2. Середні, зважені за розмірами ринкової капіталізації, розраховують за формулою

де P_і — ціна акції і-ї корпорації, що входить до бази індексу; k — дільник, який забезпечує рівність індексу на початок розрахунку базовому значенню; w. — ваговий коефіцієнт, який відображає частку цього виду акцій у загальному обсязі всіх акцій, що входять до індексу:

де Р₁п₁— кількість акцій і-ї корпорації, розміщених серед інвесторів; Р₁п₁. — ринкова капіталізація і-ї корпорації; — сумарна ринкова капіталізація корпорацій, що входять до бази індексу. Зважені за розмірами ринкової капіталізації індекси розраховують за обсягами базового (індекси Ласпейреса) або за обсягами поточного (індекси Пааше) періоду.

За методом Ласпейреса обчислюють індекс цін акцій 30 найбільших німецьких компаній DAX (Deutscher Aktienindex). За методом Пааше розраховують французькі індекси САС-40, САС-240 (Compagnie des Agents de Change), американські індекси SP500, SP100 (Standard & Poor's), індекси компаній Великої Британії FT-SE-100, FT-SE-30 (Financial Tames Stock Exchange).

Історично першим і найбільш відомим з понадбіржових індексів є індекс Доу-Джонса, запропонований у 1884 р. Чарлзом X. Доу і Едуардом Д. Джонсом. Цей індекс розраховувався за цінами акцій 12 найбільших американських компаній. З часом на зміну цьому індексу прийшла система індексів Доу-Джонса, яка сьогодні є системою чотирьох самостійних індексів: промислового, транспортного, комунального та комплексного. Кожен із цих індексів формується на основі цін на акції компаній — лідерів відповідних галузей економіки. Найбільш відомий із них — промисловий (Dow Jones Industrial Average), що розраховується на основі цін акцій 30 найбільших промислових компаній:

Початкове значення дільника k забезпечує на момент початку розрахунку рівність значення індексу деякій величині. Індекс коригується за допомогою дільника k так, що події, безпосередньо не пов'язані з біржовою кон'юнктурою, не впливають на його величину. Тобто такі події, як дроблення акцій компанії, що входить до індексу, зміна однієї компанії, що входить до індексу, на іншу і т. п. змінюють величину середнього арифметичного цін акцій, але не змінюють сам індекс. Новий дільник k визначається за формулою

де k_c — попереднє значення дільника; P_cj — стара ціна і-ї акції; Р_иі — нова ціна і-ї акції. Величина коригуючого дільника k має тенденцію до зменшення, а величина самого індексу — до збільшення. Тому можна вважати, що абсолютне значення індексу має значно менше значення, ніж динаміка зміни його величини. Індекс Доу-Джонса має характер поточної експрес-інформації і протягом біржового дня на Нью-йоркській фондовій біржі фіксується 7 разів.

Сьогодні значення цього індексу виходить за межі США, оскільки на NYSE концентрується близько 50% світового біржового обороту капіталу. До недоліків цього і подібних до нього індексів, які розраховуються як середнє арифметичне, можна віднести те, що акції з вищою ціною мають більший вплив на величину індексу.

У США крім індексу Доу-Джонса іншим важливим біржовим показником є індекс інформаційно-рейтингового агентства "Standard & Poor's" SP500. Серед п'ятьох біржових індексів, які розраховує це агентство, індекс SP500 є найбільш популярним і важливим. Він є прикладом індексу, що обчислюється як середнє, зважене за розміром ринкової капіталізації, і розраховується як відношення поточних ринкових цін акцій 500 провідних компаній США до відповідних цін у базовому періоді, помножене на 10.

Індекс ринкової вартості Американської фондової біржі (AMEX Market Value Index) розраховується на принципово іншій основі: він є показником, зваженим за ринковою вартістю всіх випущених акцій тих корпорацій, які входять до його складу в якості компонентів. Вперше його було опубліковано у вересні 1973 року: до липня 1983 року його початковий рівень вважався базисним і дорівнював 100 пунктам. У липні 1983 році цей індекс був скоригований. Тепер він включає в якості компонентів більше 800 випусків акцій, що представляють цінні папери корпорацій усіх великих галузевих груп, що зареєстровані Американською фондовою біржею (сюди входять, крім звичайних акцій, американські депозитні свідоцтва та підписні сертифікати). З технічної точки зору він вважається унікальним, бо при його розрахунку припускається, що дивіденди, які сплачуються за акціями, реінвестуються і на цій основі відображаються в індексі.

Індекс Уілшир визначається за 5 тисячами компаній та відображає вартість акцій усіх корпорацій, які котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі. Індекс розраховується приватною компанією «Уілшир асошіейтс».

На відміну від США, в інших країнах, частково в Західній Європі та Японії, розраховується менше біржових індексів і, як правило, діє один основний індекс. Так, в Англії – це індекс Рейтера, у ФРН – індекс «Франкфурте Альгемайне Цайтунг» (ФАЦ), у Франції – індекс «Каркоран», в Японії – індекс «Ніккей».

Усі індекси визначаються як середньозважена курсів акцій різної кількості компаній, встановлених у тій чи іншій країні. Основна мета біржових індексів, які розраховуються компаніями чи самими біржами, полягає в тому, щоб надавати інвесторам інформацію про динаміку руху курсів цінних паперів (частково – акцій). Це дозволяє як індивідуальному, так і колективному інвестору приймати рішення про вкладення в акції та інші цінні папери.

Індекси позабіржового обороту (індекси НАСДАК). Національна асоціація фондових дилерів розраховує цілий ряд індексів, що відображають як позабіржовий оборот в цілому, так і папери корпорацій окремих галузей, які котируються в НАСДАК.  Основним є індекс цін НАСДАК (NASDAQ – OTC Price Index), в який включено в якості компонентів акції близько 3500 корпорацій (крім акцій, що котируються на біржах). Це показник, що зважений за ринковою вартістю його складових. Вперше він був розрахований у лютому 1971 року і дорівнює 100.

Після 1984 року НАСДАК друкує і галузеві індекси за акціями промислових корпорацій, транспортних компаній, комунальних підприємств, банків, страхових компаній та інших фінансових корпорацій.

Розвиток українського фондового ринку, зокрема поява ПФТС, привів до того, що на початку 1997 р. з'явилися українські фондові індекси.

Індекси розраховуються різними суб'єктами ринку. До бази розрахунку індексів за тією чи іншою ознакою входить різна кількість компаній. Різною є методика обчислення індексів. Розглянемо деякі з фондових індексів, що відрізняються за методикою розрахунку.