6.Порядок проведення засідань та пленарних засідань ксу

Форми роботи конституційного суду можна поділити на одноособові та колегіальні.

До одноособових форм роботи Конституційного Суду України можна віднести діяльність Голови Конституційного Суду України, Секретаря Колегії суддів та судді-доповідача. Закон України “Про Конституційний Суд України” та Регламент Конституційного Суду передбачають їх процедурні повноваження.

Колегіальними формами роботи Конституційного Суду України є засідання та пленарні засідання.

Колегіальною формою роботи конституційного Суду України є засідання Колегії суддів Конституційного Суду України.

На засіданні Конституційного Суду України протягом першого місяця кожного календарного року утворюються Колегії суддів Конституційного Суду України для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями, Колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями, затверджується їх персональний склад та призначаються секретарі Колегій суддів. Один і той же суддя Конституційного Суду України не може входити на постійній основі до складу двох і більше Колегій суддів. Суддя Конституційного Суду України однієї Колегії суддів може бути залучений за рішенням Конституційного Суду України до участі у роботі іншої Колегії суддів у разі відсутності кворуму цієї Колегії суддів.

Засідання Колегії суддів проводяться у визначені для засідань дні. Засідання Колегії суддів є повноважним за умови участі у ньому не менше чотирьох суддів Колегії суддів. Головує на засіданні Колегії суддів секретар Колегії суддів, а за його відсутності - суддя Конституційного Суду України, старший за віком. Засідання Колегії суддів протоколюється.

Секретар Колегії суддів призначається із числа суддів, які входять до складу Колегії, та очолює її. Колегія суддів Конституційного Суду України у справах за конституційними поданнями більшістю голосів суддів, які входять до її складу, приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді України або про відмову у такому провадженні. У разі прийняття Колегією суддів Конституційного Суду України процесуальної ухвали про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді України ця справа вноситься Головою Конституційного Суду України на розгляд пленарного засідання Конституційного Суду України. У разі прийняття Колегією суддів процесуальної ухвали про відмову у відкритті провадження в справі секретар Колегії суддів направляє матеріали Голові Конституційного Суду України для розгляду справи на засіданні Конституційного Суду України. Колегія суддів Конституційного Суду України у справах за конституційними зверненнями приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді України або про відмову у такому провадженні.

Аналізуючи Закон України “Про Конституційний Суд України”, Регламент Конституційного Суду України можна дійти висновку, що рішення прийняті на засіданнях та пленарних засіданнях, а також його колегій, є рішеннями Конституційного Суду і мають адекватну силу. Але прийнята конструкція різних організаційних форм процесуальної діяльності суду, диференціація питань, що ними розглядаються, має певний раціональний характер, адже при цьому враховується різноманітність питань, що належать до компетенції Конституційного Суду України, а також потреба ефективної організації його роботи залежно від кількості і характеру справ.

Конституційний Суд України діє в режимі засідань та пленарних засідань.

Під час пленарних засідань він:

• приймає рішення та дає висновки у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями;

• затверджує положення про постійні комісії;

• приймає рішення про утворення тимчасових комісій, затверджує їх персональний склад та призначає голів цих комісій.

Пленарне засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менш як дванадцять суддів, а рішення, висновок вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду України.

Пленарне засідання скликається з ініціативи Голови Конституційного Суду України, його заступників, Колегії суддів та постійних комісій або не менше трьох суддів Конституційного Суду України. Скликає пленарне засідання Голова Конституційного Суду України не пізніше як у двотижневий строк з дня надходження ініціативи про його скликання. Про дату скликання та порядок денний пленарного засідання Суду керівник Секретаріату повідомляє суддів Конституційного Суду України та його учасників не пізніше як за десять днів до дня скликання засідання.

Порядок денний пленарного засідання Конституційного Суду України визначається Головою Суду і затверджується на засіданні.

На пленарному засіданні головує Голова Конституційного Суду України, за його відсутності - старший за віком заступник Голови, а у разі відсутності і заступників - старший за віком суддя.

На своїх засіданнях Конституційний Суд:

• затверджує Регламент Конституційного Суду України, вносить зміни та доповнення до нього;

• затверджує Положення про Секретаріат, Архів, Бібліотеку та інші самостійні структурні підрозділи Конституційного Суду України, вносить зміни та доповнення до них;

• призначає за поданням Голови Конституційного Суду України керівника Секретаріату Конституційного Суду України та приймає рішення про звільнення його з посади;

• приймає рішення про утворення постійних комісій, затверджує їх персональній склад;

• приймає рішення про дострокове звільнення з посади Голови Конституційного Суду України та заступників Голови;

• приймає у разі необхідності рішення про невідкладність відкриття конституційного провадження за конституційним поданням у конкретній справі;

• вирішує інші питання, що не є предметом розгляду пленарного засідання.

Засідання Конституційного Суду України є повноважним за наявності на ньому не менш як одинадцять суддів, а рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини суддів Конституційного Суду України, які брали участь у засіданні, крім випадків, передбачених Законом України "Про Конституційний Суд України" та Регламентом.

Засідання Конституційного Суду України скликається з ініціативи Голови Конституційного Суду, його заступників, Колегії суддів, постійних комісій чи не менше трьох суддів Конституційного Суду України не пізніше як у двотижневий строк з дня ініціативи про його скликання.

Керівник Секретаріату Конституційного Суду України доводить до відома суддів та учасників засідання про дату скликання та порядок денний засідання Конституційного Суду України не пізніше як за п'ять днів до дня скликання засідання.

Порядок денний засідання Конституційного Суду України визначається Головою та затверджується на засіданні Конституційного Суду України.

Засідання та пленарні засідання Конституційного Суду України протоколюються.

7.Порядок виконання рішень КСУ

Відповідно до Конституції України і Закону України “Про Конституційний Суд України” в конституційному судочинстві основними актами, які приймає Конституційний суд України є рішення і висновки. В юридичній літературі всі акти Конституційного Суду України називаються “рішеннями”.

Що стосується питання про механізм реалізації рішень Конституційного Суду України можна погодитися з вченими, котрі вважають, що процес реалізації рішень Конституційного Суду України не потребує спеціального виконавчого провадження, не потребує особливих суб’єктів-виконавців на відміну від судового рішення в системі прав загальної юрисдикції. Судове рішення в системі судів загальної юрисдикції являється самостійною і завершальною стадією кримінальних, цивільних та інших процесів. Тобто судове виконання гарантує фактичну реалізацію рішень суду, забезпечуючи захист суб’єктивних прав громадян, а також, сприяючи здатності права впливати на поведінку людей, закріплюючи законність в сфері правових відносин. Закон “Про Конституційний суд України” не містить правових норм, які би встановлювали державно правовий механізм реалізації рішень конституційного суду.

Щодо механізму виконання рішень конституційного суду в юридичній літературі існують різні точки зору. Одні вважають, що необхідно прийняти спеціальний законодавчий акт, який би врегулював питання механізму виконання рішень конституційного суду. Лучін В.О. і Дороніна О.Н. вважають, що серед способів забезпечення виконання рішень Конституційного суду значне місце належить судовому контролю та прокурорському нагляду.

Дрогонич Я. вважає, що сама Конституція повинна передбачати способи накладення відповідальності за невиконання рішень Конституційного суду.

Чинний закон України “Про Конституційний суд України” тільки фрагментарно закріплює механізм виконання рішень Конституційного суду. Гергелійник В.О. вважає, що недоліком закону “Про Конституційний суд України” є те, що не встановлені рамки виконання рішень і необхідно визначити такий строк в рамках 6 місяців. Цей строк, на його думку, являється достатнім для того, щоб забезпечити можливість відповідного органу більш гнучко і відповідально підійти до адекватного врегулювання правовідносин і виконання рішень суду.

Заслуговує на увагу думка Євграфова П.Б., який вважає за необхідне закріплення в чинному законодавстві України субінституту конституційного делікту і закріплення санкцій за невиконання, неналежне виконання чи перешкоди до виконання рішень Конституційного Суду.

Відносно порядку виконання тих рішень конституційного суду, в яких не передбачений порядок їх виконання, то вони являються так само обов’язковими не дивлячись, що в них не передбачений порядок їх виконання. Органи державної влади, органи Автономної республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадяни та негромадяни повинні утримуватися від виконання чи застосування правових норм визнаних неконституційними.

Рішення конституційного суду мають пряму дію, для вступу їх у дію не потрібно підтвердження з боку будь-яких державних органів.

У випадку необхідності Конституційний Суд України може визначити додаткові міри, пов’язані з порядком виконанням рішення вказавши не невідкладність і обов’язковість його виконання.

Копії рішень Конституційного Суду України надсилаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення суб'єкту права на конституційне подання чи конституційне звернення, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що прийняв правовий акт, який був предметом розгляду в Конституційному Суді України.

У разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку.

Конституційний Суд України має право зажадати від відповідних органів письмового підтвердження виконання рішення, додержання висновку Конституційного Суду України.

Невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду України тягнуть за собою відповідальність згідно з законом.

Разом з тим, рішення Конституційного Суду України, які носять обов’язковий характер, не мають примусової сили, крім сили свого авторитету. Практика свідчить про те, що правова природа актів Конституційного Суду України потребує детального законодавчого механізму, який би забезпечував їх виконання. Разом з тим виконання актів конституційного суду України повинно забезпечуватися всіма органами держави, оскільки Конституційний Суд не має повноважень щодо нагляду за діяльністю органів держави по реалізації прийнятих ними актів. Виконання актів Конституційного Суду України повинно здійснюватися в порядку, який застосовується до виконання законів. Рішення Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Вказана проблема чітко окреслюється щодо суперечностей між рішеннями Конституційного Суду України та рішеннями судів загальної юрисдикції, які набрали законної сили. Адже рішення Конституційного Суду не призводить до автоматичного скасування рішення суду загальної юрисдикції, навіть якщо воно базувалося на неконституційній нормі.