Висновки

В роботі представлені результати різнобічного обстеження тиреоїдної системи школярів, що мешкають у Носівському районі Чернігівської області та Малинському районі Житомирської області. На підставі лабораторних та клінічних даних обґрунтовано доцільність використання морських водоростей (на прикладі ДД «Барба-йод») в якості профілактичного засобу.

1. Аналіз добових раціонів харчування сільського населення Носівського району показав, що вміст макро- та мікроелементів не задовольняє фізіологічних потреб населення. Так, вміст йоду забезпечує потребу лише на 34%, хрому – 29,2%, кобальту – на 80%, міді – на 68,4%, марганцю – на 72,2%. При аналізі мінерального складу овочів виявлено, що концентрація кальцію в них на 27-46% менша у порівнянні з табличними даними хімічного складу, калію – на 10 – 47%, йоду – у 5 – 10 разів. Особливо бідні на магній, залізо, кобальт та йод картопля та морква – основні складові раціонів харчування сільського населення.

2. При вивченні стану йодного забезпечення школярів Носівського району Чернігівської області було встановлено, що важкий ступінь дефіциту йоду мають 9% обстежених дітей, середній ступінь – 25%, легкий – 50 % і лише 16 % - нормальне забезпечення. Медіана йодурії у дітей району складає 63,9 ± 6,6 мкг/л. Із 378 обстежених дітей ЙДЗ виявлено у 127 (33,7%), в тому числі зоб І ст. – у 94 дітей (25,0%), зоб ІІ ст. – у 21 (5,6%) і вузловий зоб - у 12 дітей (3,1%).

При обстеженні школярів всіх шкіл Малинського району Житомирської області (1695 дітей 7-17 років) у 56,6% виявлено ЙДЗ, у тому числі зоб Іст зустрічався у 89,7% дітей, зоб ІІ ст.. – у 8,3%, вузловий – у 1,6 %. Медіана йодурії у дітей району складала 52,3± 6,45 мкг/л, що відповідає легкому ступеню йодної недостатності. Але у 6,0% дітей спостерігався тяжкий дефіцит йоду (до 20 мкг/л), у 28,0 % - помірний (21 – 50 мкг/л), у 43,0 % - легкий дефіцит (51 – 100 мкг/л) і 23,0% дітей мали достатню забезпеченість йодом. Не виявлено чіткої залежності частоти зобу від йодної забезпеченості. Так у селі Чоповичі (1179 школярів) медіана йодурії складала 83,8±6,22 мкг/л, частота зобу – 17,9%; у дітей с. Ксаверів йодурія майже така ж (83,1±5,95 мкг/л), а частота зобів – 75,6%. Така ж невідповідність спостерігається і у дітей інших сіл (Українка, Скуратів, Іванівка, Головки), що підтверджує гіпотезу про те, що у етиології ЙДЗ повинна не лише нестача йоду, а й інші струмогенні чинники.

3. Дієтична добавка «Барба-йод» (0,25 г. подрібненої та таблетованої водорості цистозіри) містить 90 мкг йоду, 69 мкг селену та 26 інших ессенціальних макро- та мікроелементів, тому її вживання забезпечує добову потребу в цих мінералах та нормалізує функцію ЩЗ. Призначення ДД школярам зі збільшеною ЩЗ Носівського району Чернігівської області позитивно вплинуло на її стан та покращило забезпеченість організмів дітей йодом. Так, вміст йоду у сечі школярів смт. Носівка достовірно збільшився (р < 0,05): у групі школярів 7-10 років – у 1,5 рази, у групі школярів 11-13 років – у 1,6 рази, у школярів 14-17 років - у 1,6 рази. Наприкінці дослідження медіона йодурії у смт. Носівка склала 113,4±6,1 мкг/л проти 73,26±6,96 на початку. Медіана йодурії по Носівському району після вживання школярами ДД склала 108,1±6,5 мкг/л.

Поглиблене обстеження, що було проведене серед дітей Носівського району довело, що вживання ДД «Барба-йод» призводить до збільшення вмісту гемоглобіну крові (р < 0,05), підвищення числа еритроцитів (р < 0,05), середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті та вмісту сироваткового заліза (р < 0,05).

4. Після проведення профілактичних заходів серед дітей Малинського району Житомирської області тільки у 4 (0,5 %) дітей залишився тяжкий йододефіцит з рівнем йоду у сечі нижчим за 20 мкг/л, у53 (6,6%) школярів залишився помірний дефіцит йоду, у 262 (32,9%) - легкий. Нормальне забезпечення даними мікроелементом було досягнуто у 478 (60,0%) школярів

5. При вивченні стану йодного забезпечення у дітей шкіл-інтернатів м. Києва встановлено, що 27,7% дітей мали ЙДЗ. Визначено, що діти мають оптимальне йодне забезпечення за даними йодурії (128,6±11,3 мкг/л). Це свідчить про те, що причиною патології є не тільки нестача (або надлишок) йоду але й інші струмогенні чинники. Загалом така достатня забезпеченість йодом організму дітей усіх спеціалізованих шкіл-інтернатів пояснюється тим, що у цих школах для харчування дітей систематично використовується йодована сіль.

6. Використання ДД «Барба-йод» в жодному випадку не призвело до негативних наслідків: погіршення стану здоров’я, розладу функцій шлунково кишкового тракту, нирок, стану периферійної крові. Бурі морські водорості, в тому числі цистозіра, з якої виготовляють «Барба-йод», забезпечують споживача не тільки йодом, але й іншими ессенціальними мікроелементами (селеном, залізом, міддю, цинком, кобальтом тощо), солями альгінової кислоти, сприяє попередженню йоддефіцитних станів та йоддефіцитних захворювань, зміцненню здоров’я та збереженню генофонда нації.