- •1) Характеристика післявоєнної німецької літератури
- •2) Література ндр: література «тих,хто повернувся» Автобіографічність літератури (Франц Фюман, Юрій Брезан, Кріста Вольф)
- •3) Проблема «селективної пам’яті» у романі Крісти Вольф «Образи одного дитинства»
- •4) Література фрн та явище «літератури покаяння» і 5) «Група 47» та іі принципові настанови
- •6)Біблійні паралелі у творах Генріха Белля
- •7) Проблематика та образна система роману Генріха Белля «Більярд о пів на десяту»
- •12) Концепція світу та людини у світі в драмах театру абсурду «театр абсурду»
- •13) Феномен театру абсурду як заперечення принципів традиційного театру
- •14) Художній час і простір трагікомедії Семюеля Беккета «Чекання на Годо»
- •15) Образ Беранже у драмі Ежена Йонеско «Носороги» як узагальнення людства в його найкращих рисах
- •19) Нові драматургічні форми хеппенінг і перфоманс , що виникли за доби молодіжних революцій кінця 60-х рр.. 20 ст
- •20) Явище «mid-century» в літературі: конформізм і становлення суспільства споживання
- •22) Формування літератури нонконформізму. Образ вчителя Колдуелла в повісті Джона Апдайка «Кентавр» як заперечення людини-споживача.
- •23) Подвійний світ повісті Апдайка «Кентавр»: смислове і естетичне навантаження міфологічного світу твору.
- •24) Роман Джерома Девіда Селінджера «Ловець у житі» та його значення для становлення молодіжної літератури нонконформізму.
- •28) Характеристика головного героя роману Альбера Камю «Чума» як «нерозкаяного Раскольникова»
- •29) Метафора «чужого» у творах письменників-екзистенціалістів.
- •30. Філософська проблема свободи вибору та її художня реалізація у драмі ж.П.Сартра «Мухи»
- •37) Проблема моральної амбівалентності постмодерністських творів. Складнощі інтерпретації образу Жана Батиста Гренуя з роману Патріка Зюскінда «Парфуми. Історія одного вбивці»
- •Чудовище, убивающее красавиц, как метафора постмодернистской концепции творчества (опыт интерпретации романа п.Зюскинда «Парфюмер»)
- •38) «Нульовий градус письма». Альбер Камю «Чужий»
- •39) Своєрідність дидактики в романі Альбера Камю «Чума»
- •40) Реалізація принципу відповідальності «я» за «інших» у романі Альбера Камю «Чума».
- •41) Особливості розвитку нового латиноамериканського роману. Вплив на розвиток нового латиноамериканського роману творчості Борхеса і Кортасара.
- •45) Селище Макондо та його історія як модель історії людства в романі г.Г.Маркеса “Сто років самотності»
- •46) Особливості творчого методу г.Г.Маркеса.
- •47) Риси притчі в романі г.Г.Маркеса « Сто років самотності»
- •48) Дидактична притча г.Г. Маркеса «Стариган з крилами».
6)Біблійні паралелі у творах Генріха Белля
Біблійні паралелі, біблійні образи, алюзії, які відсилають до Біблії, надають зображеному масштабність, вводять події Другої світової війни до осмислення їх у світлі християнських цінностей, коли питання роману «Де ти був, Адаме?» перегукується з питанням Бога до першовбивці: «Каїне, де брат твій Авель?», а назва роману «І не сказав жодного слова» нагадує рядки Євангелія, де описані хресні страждання Хреста.
Однак католик Белль не закликає до непротивлення злу, до смирення перед вбивцями, як зазвичай чекає сучасний читач, поверхнево знайомий з догматами християнства: Белль закликає до ненависті до вбивць.
7) Проблематика та образна система роману Генріха Белля «Більярд о пів на десяту»
«Більярд о пів на десяту - один з останніх романів західно-германського письменника Генріха Белля, що мав величезний успіх, як у Німеччині, так і за рубежем.
Усе в ньому чітко й точно. Дія його розгортається протягом одного дня - 6 вересня 1958 року. Здається навіть, що письменник міг створювати цей твір сидячи в себе в кабінеті й спостерігати за описаними ним діями прямо з вікна, тому що все настільки реально: тодішня соціально-політична атмосфера, побут, люди й навколишній світ. Але це тільки на перший погляд.
В романі виражено багато морально-етичних проблем, щодо різноманітних відносин між членами сім'ї та відносин у суспільстві.
Проблема батьків та дітей. Голова сім'ї, Генріх Фемель, завжди любив свою дочку та свого сина, але бачився з ними замало, тільки за розкладом.
«С половины десятого до одиннадцати его можно было застать в отеле «Принц Генрих», с одиннадцати до двенадцати - в кафе «Цонз», он был рад всегда видеть «… мать, отца, дочь, сына и господина Шрэллу», с двенадцати он гулял, а в час встречался с дочерью и обедал вместе с ней»
Таким чином бачимо, що йому дуже подобалось спокійне, розмірене життя, яке герой не дуже хотів змінювати. Також на основі цього можна й охарактеризувати взаєморозуміння в родині, які були не бурхливими та одноманітними.
Проблема будівників та руйначів. Ця проблема полягає в тому, що Фемель-старший, відомий архітектор, який збудував відоме абатство святого Антонія і це було його гордістю. Але через деякий час його син, ставши архітектором теж, під наказом генерала, повинен був зруйнувати абатство, не знаючи, хто його збудував. І саме в цей день, 6 вересня 1958 року, на ювілей Фемеля-старшого, його син дізнається про те, що він зруйнував творіння свого батька. Це мало на нього дуже великий вплив, тому що він побілів йому стало не по собі.
Проблема щастя. Вона пов'язана, насамперед із основною темою роману, із війною, після якої в думках і душах залишився неприємний відбиток, що не давав людям бути достатньо щасливими.
Проблема людини і суспільства. Ця не менш важлива проблема стосується саме головного героя, дня його народження. Роберт Фемель був відомим архітектором того часу, який служив армії. Будував та руйнував.
Проблема вибору. Зробивши своє життя точним, одноманітним, нецікавим, Роберт Фемель, не залишив собі права на вибір. Але у день його народження, його восьмидесятиріччя, наступає переломний момент, коли він скасовує пишне святкування свого дня народження, незважаючи на пресу, телебачення та замовлену бенкетну залу для святкування разом із своєю сім'єю. Замість цього він вважає правильним відсвяткувати його у колі своєї сім'ї в готелі «Принц Генріх».