- •1.Визначення поняття « безпека життєдіяльності» предмета та об’єкта її вивчення. Поняття безпеки і небезпеки, ризику
- •3.Принципи, методи. Засоби забезпечення безпечної життєдіяльності
- •4 Внутрішній та зовнішній вплив на організм людини.
- •5. Природні фізіологічні системи захисту. Імунітет. Адаптація
- •6.Типові моделі психологічних реакцій організму при екстремальних ситуаціях стрес фобії
- •7.Класифікація негативних факторів середовища життєдіяльності та їх характеристика. Гранично допустимий рівень фактора
- •8.Несприятливі метеорологічні фактори та їх вплив на життєдіяльність організму. Поняття про метеочутливість
- •Дія електромагнітних полів на жит.Людини, засоби захисту
- •10 Дія іонізуючого випром. Принцип забезп. Радіац.Безпеки
- •11 Хімічні фактори та шляхи надходження небезпечних хімічних речовин в організм людини. Принципи хімічної безпеки
- •12 Інформаційна безпека, нові види небезпек
- •13 Здоровя людини, його визначення та показники
- •15 Оздоровчі системи та способи загартовування оргнізму
- •16 Механізм впливу алкоголю на організм людини
- •17.Механізм впливу тютюнопаління на організм людини та пов’язана з ним загроза здоровю.
- •18.Поняття про наркотизм,способи відлучення від наркотиків.
- •19.Вплив харчування на життєдіяльність людини.Шляхи надходження шкідливих речовин у харчові продукти.
- •20.Наслідки потрапляння у харчові продукти пестицидів,харчових добавок,стимуляторів росту.
- •21. Генетично модифіковані продукти та їх небезпека для здоров’я людини
- •22. Небезпека надходження радіонуклідів у харчові продукти, особливості харчування в умовах радіаційного забруднення
- •23. Особливості роботи медичного працівника з віл інфікованими пацієнтами, поняття про виробничу аварію, порядок дій у разі її виникнення
- •24. Особливості роботи медичного працівника із хворими на вірусний гепатит. Профілактика інфікування віпусами гепатиту
- •25.Профілактичні заходи у професійній діяльності лікаря-фтизіатра. Національна програма боротьби з туберкульозом.
- •26.Професійні шкідливості лікаря-рентгенолога, радіолога. Посадові інструкції, що регламентують безпеку професійної діяльності лікарів цих професій.
- •27.Створення та випробовування генетично-модифікованих організмів: небезпека для лікаря та суспільства. Закони, що регулюють генетично-інженерну діяльність.
19.Вплив харчування на життєдіяльність людини.Шляхи надходження шкідливих речовин у харчові продукти.
Повноцінна життєдіяльність людини можлива лише за умови постійного надходження в організм у необхідній кількості різноманітних речовин, які містяться у харчових продуктах. Обмін речовин властивий як живій, так і неживій природі. Обмін речовин складається з двох процесів: асиміляції, або анаболізму — пластичний обмін (засвоєння речовин та синтезу специфічних для кожної тканини сполук), і дисиміляції, або катаболізму — енергетичний обмін (ферментативного розщеплення органічних речовин та виведення з організму продуктів розпаду). Харчові речовини, які потрапили в організм, витрачаються на енергетичні та будівельні процеси, які протікають одночасно. При розпаді харчових речовин виділяється енергія, яка витрачається на синтез специфічних для даного організму сполук, на підтримку постійної температури тіла, проведення нервових імпульсів та ін. Потреба людини в енергії визначається дослідним шляхом і виражається в калоріях. Кількість калорій, які надходять в організм з будь-якими продуктами, називається калорійністю їжі. Енергозабезпеченість їжі повинна відповідати енерговитратам організму, тобто енергетичні потреби людини повинні повністю покриватися за рахунок енергетичної цінності харчових продуктів, які входять у раціон людини.
Під раціональним харчуванням треба розуміти оптимальне співвідношення вживаних з їжею білків, жирів та вуглеводів. Для нормального функціонування організму щоденний раціон повинен включати шість основних складових: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини та воду. Харчові речовини, які люди отримують разом з їжею, можна умовно розділити на дві групи: ті, котрі необхідні їм у великих кількостях, або макрокомпоненти (вода, білки, жири, вуглеводи), та ті, котрі необхідні в менших кількостях, або мікрокомпоненти (вітаміни та мінеральні компоненти). Під безпечним харчуванням розуміють відсутність токсичного, канцерогенного, мутагенного чи будь-якого іншого несприятливого впливу продуктів харчування на організм людини при споживанні у рекомендованих кількостях.Продукти харчування стають небезпечними, якщо в них наявні:• хвороботворні мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності - токсини;• отрути тваринного та рослинного походження;• отруйні гриби;• важкі метали та миш'як;• пестициди;• нітрати, нітрити і нітрозаміни;• радіонукліди;• харчові добавки.
Інтенсивний розвиток промисловості, сільського господарства та транспорту зумовлюють значне поширення різноманітних хімічних речовин у навколишньому середовищі: повітрі, воді, ґрунті.Екологічна чистота продуктів харчування та питної води — один з основних факторів, які визначають стан здоров’я людини.До 80 % шкідливих речовин надходить до організму людини з їжею та напоями. Хімічні речовини, які з навколишнього середовища надходять у харчові продукти, називаються ксенобіотиками. Шляхи надходження ксенобіотиків в організм людини з харчовими продуктами можуть бути різними-утворюються в процесі технологічної та кулінарної обробки-додаються в продукти як харчові добавки-надходять із зовнішнього середовища та утворюються в сировині:екзогенні-надходять із навколишнього середовища,ендогенні-утворюються в сировині чи продукті під дією хімічних чи фізичних факторів.Надходження ксенобіотиків в організм людини у великих кількостях викликає хімічну інтоксикацію. Для нормування їх надходження в організм людини встановлені допустимі добові дози (ДДД) у розрахунку на харчовий раціон і гранично допустимі концентрації (ГДК) для окремих продуктів.Оцінка токсичності хімічної речовини ґрунтується на абсолютно смертельній дозі, а також на середній смертельній дозі, при якій гине 50% особин. Дози вимірюються у мг речовини /кг маси тіла.