- •Предмет історії держави і права України та методи її вивчення
- •Періодизація курсу історії держави і права України
- •Джерела історії держави і права
- •Рабовласницькі держави на території України
- •Зародження класового суспільства та становлення військової демократії
- •Виникнення державності у східних слов’ян. Антська держава
- •Формування державності у східних слов’ян. Виникнення України-Русі
- •Суспільний устрій Київської Русі
- •Державний лад Київської Русі
- •Основні джерела права
- •«Руська правда» – видатна пам’ятка давньоукраїнського права:
- •Суд і судочинство княжої доби
- •Особливості суспільного і державного устрою Галицько-Волинського князівства
- •Джерела та основні риси права
- •Формування Литовсько-Руської держави
- •Державний лад, суспільний устрій та правовий статус України в складі Великого Князівства Литовського
- •Литовські статути – видатні пам’ятки українського права
- •Кримінальне право та процес за Литовськими Статутами
- •Люблінська (1569 р.) і Берестейська (1596 р.) унії та їх наслідки для української державності
- •Суспільний лад і державний устрій українських земель за часів Речі Посполитої
- •Джерела та основні риси українського права за часів Речі Посполитої
- •Види злочинів і система покарань за часів Речі Посполитої
- •Магдебурзьке право в українських містах
- •Копні суди
- •Виникнення та розвиток Козацької Республіки
- •Джерела та основні риси права
- •Суд та судочинство
- •Формування української національної держави в ході визвольної війни під проводом б. Хмельницького
- •Українсько-московські договори 1654 р. Та правовий статус України в складі Московії
- •Гадяцькі статті і. Виговського (1658 р.)
- •Андрусівський мир між Польщею та Московією (1667 р.). Поділ України
- •Суспільний устрій та державний лад української гетьманської республіки. Виникнення та правовий статус реєстрового козацтва
- •Конституція п. Орлика
- •Ліквідація автономії України. Малоросійські колегії
- •Джерела та основні риси права української гетьманської держави
- •Кодифікація права в Україні у хviii ст.
- •Ліквідація гетьманства і Запорізької Січі
- •Політико-правовий статус Галичини, Північної Буковини та Закарпаття у хіх р. Систематизація права в Україні в першій половині хіх ст.
- •Валуєвський циркуляр та Емський указ як реакція царату на державницькі домагання українського суспільства
- •Реформи в Росії у другій половині хіх ст. Та їх наслідки для України
- •Селянська реформа 1861 року в Росії та її особливості в Україні
- •Розвиток суспільно-політичної думки та поширення державницьких ідей на західноукраїнських землях у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •Українська Національна Рада в боротьбі за українську державність
- •Українське питання в роки Першої світової війни
- •Історичні передумови виникнення політичних партій і рухів на теренах України
- •Основні українські політичні партії кінця хіх – початку хх століття
- •Українська Центральна Рада та її боротьба за українську державність
- •Утворення та діяльність унр
- •Українська держава гетьманської доби
- •Україна за доби Директорії
- •Берестейська мирна угода (1918 р.) та її значення для України
- •Створення та діяльність зунр. Акт злуки унр та його історичне значення
- •Легітимність проголошення радянської влади в Україні
- •Україна в складі срср: правові засади входження та наслідки
- •Перша радянська конституція в Україні
- •Політичні репресії в Україні та їх наслідки
Основні українські політичні партії кінця хіх – початку хх століття
Чільне місце серед актуальних проблем політичної історії України посідають питання, пов'язані з дослідженням процесів зародження, еволюції, діяльності широкого спектру політичних партій, організацій в Україні наприкінці XIX – на початку XX ст. Саме в цей період на українських землях у складі Росії та Австро-Угорщини активно відбувались процеси структуризації політичних рухів, були створені та функціонували строкаті партійно-політичні системи. Однією з характерних особливостей цих партійно-політичних систем було те, що до їх складу входили як національні, так і іннаціональні партії. В ролі таких іннаціональних партій в Наддніпрянщині виступали загальноросійські або загальноімперські партії, а в Західній Україні польські партії. В історичній та політологічній літературі практично відсутні конкретні підрахунки загальної чисельності політичних партій та організацій, які діяли в Східній і Західній Україні на межі ХІХ-ХХ століть.
До початку XX ст. в суспільно-політичному житті Східної Галичини оформилося п'ять українських політичних партій. В цьому регіоні України була створена нова структура українського політичного руху, виникла партійна система, характерною рисою якої була наявність впливової центристської (Українська національно-демократична партія), двох лівих (Українська радикальна партія і Українська соціал-демократична партія) і однієї консервативної (Католицький русько-народний Союз) партій, а також москофільської Руської національної партії. Три основні крайові політичні сили в особі націонал-демократів, радикалів і соціал-демократів виступили за політичну самостійність України.
Всі основні галицькі національні партії були масовими, мали вже чітку організаційну структуру, власні статути і програми діяльності, проводили цілеспрямовану пропаганду своїх ідей і програмних завдань.
Крім політичних партій в кінці XIX – на початку XX ст. в Галичині досить активно діяли такі політичні організації, товариства та об'єднання, як Народна Рада, Руська Рада, Національно-демократичне сторонництво, Головна українська рада та інші. Деякі з них, не називаючи себе партіями, фактично були організаціями такого типу.
В кінці XIX – на початку XX століття відповідні партійно-політичні структури були створені і на Буковині, тут діяли політичне товариство "Народная Рада" , Національно-демократична та Радикальна партія.
На початку XX століття швидка структуризація політичного руху відбулась і в Наддніпрянщині. Саме в цей період на східноукраїнських землях виник цілий ряд українських національних партій: Революційна українська партія (РУП), Українська соціалістична партія (УСП), Українська народна партія (УНП), Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП), Українська соціал-демократична "Спілка", Українська демократична партія (УДП), Українська радикальна партія (УРП), Українська демократично-радикальна партія (УДРП). Названі організації, хоч і не були масовими, але знаходились у верхній частині українського партійного реєстру, в їх програмах і діяльності повністю відбились усі особливості українського національно-політичного руху початку XX ст., що розгортався на теренах Російської імперії . Реальні дії національних партій, хоч і розрізнені, засвідчили відкритий перехід українського руху у політичну фазу.
До партійно-політичних структур, які існували на теренах Східної України в зазначений період, належали також політичні організації, товариства. Серед них можна назвати Братство тарасівців, Групу українських соціалістів-федералістів, Групу українських соціал-демократів І. Стешенка і Л. Українки, Товариство українських поступовців (ТУП), Спілку визволення України тощо.
Невід'ємною частиною партійно-політичної системи, яка склалась у Наддніпрянщині на початку XX ст., були також місцеві відділи досить чисельних та впливових загальноросійських політичних партій та організацій.
Політичні партії, організації та рухи відіграли винятково важливу роль у процесі творення модерної української нації, важливим етапом якого стала Українська революція 1917 – 1920 рр. Її політико-правові та ідейні наслідки зумовили становлення сучасної держави.
Серед широкого загалу різноманітних політичних партій початку ХХ ст. – в Україні значну частину становили загальноросійські ліберальні партії та об’єднання (кадети, октябристи, прогресисти і подібні до них партії, а також суто національні – Українська демократична, Українська радикальна, Українська демократично-радикальна партія, Товариство українських поступовців, Українська партія соціалістів-федералістів). Без ліберальних партій неможливо уявити весь спектр політичної системи України 1900 – 1920 рр.