Глава 24. Дослідження зброї та слідів пострілу

оголеною. При підході до КПП він випадково штовхнув затриманого в спину дулом пістолета ТТ. відбувся постріл — і затриманого було вбито. Судово-балістична експертиза встановила, що пістолет був несправний (спрацювало шептало).

Якщо зброя заряджена, досить несильно вдарити дулом пістолета об перешкоду і відбудеться зрив курка і постріл. Тому таку зброю необхідно вилучати з особливою старанністю, причому не змінюючи положення її" частин, можна лише розрядити її (вилучити магазин і патрон з патронника, зафіксувавши це в протоколі).

При перевірці версій про самогубство, здійснене з вогнепальної зброї, належить з'ясувати, чи міг потерпілий своєю рукою нанести пошкодження і яким при цьому було положення зброї. Це встановлює комплексна експертиза, для якої потрібні всі матеріали справи і точне розташування ранового каналу на тілі потерпілого.

4. Встановлення механізму виникнення вогнепальних пошкоджень має принципове значення для практики розслідування злочинів. Правильно поставлені запитання, наприклад "Чи е пошкодження кульовим?", може змінити напрямок слідства, а запитання "Яка причина деформації снаряда і які перешкоди він долав?", дає змогу будувати розшукні версії. На твердих предметах (листовий метал, сухе дерево) розмір скрізного кульового отвору, як правило, відповідає діаметру кулі, а на дні "сліпої" пробоїни відображається мікрорельєф оживальної частини кулі. Розв'язування цих завдань ускладнюється, якщо перешкода повністю зруйнована. Тут можливі два випадки: а) перешкода має кульовий отвір, але вона ціла (кульовий отвір у віконному склі);

б) перешкода повністю зруйнована (скло вибите і осколки розкидані усередині приміщення).

А. Кульова ггробоша — це результат механічної до твердого тіла, що рухається з великою швидкістю, попереду якого виникає ударна газова (повітряна) хвиля. Куля пробиває отвір і надсилає енергію перешкоді, яка разом з ударною хвилею утворює перепону. Остання навколо пробоїїш розтріскується, на ній утворюються радіальні тріщини невеликої довжини і сильно зігнуті — "ламані" (див. мал. 112,а). Це є першою ознакою кульової пробоїни. Проте скло можна пробити й металевою кулькою, випущеною з гумової пращі (дитячої рогатки), або кинути її рукою. У склі виникне отвір, схожий на кульовий, але радіальні тріщини будуть довгими і прямими (див. мал. 112,6).

Б. У другому випадку скло повністю зруйноване дробовим снарядом, каменем або видавлено рукою. Злочинці нерідко руй-

373

Розділ ;). Слідїі засобів вчинення злочину

нують скло рукою зсередини приміщення, збирають осколки, а потім вкидають їх у приміщення, щоб інсценувати проникнення в приміщення. Для викриття інсценування і встановлення факту, з якого боку зруйновано скло і яким предметом, поміж осколків належить вибрати кілька з радіальними тріщинами і дослідити їх поверхню. Згідно з правилом Матвеева, на радіальних і концентричних тріщинах осколків виникають характерні віялоподібні сліди звилини, котрі на радіальних (р) тріщинах частиною, що розширяється, звернені у бік руху кулі, а на концентричних (с) —

навпаки (див. мал. 112). Оглядаючії осколки при боковому або бліковому освітленні, неважко визначити за додатковими ознаками, наприклад за наявністю слідів замазки, забруднення скла, його окислення, з якого боку було зруйновано скло — зсередини чи зовні. Проте для вирішення питання, чим зруйновано скло, потрібні додаткові ознаки.

Експериментальне (М.В. Салтевський, 1951 р.) встановлено, що кинути камінь рукою (м'язовою силою), снаряд (металеву кульку) з гумової пращі (рогатки) можна зі швидкістю, яка не перевищує 50 м/с. При цьому радіальні тріщини на склі будуть довгими і прямими, а віялоподібні "свілі" на них — пологими (див. мал. 1 l2,a), кут з поверхнею буде невеликий. Це є характерною ознакою того, що скло зруйноване не кулею, швидкість котрої значно вища від 50 м/с. Для кулі "свілі" на радіальних тріщинах є більш крутими (див. мал. 112,6).

Снаряд, що пошкоджує перешкоду, й сам деформується. Все залежить від співвідношення твердості снаряда і перешкоди. Куля, вдаряючись об сталеву або іншу міцну перешкоду, при прямолінійному pyd розплющується і набуває іншої форми. На кулях, що пройшли через перешкоду, залишаються її' мікросліди:

частки скла, барви, штукатурки, впресовані в оболонку кулі. Мікроскопічне дослідження дає змогу визначити вид і приблизне походження часток. За характером пошкоджень можна судити не тільки про перешкоду, а й про використану зброю. Так, розрив кулі в її" основі свідчить, що вона відстріляна з обрізу, дульний зріз якого має задирки і нерівності, і що саме прорив газів розриває основу оболонки кулі. Якщо куля не відповідає калібру, то при польоті вона "перекидається", і розриви в такому випадку можуть бути в оживальній частині внаслідок попадання її в ціль "боком" — циліндричною частиною. Найсильніше деформуються безоболонкові свинцеві кулі і дріб. На дробинах нерідко виникають сліди ковзання, схожі на сліди каналу ствола. Останнє слід мати на увазі при надсиланні дробу на експертизу.

374