Розділ 1 процесуальний порядок закінчення досудовго слідства складанням обвинувального висновку

Досудове слідство закінчується тоді, коли вирішені всі його задачі: усебічно, повно й об'єктивно досліджені всі обставини, що входять у предмет доказування; встановлена об'єктивна істина в справі; виявлені й усунуті причини й умови, що сприяли здійсненню громадян і юридичних осіб, відшкодуванню злочинів; прийняті міри до захисту прав і законних інтересів матеріального і морального збитку; забезпечене правильне застосування закону.

Встановлення об'єктивної істини - основа правильного підсумкового рішення слідчого в справі. Тому закінченню розслідування і передує оцінка всієї сукупності зібраних доказів по кримінальній справі. Умовою правильності висновків тут служить процесуальна самостійність слідчого, дотримання основних принципів доказувального права.

Визнати досудове слідство закінченим - значить визнати, що немає необхідності проведення яких - небудь ще слідчих чи інших процесуальних дій, спрямованих на збирання, перевірку і дослідження доказів: усі необхідні докази для ухвалення підсумкового рішення зібрані, перевірені, досліджені і належним чином оцінені [9, c. 345].

Досудове слідство закінчується:

- складанням обвинувального висновку і направленням справи для віддання обвинувачуваного суду;

- припиненням кримінальної справи;

- винесенням постанови про напрямок справи в суд для рішення питання про застосування примусових мір медичного характеру [2].

Слідчий закінчує досудове слідство кримінальної справи складанням обвинувального висновку тоді, коли він дослідив всі обставини справи, зібрав докази, що переконують його у винності обвинуваченого у вчиненні злочину і пересвідчився у відсутності обставин, що виключають провадження у справі

1. Підготовка до складання обвинувального висновку

У більшості випадків досудове слідство закінчується складанням обвинувального висновку й передачею справи через прокурора до суду.

Коли при розслідуванні зібрано достатньо доказів для призначення справи до судового розгляду і немає підстав для її закриття, досудове слідство закінчується складанням обвинувального висновку в порядку, передбаченому статтями 217 - 224 КПК. Вихідною умовою закінчення досудового слідства в такому разі є внутрішнє переконання слідчого у доведеності обвинувачення і достатності зібраних доказів для складання обвинувального висновку. Цей висновок слідчий повинен зробити на підставі об'єктивної оцінки, всебічності і повноти результатів усієї попередньої роботи по розслідуванню справи [7, c. 13].

Закінчення досудового слідства в цій формі передбачає перед складанням обвинувального висновку, для забезпечення прав і законних інтересів усіх учасників процесу, здійснення слідчим відносно самостійних, але змістовно і хронологічно взаємозв'язаних дій:

1) ретельну перевірку слідчим повноти і належного оформлення процесуальних дій і рішень та систематизація матеріалів справи зі складанням опису кожного тому, а при необхідності — і орієнтуючої загальної довідки про основний зміст кожного з томів;

2) повідомлення про закінчення досудового слідства учасникам процесу та роз'яснення їм права на ознайомлення з усіма матеріалами справи;

3) ознайомлення їх з матеріалами, якщо вони побажають скористатися цим правом (спочатку виконавши вимоги ст. 217 КПК, а потім ст. 218 КПК);

4) вислуховування і вирішення клопотань, заявлених учасниками процесу після ознайомлення з матеріалами справи.

Закінчуючи досудове розслідування, слідчий повинен систематизувати матеріали і технічно оформити справу. Практикою вироблено дві основні форми систематизації матеріалів кримінальної справи, тобто послідовності їх розташування: хронологічну і тематичну [11,c. 525].

При хронологічній систематизації послідовність розташування документів у справі визначається датою їх складання або одержання слідчим. Ця форма найбільш поширена у невеликих за обсягом і кількістю епізодів справах.

Тематична систематизація означає групування матеріалів за обвинуваченими або за епізодами злочинної діяльності у багатотомних і багатоепізодних справах. У межах кожної такої групи документи можуть розташовуватись у хронологічному порядку, тобто можливе таким чином поєднання обох форм систематизації.

Систематизувавши документи, слідчий підшиває їх в обкладинку стандартного зразка, пронумеровує аркуші справи. На перших аркушах справи складається опис документів, які в ній містяться. На титульному аркуші обкладинки зазначається відомство, до якого належить орган розслідування, найменування цього органу, повна назва справи із зазначенням прізвищ обвинувачених і відповідних статей (частин, пунктів статей) Кримінального кодексу, дати початку і закінчення провадження.

Систематичний виклад матеріалів справи в обвинувальному висновку має і, так зване, технічне значення, оскільки полегшує прокуророві і судові ознайомлення зі справою, допомагає їм краще розібратися в предметі розслідування. Процес підготовки до складання обвинувального висновку є надійним способом перевірки повноти проведеного слідства. На цьому етапі слідчий виявляє всі не доопрацювання і недоліки, допущені в ході слідства, й вчасно може виправити їх [10, c. 327].

За технічними правилами в одному томі справи зосереджується не більше 250 аркушів.

Вдало систематизовані матеріали і правильно оформлена справа створюють зручність для вивчення і користування ними як самим слідчим, зокрема при складанні підсумкового документа, так і обвинуваченим та іншими учасниками процесу, прокурором, суддями і народними засідателями.

Перед тим, як ознайомити учасників процесу з матеріалами справи, слідчий має додатково перевірити:

1) чи роз'яснено учасникам процесу їхні права та обов'язки;

2) чи немає підстав для зміни або доповнення обвинувачення;

3) чи немає підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу;

4) чи виділено матеріали щодо обвинувачених, злочини яких слід розслідувати в іншій кримінальній справі;

5) чи зібрано всі дані, що характеризують особу обвинуваченого;

6)чи закрито кримінальну справу (за наявності до того підстав)щодо окремих осіб або щодо окремих фактів злочинів, обвинувачення за якими не підтвердилося;

7) чи правильно підшито та пронумеровано матеріали кримінальної справи;

8) дотримання всіх інших вимог законe [13, c. 557].

Загальні правила ознайомлення заінтересованих учасників досудового слідства з матеріалами кримінальної справи.

- матеріали справи пред'являють для ознайомлення у підшитому та пронумерованому вигляді. Законом не встановлено правила, за якими належить систематизувати перед підшивкою матеріали справи. Практикою ж напрацьовано такі "неписані" правила систематизації:

- матеріали кримінальної справи слід систематизувати не тільки після закінчення досудового слідства, а й у ході провадження у справі, що заощаджує сили і час слідчого;

- матеріали підшивають у папку зі щільного паперу або картону. Підшита справа за зовнішнім виглядом має нагадувати добре переплетену книгу;

- матеріали діяльності в стадії порушення кримінальної справи підшивають повністю;

- матеріали кримінальної справи, отримані слідчим від органу дізнання в порядку ст. 109 КПК, як правило, повинні розміщуватися без зміни їх систематизації;

- в одному томі справи підшивають 250—300 аркушів;

- нумерують не сторінки, а аркуші справи. Першою підшивають і нумерують постанову про порушення кримінальної справи (якщо в одному провадженні об'єднано кілька справ — то постанову про порушення першої кримінальної справи), а останнім — протокол про виконання вимог ст. 218 КПК щодо ознайомлення обвинуваченого і його захисника з матеріалами справи;

- залежно від складності кримінальної справи, її обсягу, кількості обвинувачених та інших обставин застосовують хронологічний (матеріали систематизують за датами провадження слідчих та інших процесуальних дій), тематичний (за епізодами, окремими обвинуваченими або об'єктами злочинної діяльності) та змішаний способи систематизації матеріалів справи .

- учасникам надають можливість ознайомитися з усіма матеріалами кримінальної справи (винятки становлять тільки матеріали про застосування заходів безпеки, які зберігають окремо від кримінальної справи). Це правило стосується і тих випадків, коли у справі розслідували кілька епізодів злочинної діяльності, а учасник процесу має стосунок тільки до одного чи кількох із них.

- ознайомлюванні з матеріалами справи учасники мають право робити з них виписки. Таке право надано особам з метою забезпечення можливості посилатися на докази у суді із зазначенням аркушів справи, на яких їх викладено.

- час ознайомлення із матеріалами справи зараховують у строк досудового слідства і тримання особи під вартою. [6, c.125]

КПК передбачає таку черговість ознайомлення з матеріалами справи: спочатку з ними знайомиться потерпілий та йог представник, цивільний позивач, цивільний відповідач і (або) їх представники, а після цього - обвинувачений і захисник. До участі в цих діях, відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 2 ст. 440 КПК можуть бути залучені перекладачі та законні представники обвинувачених і потерпілих.

Саме в такому порядку слідчий повідомляє про закінчення досудового слідства цим суб'єктам кримінального судочинства та роз'яснює їм право на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи. Про це слідчий складає відповідний протокол або додає до справи копію письмового повідомлення. У разі надходження від цих осіб усного або письмового клопотання про ознайомлення їх з матеріалами справи слідчий зобов'язаний надати їм таку можливість.

Таке повідомлення учасників процесу:

- з однієї сторони, відкриває процес ознайомлення цих осіб у встановленій законом послідовності з матеріалами кримінальної справи, що дає їм змогу проконтролювати хід і результати досудового розслідування, усвідомити характер і підстави висунутого проти обвинува­ченого обвинувачення, виявити прогалини в доказовій базі та порушення, що обмежують їх права і законні інтереси. Це є важливою умовою реалізації вказаними особами свого права на судовий захист;

- з другої сторони, є підставою для припинення провадження будь-яких слідчих дій, крім тих, про які просять сторони.

Усі вказані суб'єкти мають право знайомитися з усіма матеріалами справи, за винятком тих, які стосуються забезпечення заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві [12, c. 768].

Згідно з ч. 4 ст. 217, ч. 5 ст. 218 КПК цивільний відповідач та його представник може знайомитися з матеріалами справи тільки в частині, що стосується цивільного позову [2].

За клопотанням учасників судочинства, які мають право на ознайомлення з матеріалами справи, їм також повинні пред'являтися речові докази, відтворюватися кіно- або відеозапис і звукозапис, а також інші додатки до протоколів слідчих дій. При ознайомленні вони мають право робити виписки із справи і заявляти клопотання про доповнення слідства, які слідчий повинен розглянути в тридобовий строк. Матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення зазначеним особам не пред'являється. Про ознайомлення цих осіб з матеріалами справи та про заявлені ними клопотання складаються протоколи [5].

Виконавши вимоги статті 217 КПК, слідчий зобов'язаний оголосити обвинуваченому, що слідство по його справі закінчено і що він має право на ознайомлення з матеріалами справи як особисто, так і за допомогою захисника, а також може заявляти клопотання про доповнення досудового слідства.

У випадках, коли обвинуваченим є неповнолітня особа, то про закінчення досудового слідства і пред’явлення йому для ознайомлення матеріалів справи провадиться за загальним правилом, з обов’язковою участю захисника, який знайомиться з матеріалами справи разом з обвинуваченим і надає йому при цьому юридичну допомогу. Присутність законного представника неповнолітнього при оголошенні неповнолітньому обвинуваченому про закінчення слідства і при пред'явленні йому матеріалів справи залежить від дозволу слідчого. Законний представник неповнолітнього обвинуваченого не вправі самостійно знайомитися з матеріалами справи, а може лише бути присутнім при оголошенні обвинуваченому про закінчення слідства і при пред'явленні йому матеріалів справи. Слідчий повідомляє законному представнику про здійснення цих процесуальних дій, для того щоб він міг вчасно подати клопотання про свою участь у цих діях, якщо вона дозволяється слідчим. Якщо слідством встановлені спроби законних представників перешкодити встановленню істини або якщо їхня участь може іншим способом завдати шкоди інтересам неповнолітнього, слідчий виносить постанову про відмову у задоволенні клопотання законного представника. Таке рішення слідчим може бути прийняте і в процесі ознайомлення неповнолітнього зі справою [14, c. 186-188].

Слідчий зобов'язаний роз'яснити обвинуваченому право заявити клопотання про розгляд його справи у суді першої інстанції одноособово чи колегіально судом у складі трьох осіб у випадках, передбачених законом.

Якщо обвинувачений не виявив бажання ознайомитися з матеріалами справи за участю захисника, йому пред'являються для ознайомлення всі матеріали справи.

Коли в справі притягнуто декількох обвинувачених, слідчий повинен пред'явити кожному з них усі матеріали слідства.

Якщо обвинувачений не володіє мовою, якою ведеться судочинство, матеріали справи йому пред’являються у відповідності зі ст. 19 КПК за участю перекладача [2].

Матеріали закінченої розслідуванням кримінальної справи повинні бути пред'явлені обвинуваченому, взятому під варту, та його захисникові не пізніш як за місяць до закінчення граничного строку тримання під вартою, встановленого ч. 2 ст. 156 КПК. Якщо цього часу обвинуваченому виявиться недостатньо для ознайомлення з матеріалами справи, зазначений строк може бути продовжено суддею апеляційного суду за поданням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором України чи його заступником, або поданням цього прокурора чи його заступника. Коли в справі беруть участь кілька обвинувачених, яких тримають під вартою, і хоча б одному з них строку, передбаченого ч. 6 ст. 156 КПК, виявилося недостатньо для ознайомлення з матеріалами справи, то зазначене подання може бути внесено стосовно того обвинуваченого або обвинувачених, які ознайомилися з матеріалами справи, якщо не відпала необхідність у застосуванні до нього або до них взяття під варту і відсутні підстави для обрання іншого запобіжного заходу.

Про те, що обвинуваченому оголошено про закінчення слідства і що йому

пред'явлено матеріали справи для ознайомлення, зазначається в протоколі про оголошення обвинуваченому про закінчення слідства і пред'явлення йому матеріалів справи .

Згідно з ч. 1 - 4 ст. 218 КПК, якщо у справі бере участь захисник, слідчий надав можливість ознайомитися з усіма матеріалами справи і захисникові, про що складає окремий протокол. Пред'явлення матеріалів справи має бути відкладено до явки захисника, але не більше як на три дні. За неможливості для обраного обвинуваченим захисника з'явитися в цей строк слідчий вживає заходів, передбачених ч. 4 і ч. 6 ст. 47 КПК і призначає захисника в установленому законом порядку через адвокатське об'єднання.

Відповідно до ст. 219 КПК При ознайомленні з матеріалами справи захисник обвинуваченого має право: робити виписки з матеріалів справи, мати побачення з обвинуваченим віч-на-віч, роз'яснювати обвинуваченому зміст обвинувачення, обмірковувати з обвинуваченим питання про заявлення клопотань, подавати докази, заявляти відводи, оскаржувати дії та рішення слідчого і прокурора [16, c. 66].

Як і іншим учасникам досудового слідства, обвинуваченому і його захисникові кримінальну справу пред'являють підшитою та з пронумерованими сторінками. Це зручно, оскільки деякі учасники процесу роблять виписки з матеріалів, що містяться на конкретних аркушах справи, і вони повинні мати можливість посилатися на них в обґрунтуванні своїх клопотань та вимог як при закінченні досудового слідства, так і в суді.

Обвинуваченого і його захисника не можна обмежувати в часі, потрібному для ознайомлення з усіма матеріалами справи. Однак, якщо обвинувачений і його захисник явно намагатимуться затягнути закінчення справи, слідчий має право своєю мотивованою постановою визначити певний строк для ознайомлення з матеріалами справи. Така постанова підлягає затвердженню прокурором разом із графіком дальшого ознайомлення.

При ознайомленні з матеріалами справи обвинувачений і його захисник мають право заявити клопотання про доповнення досудового слідства, зміну кваліфікації злочину і закриття справи в усній чи письмовій формі. Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий складає мотивовану постанову, яку оголошує обвинуваченому і його захиснику. Якщо ж обставини, для з'ясування яких заявлено клопотання, мають значення для справи, слідчий зобов'язаний його задовольнити.

Якщо при провадженні додаткових слідчих дій був присутній захисник, то він має право через слідчого задавати питання свідкові, потерпілому, експертові, спеціалістові та обвинуваченому, а також клопотатися про занесення до протоколу обставин, які мають значення для справи. Посилаючись на ч. 4 ст. 221 КПК слідчий може відвести запитання, які ставить захисник, але відведене запитання заносить до протоколу [7, c. 13].

У протоколі ознайомлення з матеріалами справи згідно зі ст. 220 КПК зазначається, які саме матеріали (кількість томів і аркушів) були пред'явлені для ознайомлення, чи ознайомились відповідні учасники досудового слідства з матеріалами справи, протягом якого часу відбувалось ознайомлення зі справою та які клопотання було заявлено. При цьому усні клопотання заносяться до протоколу, письмові додаються до нього. Протокол пред’явлення обвинуваченому матеріалів досудового слідства підписують обвинувачений, слідчий і захисник, якщо він бере участь у справі

Керуючись ст.. 222 КПК після виконання додаткових слідчих дій слідчий зобов'язаний ознайомити обвинуваченого і його захисника, а також надати можливість потерпілому і його представникові, цивільному позивачу і цивільному відповідачу або їх представникам ознайомитися з усіма додатковими матеріалами, а в разі їх клопотання — з усією справою [2].