- •§ 2. Медичні правовідносини: поняття, види, склад
- •§ 3. Система і джерела медичного права
- •§ 4. Медичне право як навчальна дисципліна і галузь науки
- •§ 2. Роль і значення лікарської етики і деонтології в загальній структурі соціального регулювання медичної діяльності.
- •§ 2. Роль і значення лікарської етики і деонтології у загальній структурі соціального регулювання медичної діяльності
- •§ 3. Біоетика як комплексна наука, що займається питаннями медицини в рамках захисту прав людини
- •Глава 3. Юридична регламентація медичної діяльності в україні
- •§ 1. Історико-правовий огляд нормативного регулювання охорони здоров'я.
- •§ 2. Законодавче забезпечення охорони здоров'я в Україні: сучасний стан і перспективи розвитку.
- •§ 1. Історико-правовий огляд нормативного регулювання охорони здоров'я
- •§ 2. Законодавство України про охорону здоров'я: сучасний стан і перспективи розвитку
- •Глава 4. Права людини у сфері охорони здоров'я
- •§ 1. Загальна структура і класифікація прав людини у сфері охорони здоров'я.
- •§ 2. Права людини й окремих груп населення у галузі охорони здоров'я.
- •§ 1. Загальна структура і класифікація прав людини у сфері охорони здоров'я
- •§ 2. Права людини й окремих груп населення у сфері охорони здоров'я
- •§ 2. Права пацієнтів в окремих напрямах медичної діяльності
- •§ 2. Критерії правомірності інформованої згоди
- •§ 3. Форми вираження інформованої згоди
- •§ 3. Судовий рівень захисту прав пацієнтів.
- •§ 2. Досудовий рівень захисту прав пацієнтів
- •§ 3. Судовий спосіб захисту прав пацієнтів
- •§ 2. Нормативно-правове регулювання інституту збереження лікарської таємниці. Суб'єкти збереження та об'єкт лікарської таємниці
- •§ 3. Правомірність розголошення лікарської таємниці
- •§ 2. Види лікувально-профілактичної допомоги населенню
- •§ 3. Основні напрями удосконалення організації охорони здоров'я
- •§ 4. Державний контроль і нагляд у сфері охорони здоров'я
- •§ 2. Кримінальна відповідальність медичних працівників за вчинення професійних злочинів
- •§ 3. Цивільно-правова відповідальність лікувально-профілактичних закладів
- •§ 4. Адміністративна і дисциплінарна відповідальність медичних працівників
- •§ 2. Виникнення права на життя людини
- •§ 3. Правові проблеми аборту
- •§ 4. Евтаназія
- •§ 2. Медико-соціальна експертиза
- •§ 3. Військово-лікарська експертиза
- •§ 4. Судово-медична і судово-психіатрична експертиза
- •§ 2. Сучасна нормативно-правова база трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини
- •§ 3. Основні проблеми і шляхи їх вирішення у сфері донорства
- •§ 2. Види і порядок надання психіатричної допомоги
- •§ 2. Правове регулювання медичної генетики
- •§ 3. Актуальні етико-правові питання клонування
- •Глава 16. Правове регулювання проведення медичних експериментів
- •§ 1І. Сучасна нормативно-правова база України з питань проведення медичних (клінічних) експериментів.
- •§ 2. Умови правомірності проведення медичних експериментів за участю людини.
- •§ 1. Сучасна нормативно-правова база України з питань проведення медичних (клінічних) експериментів
- •§ 2. Умови правомірності проведення медичних експериментів за участю людини
- •1. Лікарські помилки;
- •2. Нещасні випадки;
- •§ 2. Лікарські помилки
- •§ 3. Нещасні випадки
- •§ 4. Проведення експертизи дефектів надання медичної допомоги
- •Глава 18. Атропогенна патологія та її медико-правове значення
- •§ 2. Класифікація ятрогеній, місце ятрогенної патології в структурі несприятливих результатів медичних втручань
- •§ 3. Ключові правові проблеми ятрогеній і пошук шляхів їх вирішення
§ 3. Нещасні випадки
У житті людини, незалежно від специфіки її професії, зустрічаються ситуації, коли стаються ті або інші явища, які не залежать від самої людини, на хід і виникнення яких вона практично не може вплинути. Не є виключенням і сфера медицини. Прикладами таких ситуацій є нещасні випадки в практиці надання медичної допомоги, які не залежать від дій медичних працівників, їх суб'єктивних особливостей. Розглядаючи такий варіант дефектів надання медичної допомоги як нещасний випадок, важливо зазначити, що відносно його правової кваліфікації ситуація достатньо ясна - це діяння, за яке не настає відповідальність. Але, незважаючи на те, що такі випадки не спричиняють за собою покарання, вони мають свої особливості, свої характерні ознаки, які в обов'язковому порядку повинні оцінюватися в повному об'ємі з урахуванням всіх супутніх настанню нещасного випадку чинників.
З погляду медичного права нещасний випадок — це дефект надання медичної допомоги, пов'язаний з випадковим збігом обставин, які лікар, діючи правомірно, в рамках посадових інструкцій і відповідно до прийнятих у медицині методів і способів лікування (діагностики), не міг передбачати і запобігти. Такий підхід до визначення нещасного випадку дозволить кваліфікувати подібний несприятливий результат медичного втручання і провести якісний правовий аналіз. Характерна особливість нещасного випадку в порівнянні з лікарською помилкою - правомірність дій лікаря, тобто відсутність в його діях критерію помилковості. В той же час, за результуючим чинником, це все ж таки дефект надання медичної допомоги.
Нещасних випадків, на жаль, не можна уникнути навіть при дуже кваліфікованому і добросовісному відношенні медичних працівників до виконання своїх професійних обов'язків. Важливим чинником при цьому є обставина, відповідно до якої відповідальність медика, через об'єктивні обставини, не настає. Підставою звільнення від відповідальності медичних працівників при нещасних випадках є відсутність вини, оскільки при добросовісному відношенні до виконання обов'язків медичний працівник не передбачав і не міг передбачати можливості настання несприятливих наслідків.
Характеризуючи приклади нещасних випадків у медичній практиці, можна зазначити найбільш типові. До них належать:
— незвична анатомічна будова або вроджені аномалії будови того або іншого органу (важливий чинник при проведенні інвазивних діагностичних досліджень, що супроводжуються проникненням крізь тілесну оболонку людини);
— атипове протікання захворювання у пацієнта, пов'язане з індивідуальними особливостями організму;
— алергічні і токсичні реакції на діагностичні маніпуляції і введення лікарських засобів;
— раптові зміни показників артеріального тиску (шок, колапс) в результаті індивідуальної психологічної або емоційної реакції на оперативне втручання (маніпуляцію) та ін.
Важливість вивчення і визначення нещасного випадку в практиці медичного права пов'язана з необхідністю визначення правомірності дій медиків і оцінки їх впливу на несприятливий результат втручання. Невинуватий не повинен страждати, а винний повинен відповідати - такий принцип доречний і пояснює актуальність і значущість визначення нещасного випадку в практиці надання медичної допомоги. При цьому, як вже було сказано, характерна особливість у порівнянні з лікарськими помилками - правильність і своєчасність дій медичного персоналу, у повній відповідності з положеннями керівних документів. Проте, і це вельми важлива обставина, що має відношення до всієї проблеми дефектної роботи лікарів, розглядатися до встановлення суті дефекту надання медичної допомоги нещасні випадки повинні як лікарські помилки. Пояснюється це неможливістю в короткі терміни визначити причину дефекту, тобто основну ланку, що призвела до несприятливого результату.
Таким чином, необхідність правильного тлумачення і правової кваліфікації нещасних випадків у медицині пояснюється як частотою виникнення таких результатів медичних втручань, так і необхідністю визначення ролі медиків у виникненні нещасних випадків. Ця обставина, у поєднанні із загальною відсутністю відповідальності медичних працівників у таких випадках, примушує юристів пильніше розглядати подібні варіанти несприятливих результатів. Ситуація, за якої будь-який дефект надання медичної допомоги, будь-який несприятливий результат медичного втручання буде видаватися за нещасний випадок, є неприпустимою. Закріплення на законодавчому рівні категорії "нещасний випадок" дозволить оптимізувати процес правової кваліфікації дефектів надання медичної допомоги.