Морські течії як альтернативне джерело енергії
За приблизними оцінками вчених, загальна енергетична потужність хвиль Світового океану 900 млрд кВт. Енергетичний потенціал приливів ще вищий — 1,2 трлн кВт. Великий енергетичний потенціал течій помітний спостерігачу за динамікою океанічних вод в цілому: приведення в стан руху надзвичайно об'ємних мас води на відстані у тисячі кілометрів в досить щільному середовищі (>1 г/см?). Велика кількість енергії переходить у кінетичну і потрапляє у атмосферу, викликаючи активну аеральну динаміку, перенесення вологи в повітрі, а також впливає на виникнення мусонів та різноманітних погодних явищ. Надлишок цієї енергії може перебувати у вільному стані в межах географічної оболонки.
Невичерпні запаси кінетичної енергії морських течій можна перетворювати на механічну і електричну енергію за допомогою турбін, занурених у воду (подібно до вітряних млинів, «занурених» в атмосферу). У наш час[Коли?] у ряді країн, і в першу чергу у Великобританії, ведуться інтенсивні роботи з використання енергії морських течій. Британські острови мають досить розчленовану берегову лінію, де в багатьох місцях близько до берега підступають потужні потоки морських течій. Один з проектів використання морських течій заснований на принципі рухомого водяного потоку. У гігантських «коробах» без стін і з отворами по горизонталі під впливом течій зміщуються окремі частини установки. Стовп води діє як поршень, що засмоктує повітря і нагнітає його на лопатки турбін. Головна складність полягає в узгодження інерції робочих коліс турбін з кількістю повітря в коробах, так щоб за рахунок інерції зберігалася постійна швидкість обертання турбінних валів в широкому діапазоні умов на поверхні.
• найбільш відомий енергетичний ресурс – Флоридська течія - знаходиться поблизу густонаселених районів Маямі, що характеризується великим споживанням електроенергії.
Список літератури та інтернет джерел
Багров М. В.
Боков В. О.
Черваньов І. Г.
Землезнавство. — К.: Либідь, 2000.