6. Гіпертермічний синдром.

Лікування

На догоспітальному етапі при блідій лихоманці - ведення спазмолітиків: платифіліну 0,2% розчину 0,1 мл дітям до року, 0,2 мл дітям до 3 років., но-шпи 2% розчину підшкірно 0,1 мл, парацетамолу 10-15 мг/кг в разовій дозі через кожні 4 години внутрішньо або в свічках (ректально) 15-20 мг/кг або ібупрофен в разовій дозі 5-10 мг/кг для дітей старше 1 року або німесуліду (НАЙЗ) 1,5мг/кг 2 рази на добу.

На госпітальному етапі при блідій лихоманці:

Літична суміш: 2,5% розчин піпольфену по 1-2 мг/кг , 2,5% розчин аміназину по 2-4 мг/кг, 0,25% розчин новокаїну до 12 мл. Суміш вводять через 4 години в/м по 0,2мл суміші на 1 кг маси тіла, разова доза..

0,25% розчин дроперідолу по 0,1-0,2 мг/кг /добу внутрішньом’язово і внутрішньовенно кожні 4 години.

При рожевій лихоманці на догоспітальному етапі: розкрити дитину, обтерти її вологою, теплою тканиною (30-32º) змочену в рідині - 9% розчин оцету наполовину з водою, обдування вентилятором, холод на лоб, на ділянку магістральних судин (шию, підпахвинну, пахвинну ділянки). Дати жарознижуючі. Спазмолітики не вводяться.

Внутрішньом’язове введення анальгіну 50% розчину в дозі 0,1 мл на рік життя можливе при відсутності інших антипіретиків.

7. Перегрівання

Невідкладна допомога

Догоспітальний етап

• Помістити дитину в прохолодне місце;

• Включити вентилятор;

• Забезпечити доступ свіжого повітря;

• Холодна вода, лід (у целофанових пакетиках, пляшечках) на ділянку шиї, серця, пахові ділянки

Госпітальний етап:

• холод на ділянку шиї, пахові ділянки, серця, печінки:

• інгаляції зволоженого кисню;

• бензодіазепіни (седуксен, реланіум, діазепам, сибазон) у дозі 0,2-0,5 мг/кг в/м, в/в;

• інфузійна терапія: 10% розчин глюкози, фізрозчин у дозі 20 мл/кг за годину;

• глюкокортикоїди 2-3 мг/кг (по преднізолону);

• при відсутності ефекту інтубація трахеї і переведення на ШВЛ.

8. Гемолітико – уремічний синдром

Невідкладна допомога

1. Антикоагулянтна терапія.

В/в інфузія гепарину в дозі 15 ОД/кг/год. Ефективність гепаринізації оцінюється за часом згортання крові за Лі – Уайтом через 6 годин: якщо час згортання крові не збільшується - дозу гепарину підвищити до 30-40 ОД/кг/год; при підвищенні часу згортання більше 20 хв. – дозу гепарину знижують до 5-10 ОД/кг/год. В подальшому гепаринізація продовжується під контролем часу згортання крові кожні 6 годин.

Після ліквідації геморагічного синдрому переходять на введення гепарину під шкіру 4 рази на добу. Відміняють гепарин поступово, зменшуючи дозу на 30-50 ОД на добу.

2. Інфузійна терапія з метою відновлення водного та електролітного балансу:

1/3 колоїдні розчини, 2/3 10% розчин глюкози (1 одиниця інсуліну на 4-5г глюкози);

при гіперкаліємії: 10-20 мл 10% розчину кальцію (глюконату, хлориду) і глюкозо-інсулінова суміш в/в крапельно.

3. Антиагреганти:

Курантил (дипиридамол) 3-5 мг/кг/добу.

Трентал (пентоксифілін) 5-15 мг/кг/добу

4. Фібрінолітична терапія:

фібрінолізин 500-1000од на фізрозчині в/в крапельно 1раз на добу.

5. Антиоксиданти:

ВітамінА – 150МО/кг/добу в/м

ВітамінЕ – 2,5 мг/кг/добу.

6. Антибактеріальна терапія – по показаннях (пеніциліни).

7. Падіння гемоглобіну нижче 60-70 г/л є показанням для трансфузії відмитих еритроцитів – 5-10 мл/кг на добу.

8. Плазмаферез – заміна плазми на свіжозаморожену або донорську плазму - 8-10 мл/кг:

детоксикацій ний ефект;

виведення з організму продуктів обміну речовин, дегідратації фібрину, гемолізу, імунних комплексів