Додаток 2. Фрагмент тексту і зразок оформлення переліку посилань до нього

(На основі уривків монографії: Боєчко В.Д., Ганжа О.І., Захарчук Б.І. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. - К.: Основи, 1994. – С.20, 37, 53, 65, 127.)

Центральна Рада не визнала Раду Народних Комісарів “всеросійським” урядом. Водночас Генеральний секретаріат заявив, що “Центральна Рада і Генеральний секретаріат твердо і виразно заявляють, що Україна має бути у складі Федеративної Республіки Російської як рівноправне державне тіло”¹. На засіданні 10 січня 1918 р. керівник радянської делегації Л.Д.Троцький офіційно визнав повноваження делегації УНР, заявивши, “що не бачить жодної перешкоди для участі української делегації у мирних переговорах”².

Польський уряд не приховував територіальних зазіхань щодо України. Тому після окупації українських земель Ю.Пілсудський віддав наказ про передачу шістьох повітів під управління уряду Польщі³. Контрнаступ Червоної Армії змусив Польщу звернутися до країн Антанти з проханням допомогти укласти почесний мир. Лінія кордону між Польщею та Радянською Україною стала називатися “лінією Керзона”⁴.

Про тісне співробітництво Центральної Ради і “Сфатул Церій” у листопаді – грудні 1917 р. свідчить і той факт, що перше засідання молдавського парламенту проходило 21 листопада 1917 р. в Кишиневі під охороною “національних молдавських і українських військ”⁵.

За ці дні Укрдержплан і ЦАТК підготували відповідні документи, в яких обґрунтовувалася доцільність “з етнографічної, політичної і господарської точок зору” приєднання м. Балти й Балтського району до Молдавської АРСР⁶. 26 листопада 1924 р. Президія ВУЦВК прийняла постанову “Про скасування Балтського округу Одеської губернії і про передання міста Балти і Балтського району до складу МАРСР і про ліквідацію деяких районів Балтського округу”⁷.

В Аккерманському, Ізмаїльському й Хотинському повітах переважає українське населення, яке за своїми мовними та національно-побутовими особливостями нічим не відрізняється від населення Української РСР. Т.Константинов запропонував “передати ці повіти до складу УРСР”⁸…

…Останнє речення висновків до розділу.

¹ Павловський О.Д., Устименко В.М. Центральна Рада: сторінки історії // До питання про розстановку політичних сил на Україні в 1917-1920 рр. – К., 1988. – С.9.

² Мирные переговоры в Брест-Литовске. – М., 1970. – Т.1. – С.52.

³ Історія Української РСР. – К., 1977. – Т.5.– С.479.

⁴ Коваль В.С. Довкола радянсько-польської війни 1939 р. // Історичні зошити. – 1991. – №1. – С.58-61.

⁵ Одесский листок. – 1917. – 24 ноября.

⁶ ЦДАВО України. – Ф.2. – Оп.3. – Спр.255. – Арк.3,12.

⁷ Там само. – Ф.21. – Оп.2. – Спр.1815. – Арк.41.

⁸ Седьмая сессия Верховного Совета СССР. 1-7 августа 1940.: Стенографический отчет. – М., 1940. – С.42-43.

Додаток 3. Зразок оформлення

«Списку використаних джерел та літератури»

СПИСОК ВИВЧЕНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ДЖЕРЕЛА

Опубліковані джерела

Документи і матеріали

Базові тексти ісландської “Gelehrte Urgeschichte”. Свідчення Сноррі Стурлуссона про ранній період Східної Європи // Пріцак О. Походження Русі: Стародавні скандинавські джерела (крім ісландських саг). Т.1. / Ін-т сходознавства ім. А.Кримського НАН України; Редкол.: Пріцак О.(гол. ред.) та ін. – К.: Обереги, 1997. – С.679-705.

Политические и культурные отношения России с югославскими землями в ХVІІІ ст.: Документы / Сост. Бажова А.П. и др.; Отв. ред. Нарочницкий Л.И., Петрович Н. – М.: Наука, 1984. – 430 с.

Революционное правительство Франции в эпоху конвента (1792-1794). Сборник документов и материалов / Пер. Фрейберг Н.П. – М.: Изд-во Коммунистической академии, 1927. – 719 с.

Спогади

Гарибальди Дж. Мемуары / Пер. Бондарчук В.С. и Фридмена Ю.А. – М.: Наука, 1966. – 468 с.

Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє минуле (1914-1918) // Український історичний журнал. – 1992. – №9. – С.145-155.

Федоренко Н.Т. Сталин и Мао Цзе дун // Новая и новейшая история. – 1992. – №5. – С.26-113.

Листування

Валуєв П.А., Тройницкий А.Г. Из писем А.Г.Тройницкого // Русская старина. – 1899. – №10. – С.231-239.

Герцен А.И. Н.П.Огареву. 19/7 августа 1859 г. // Сбор. соч. в 30 т. Т.26. – М.: Изд-во АН СССР, 1962. – С.288-289.

Листи В.Антоновича до М.Грушевського // Український історик. – 1993. – №1-4. – С.157-169.

Преса

Известия Одесского губернского революционного комитета и губернского революционного комитета Коммунистической партии (большевиков) Украины. – 1921. – Січень-березень.

На вахте. Орган ЦК союза рабочих водного транспорта. – 1926-1932.

Основа. Южнорусский литературный ученый вестник. – 1861-1862.