Вміст деяких мікроелементів в овочах Носівського району Чернігівської області (m±m).

Овочі		мкг / 100 г
		Fe	Co	Cu	Zn	I
Капуста білокачанна	1	217,5± 20,8	0,2 ± 0,01	27,6 ± 2,4	143,3 ± 11,7	1,3 ± 0,1
	2	600,0	6,0	45,0	400,0	3,0
Морква	1	357,2 ± 34,2	0,3 ± 0,02	50,5 ± 4,7	278,7 ± 26,4	0,5 ± 0,02
	2	700,0	2,0	80,0	400,0	5,0
Картопля	1	59,2 ± 6,1	2,6 ± 0,2	132,2 ± 12,5	303,8 ± 31,1	0,4 ± 0,03
	2	900,0	5,0	140,0	360,0	5,0
Буряк	1	418,3 ± 40,9	1,1 ± 0,1	99,7 ± 9,2	327,4 ± 31,2	0,3 ± 0,02
	2	1400,0	2,0	140,0	425,0	-
Огірки	1	533,0 ± 52,3	-	39,9 ± 4,2	187,2 ± 17,5	0,9 ± 0,07
	2	600	100	215	-	3

Примітки:

1. Овочі Чернігівської області.

2. Згідно «Химический состав пищевых продуктов». Под редакцией д.мед.н. М.Ф. Нестерина и д.мед.н. И. М. Скуридина. – М. «Пищевая промышленность», 1979.

Для гігієнічної оцінки надходження макро- та мікроелементів у мешканців Носівського району був визначений їх вміст у 55 пробах раціонів харчування. Отримані результати були порівняні з Нормами фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах та енергії .

В таблиці 2. представлені результати аналізу вмісту мікроелементів, що досліджувались у всіх відібраних пробах добових раціонів мешканців сіл Козари, Адамівка, Державінка. Привертає увагу вкрай низький вміст йоду, що є складовою частиною гормонів ЩЗ, та хрому та міді – мікроелементів, які в якості коферментів входять до складу ензимів, що каталізують реакції біосинтезу Т3 та Т4.

Таблиця 2.

Вміст основних мікроелементів у пробах добових раціонів мешканців Носівського району (мг/добу)

мг/добу	I	Fe	Cr	Mn	Co	Cu	Zn
Cереднє	0,051	15,72	1,46	4,33	0,04	1,71	13,29
Стандартне відхилення	0,01	2,91	0,09	0,07	0,01	0,11	0,99
Рекомендоване надходження^	0,15-0,2	15-20	5-10	5-7	0,05-0,1	2-3	10-15

Примітка.

* - згідно з наказом МОЗ № 272 від 18.11.1999 р [105].

При дослідженні стану йодного забезпечення у Носівському районі Чернігівської області отримані дані, згідно з якими у 9% школярів спостерігається важкий ступінь дефіциту йоду, у 25% - середній, а у 50 % - легкий ступінь забезпеченості йодом. Нормальне забезпечення мікроелементом мали лише 16 % дітей (табл. 3) Медіана йодурії по Носівському району склала 64,70 мкг/л.

Таблиця 3

Стан йодного забезпечення дітей обстежених шкіл Носівського району (n, %)

Населені пункти	(n)	Дефіцит йоду			Норма	Медіана йодурії (мкг/л)
		Важкий ступінь	Середній ступінь	Легкий ступінь
Носівка	69		15	43	11	73,26 ± 6,96
Козари	75	19	26	25	5	41,74 ± 6,92
Держанівка	77	1	16	38	22	77,4 ± 6,3
Адамівка	25	2	5	16	2	65,5 ± 7,0
По району	246	22 (9%)	62 (25%)	122 (50%)	40 (16%)	63,9 ± 6,6

Зоб різного ступеня діагностувався у 42 % дітей Носівки, 21,3 % дітей с.Козари, 20,8 % дітей с.Держанівка, 16 % дітей с.Адамівка та. Всього по обстежених школах зоб виявлено у 33,7 % дітей, що потребує невідкладних профілактичних заходів.

При вивченні показників червоної ланки гемопоезу у дітей зі збільшенням щитоподібної залози відмічено, що рівень гемоглобіну та середній вміст гемоглобіну в еритроциті не розрізнялись від нормативних, однак, число еритроцитів було нижче порівняно з групою контролю (діти з незміненою ЩЗ) (табл. 3)

Таблиця 3

Показники еритроцитарної ланки у дітей (М+m)

Показники	Основна група	Контрольна група
Гемоглобін, г/л	122,3+1,4	124,7+1,8
Еритроцити, Т/л	3,99+0,06*	4,14+0,02
Сер. вміст Hb в еритр, пг	30,7+0,4	31,4+0,4

* - вірогідна різниця між показниками в межах різних групи спостереження (р < 0,05).

При дослідженні біоелементного складу волосся у дітей (41 дитина), що проживають в Носівському районі Чернігівської області (табл. 4), було виявлено, що концентрація таких елементів як кобальт, мідь, селен, йод та цинк нижче фізіологічних норм, запропонованих А. В. Скальним. Рівень молібдену знаходяться на нижній границі норми. Показники заліза, літію та марганцю знаходяться у межах вікових фізіологічних норм. Середній рівень кобальту, визначений у волоссі дітей, нижче нижньої границі фізіологічної норми на 14%, йоду – на 37%, міді - на 36%, селену і цинку - на 24% і 11 % відповідно.

Таблиця 4.

Вміст деяких хімічних елементів у волоссі дітей.

Хімічний елемент	Визначений вміст, мкг/г	Фізіологічна норма, мкг/г (за А.В. Скальним)
Co	0,043 ± 0,003	0,05 – 0,5
Cu	4,82 ± 0,32	7,5 – 80
Fe	21,88 ± 0,82	5,0 – 25
I	0,17 ± 0,03	0,27 – 4,2
Li	0,024 ± 0,001	0,01 – 0,25
Mn	0,30 ± 0,02	0,1 – 1,0
Mo	0,020 ± 0,001	0,02 – 0,15
Se	0,388 ± 0,04	0,5 – 1,5
Zn	89,2 ± 3,4	100 - 250

При обстеження школярів 25 сіл Малинського району Житомирської області встановлена наявність йоддефіцитних захворювань у 56,6 % дітей (від 17,9 % до 100 %), з яких 89,7% складали випадки зобу Іст. Набагато рідше зустрічався зоб ІІ ст, його частка склала 8,3%. Відсоток випадків вузлового зобу та тиреоїдиту склав 1,6 та 0,4 відповідно (Рис. 2.).

Рис. 2. Структура патології ЩЗ у дітей Малинського району.

Це підтверджує необхідність проведення негайних профілактичних заходів, тим більше, що основну питому вагу серед ЙДЗ займає зоб І ступеня, що найлегше піддається профілактиці та лікуванню.

Медіана йодурії по району складала 52,30±6,45 мкг/л., що відповідає легкому ступеню йодної недостатності. Але при детальному аналізі встановлено, що у 6 % дітей – тяжкий дефіцит йоду, у 28,0 % - помірний, у 43,0 % - легкий і лише 23,0 % - забезпечені йодом

Під час дослідження не виявлено чіткої залежності частоти зобу від йодної забезпеченості. Це ще раз підтверджує гіпотезу про те, що у етіології ЙДЗ повинна не лише нестача йоду, а й інші струмогенні чинники

Дітям Носівського району, зі збільшеною ЩЗ, була призначена ДД «Барба-йод» по 1 - 2 таблетки (0,25 г цистозіри з вмістом 907 мкг йоду) щоденно впродовж 1-3 місяців. Рівень йодного забезпечення визначався в середині терміну прийому та після закінчення. Пальпаторне обстеження та УЗ діагностика були проведені після закінчення прийому ДД.

Обстеження школярів після закінчення вживання ними дієтичної добавки «Барба-йод» продемонструвало статистичне достовірне підвищення рівня йодурії та зменшення кількості випадків ЙДЗ в усіх дослідних школах Носівського району (табл. 5)

Таблиця 5.

Забезпеченість йодом та розповсюдженість зобу у школярів Чернігівської області до- та після вживання ДД «Барба-йод»

№ п/п	Населений пункт	n	До прийому “Барба-йоду”		Після прийому (через 3 місяці)
			Йодурія, мкг/л	ЙДЗ, n	Йодурія,мкг/л	ЙДЗ, n
1.	Носівка	69	73,26±6,96	30	113,4±6,1*	6
2.	Козари	75	41,74±6,92	16	104,8±5,5*	3
3.	Адамівка	25	65,5±7,0	4	96,0±6,5*	-
4.	Держанівка	77	77,4±6,3	16	124,7±7,8*	4
Всього		246	63,9±6,6	66 (26,5 %)	108,1±6,5*	13(5,2 %)

Примітка. * - різниця між відповідними показниками статистично достовірна, Р< 0,05.

Важливо відмітити, що показники йодурії не завжди співпадають з кількістю ЙДЗ у дітей в окремих населених пунктах.

Показники еритроцитарної ланки у дітей, які вживали „Барба-йод”, показали збільшення вмісту гемоглобіну крові з 98,1+1,2 г/л до 118,0+1,3 г/л, підвищення числа еритроцитів з (3,64+0,12) Т/л до (4,06+0,04) Т/л та середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті з (27,2+0,6) пг до (29,1+0,5) пг. Крім того, вміст сироваткового заліза також підвищувався з (11,6+1,3) кмоль/л до (14,3+0,7) кмоль/л.

Після прийому дієтичної добавки “Барба-йод” ситуація змінилася і в Малинському районі. Тільки 0,5 % дітей мали тяжкий йододефіцит, 6,6% школярів мали помірний дефіцит йоду, 32,9% - легкий. Нормальне забезпечення мікроелементом було встановлено у 60,0% школярів.

Проведені обстеження підтверджують ендемічність територій Малинського району Житомирської області і доводять необхідність проведення адекватної профілактики ЙДЗ у дитячого населення даного регіону.

Було вивчено стан йодного забезпечення (табл. 7) та йоддефіцитних захворювань у дітей 5 спеціальних шкіл-інтернатів м. Києва.

Таблиця 7.

Рівень забезпеченості йодом та розповсюдженість ЙДЗ у дітей спеціальних шкіл інтернатів м.Києва

№ Школа-інтернат	n	Вміст йоду в сечі (мкг/л)	ЙДЗ
			n	%
7	100	101,1±9,0	28	28,0
9	62	141,17±9,3	13	21,0
11	74	173,41±11,66	11	14,9
15	88	97,6±7,8	32	36,4
16	40	131,57±15,96	17	42,5

Із 364 школярів у 154 виявлені йоддефіцитні захворювання. На фоні вживання йодованої солі відмічається достатній рівень йоду в сечі. Таким чином, відзначається невідповідність між забезпеченням йоду та йоддефіцитними захворюваннями. Це говорить про те, що у виникненні цієї патології повинен не тільки йод, а саме його нестача (або надлишок), але й інші струмогенні чинники. Отже, існує необхідність подальшого дослідження забезпечення організму дітей не тільки йодом, але й іншими мікроелементами, які приймають участь у синтезі гормонів щитоподібної залози (селен, залізо, цинк, мідь), дослідження вмісту цих мікроелементів в харчових раціонах, продуктах харчування для визначення їх струмогенної дії на рівень йоддефіцитної патології.

За результатами аналізу меню-розкладок п’яти шкіл-інтернатів розрахунковим методом, вміст йоду в добових раціонах, без урахування використання йодованої солі при кулінарній обробці, в усіх вікових групах був оцінений як достатній. Показники вмісту йоду в добових раціонах, що були визначені вольтамперометричним методом, теж відповідають нормі, але є вищими ніж показники, які визначені розрахунковим методом, що пояснюється надмірним (від 3 до 17 гр. солі на добу) використанням в усіх школах-інтернатах йодованої солі (концентрація йоду в якій складає (40 ± 15) мг/кг.