3. Утілювання у журналістських матеріалах вдалих образів

Безпосередній емоційний вплив на людину справляють не тільки образи, описані журналістом, а й, образи, змальовані письменником, художником і ін. Незважаючи на те, що журналістику вивели зі складу філологічних дисциплін, розширивши її до соціальних комунікацій, вона не перестає бути творчою дис­ципліною. І тому вона спрямована на створення образної системи розуміння сві­ту (звичайно, йдеться про аналітичну і художньо-публіцистичну журналістику, яка в США та країнах Західної Європи так і називається АКТ — мистецтво).

Образ має неабиякий вплив на свідомість читача, оскільки він складається з найяскравіших деталей і працює на емоційному рівні. Людська свідомість реагує лише на те, що їй близьке, або викривлено підсилене. Будь-який образ складаєть­ся з відомої та нової інформації. Нова інформація в журналістиці — це, як пра­вило, факти — текстові або навіювані. Якщо журналіст намагається створити яскраву картинку, то найкраще співвідношення між новою та відомою інформа­цією — це 3x1.

Для журналіста надзвичайно важливо слухати і чути свою аудиторію; володіти запасом лексики вже хоча б для того, аби комфортно почувати себе, спілкуючись з різними категоріями насе­лення, уміти розмовляти мовою того соціального прошарку, для якого і про який він пише. Багатий словниковий запас робить журналістський матеріал яскравим, цікавим, змістовним, дієвим і ефективним, що приваблює аудиторію.

Найкращий метод збирання афоризмів і крилатих висловів — уважне спілкування з різними верствами населення. Це означає, що журналіст насамперед по­винен уміти слухати і чути свою аудиторію.

Не варто забувати журналістові і про художню літературу. Пишучи для конкретного ЗМІ, він неодмінно послуговується певними мовними кліше і штампа­ми. Це призводить до того, що його матеріали стають нецікавими, однотипними.

4. Комунікація з літературою: як зрозуміти літературний твір

Під час сприйняття літературного твору радимо розглядати:

1. Психологічні аспекти.

А) Уявіть себе на місці героя та поставте собі запитання: як би ви самі діяли в такій ситуації на місці героя і чому? Які людські якості притаманні герою, що він учинив саме так? Можливо, у вас є знайомі з подібним характером і людськи­ми якостями — порівняйте їх з героєм літературного твору.

Б) Яка мораль цього твору? Які висновки ви можете для себе зробити, про­читавши про пригоди героїв? Розкажіть про це друзям.

В) Якщо описане в літературному творі відбувалося в іншому столітті, то треба провести аналогію із нинішніми обставинами, ситуацією, існуючими по­глядами. Що відтоді змінилося, а що залишилось таким же і чому?

2. Лексику, якою користується автор.

Кожний автор має свою, неповторну, притаманну тільки йому лексику, якою він користується в процесі своєї творчості. Саме тому твори О. Пушкіна легко відрізнити від творів М. Лєрмонтова, І.Котляревського від І.Костомарова, Т. Шевченка від І. Франка, Гюго від Стендаля і т. д.

3. Художні тропи, образи.

Художні тропи й образи мають безпосередній вплив на читача. Тропи худож­ньо збагачують текст, а образи — стимулюють уяву.