4.3. Розрахунок повної собівартості та ціни нового виробу

Розрахунок собівартості проектної розробки виконуємо за методом питомої ваги. В якості аналога 2 обираємо аналог 1, який відповідає йому за основними характеристиками.

Вартість матеріалів, напівфабрикатів та комплектуючих виробів проектної розробки ( ) визначаємо укрупнено. За проектними специфікаціями: = 2600 грн. [34]

Повна собівартість спроектованого двомасового вібраційного транспортера ( ) визначається за формулою:

, (4.9)

де - основна заробітна плата основних робітників при виробництві спроектованого виробу, грн.;

, (4.10)

де і - відповідно, питома вага основної зарплати та питома вага матеріальних витрат у заводській собівартості аналога (за заводськими даними приймаємо, що: = 4,35%; = 72,3%);

156 грн.

- коефіцієнт додаткової зарплати основних робітників (за фактичними даними - = 0,25);

- коефіцієнт сумарних відрахувань на соцстрах, в пенсійний фонд та в фонд зайнятості (згідно діючого законодавства - = 0,362);

- коефіцієнт загальновиробничих витрат з урахуванням витрат на утримання та експлуатацію устаткування (за фактичними даними - = 3,26);

- коефіцієнт адміністративних витрат (за фактичними даними - =2,44);

- коефіцієнт збутових витрат (приймаємо, що = 0,065).

Повна собівартість проектної розробки складає:

= 3998,9грн.

Ціну спроектованого вібраційного транспортера з електромагнітним приводом ( ) визначаємо за формулою:

, (4.11)

де - середній рівень рентабельності продукції заводу-виробника (приймаємо, що = 0,25).

= 4998,66 грн.

Фактична ринкова ціна аналога 1 складає 4500 грн.[25]

4.4. Визначення розміру експлуатаційних витрат

4.4.1. Обґрунтування виду та визначення розміру річних експлуатаційних витрат нового виробу і аналога 1

Експлуатаційні витрати будь-якого виробу виробничого призначення в значній мірі визначаються не тільки його техніко-економічними параметрами, але і конкретними організаційно-економічними умовами його експлуатації.

Спроектований вібраційний транспортер з електромагнітним приводом, як і аналог 1 (стрічковий транспортер), мають винятково виробниче призначення. З цієї причини розглядається лише виробнича сфера експлуатації проектної розробки.

В загальному випадку річні експлуатаційні витрати ( ) можуть складатися з наступних елементів:

(4.12)

де - річний обсяг заробітної плати робітника, який займається експлуатацією даного транспортера (з усіма відрахуваннями на соціальні заходи згідно чинного законодавства);

- вартість річних витрат силової та технологічної електроенергії, яка споживається під час експлуатації транспортера;

- вартість "супутніх" матеріалів, які споживаються під час експлуатації транспортера на протязі року;

- річні витрати на ремонт;

- річні витрати на утримання приміщень;

- інші непрямі експлуатаційні витрати за рік.

4.4.1.1. Розрахунок річної заробітної плати з нарахуваннями Річна заробітна плата з нарахуваннями розраховується за формулою (4.13):

(4.13)

де З_ОМ - місячна основна заробітна плата робітника, грн. (за фактичними даними для обох порівнюваних виробів З_ОМ = 1000 грн.);

- коефіцієнт додаткової зарплати (приймаємо, що = 0,25);

- коефіцієнт сумарних відрахувань на соціальні заходи: у цільові фонди (згідно чинного законодавства = 0,362);

S - кількість змін експлуатації даного виду виробів (фактично S =1);

- коефіцієнт, який характеризує кількість робітників, що обслуговують одиницю устаткування даного виду ( = 1 – для обох порівнюваних виробів).

Річна заробітна плата з нарахуваннями для нового виробу та аналога 1 складає:

= 20430 грн.