» побудована за алфавітом і не нумерується.

У «Списку» подають повні бібліографічні дані про документ, які містять інформацію про автора, назву роботи, місце видання, назву видавництва, рік видання та повну кількість сторінок:

Прізвище І.П. Назва монографії. – К.: Вища школа, 1999. – 144 с.

Прізвище І.П. Назва статті // Назва журналу. – 1967. – № 3. – С.5-10.

Прізвище І.П. Назва статті // Назва збірки. – Одеса: Астропринт, 2000. – С.5-25.

У зв’язку з виникненням труднощів щодо оформлення у «Списку» праць, що зберігаються в електронному вигляді, наводимо кілька прикладів:

Алексин А., Гумилев Л. Каспий, климат и кочевники Евразии // Татарская

археология. – 1997. – No. 1. – С. 7-24. Постійна адреса роботи: http://www.tataroved.ru/publicat/ta_1.pdf

Бершадский В.Е. Кто такие арии? – http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-21788

Зеленко С.М. Итоги исследований подводно-археологической экспедиции Киевского университета имени Тараса Шевченко на Черном море в 1997-99 гг. // Восточноевропейский археологический журнал. – 2000. – No. 3-4

(май-июнь). Постійна адреса роботи: http://archaeology.kiev.ua/journal/030500/zelenko.htm

Иванова С.В. Социальная структура населения ямной культуры Северо-Западного Причерноморья. – Одесса: Друк, 2001. – 244 с. Постійна адреса роботи: http://www.archaeology.ru/ONLINE/Ivanova/iv_index.html

Розподіл населення найбільш численних національностей за статтю та віком, шлюбним станом, мовними ознаками та рівнем освіти [Електронний ресурс]: за даними Всеукр. перепису населення 2001 р. / Держ. ком. статистики України; ред. О.Г. Осауленко. – К.: CD-вид-во «Інфодиск», 2004. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) : кольор. ; 12 см. – (Всеукр. перепис населення, 2001). – Систем. вимоги: Pentium-266; 32 Mb RAM ; CD-ROM Windows 98/2000/NT/XP. – Назва з титул. екрану.

Шер Я.А. Археологическое образование в России: реальности и проблемы. – http://www.archaeology.ru/ONLINE/Sher/educ.html

Треба розпочинати список з літератури кириличного алфавіту, а потім – література іншими алфавітами.

Зразок оформлення списку джерел та літератури за окремими категоріями див. у Додатку 3.

2.8. Додатки до випускної роботи розміщують у кінці праці після висновків. Це можуть бути ілюстрації, карти, графіки, окремі рідкісні й найбільш важливі документи, що раніше не залучалися науковцями тощо. Нумерація сторінок у Додатках подається окремо, а якщо обсяг додатків завеликий, то їх переплітають окремою текою. Як правило, додатки не входять в загальний обсяг роботи.

Якщо додатки є результатом наукової творчості автора випускної роботи, визначають наукову новизну даного твору та особистий внесок автора в розробку даної проблеми, то вони входять до загального обсягу роботи.

У випадку, якщо ілюстративний та статистичний матеріал, наведений у додатках, запозичений з інших наукових джерел, додатки мають супроводжуватися переліком посилань.

За наявності додатків різного роду (таблиць, рисунків, карт тощо) вони групуються таким чином, щоб найповніше ілюструвати проблему, що розглядається. В такому випадку доцільним є створення переліку додатків із зазначенням сторінок, на яких вони розміщуються. Тоді додатки нумеруються у порядку їх розміщення.

Додатки мають бути узгоджені з основним текстом роботи та зі списком джерел й літератури.