- •1. Загальна характеристика зобов’язань із заподіяння шкоди
- •2. Система зобов’язань із заподіяння шкоди
- •1.Загальні засади відповідальності за завдану шкоду
- •Глава 82 цк України присвячена зобов’язанням, що виникають не з договорів, а із завдання шкоди (завдяки походженню від римського приватного права їх умовно називають деліктними).
- •1) Наявність шкоди;
- •4) Вина.
- •2. Наявність шкоди
- •3. Протиправна поведінка, якою завдано шкоду
- •4. Причинний зв’язок між протиправною поведінкою і завданою шкодою
- •5. Вина.
- •6. Підстави звільнення від обов’язку відшкодування шкоди
- •Загальні засади відповідальності
- •2. Обсяг та порядок відшкодування
- •3. Відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи
- •1. Відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами
- •2. Право зворотної вимоги до винної особи
- •3. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого
- •4. Урахування вини потерпілого і матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди
- •5. Відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність
- •6. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою
- •1. Відшкодування шкоди, завданої у стані необхідної оборони
- •2. Відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності
- •3. Відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно
- •1. Загальні засади відповідальності держави у деліктних зобов’язаннях
- •2. Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади автономної республіки Крим, органом місцевого самоврядування
- •3. Відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування
- •4. Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності
- •1. Особливості відшкодування шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду
- •2. Обсяг шкоди, яка підлягає відшкодуванню
- •3. Порядок відшкодування шкоди
- •4. Право регресу до винної особи
- •5. Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину
- •1. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою
- •2. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою
- •3. Відшкодування шкоди, завданої кількома малолітніми або неповнолітніми особами
- •4. Відшкодування шкоди батьками, позбавленими батьківських прав
- •5. Відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою
- •6. Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена
- •7.Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними
- •1. Поняття джерела підвищеної небезпеки
- •2. Суб’єкти та умови відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •1) Наявність шкоди;
- •3. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки
- •4. Відшкодування ядерної шкоди
- •1. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я
- •2. Визначення заробітку (доходу), втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором
- •3. Визначення доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи-підприємця
- •4. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я малолітньої або неповнолітньої особи
- •5. Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого
- •6. Порядок відшкодування шкоди
- •7. Збільшення та зменшення розміру відшкодування
- •8. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину
- •Список літератури
2. Відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності
Відповідно до ст. 11781 ЦК України шкода, завдана особі у зв'язку із вчиненням дій, спрямованих на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами (крайня необхідність), відшкодовується особою, яка її завдала.
Звідси слідують такі ознаки крайньої необхідності:
1) шкода при крайній необхідності завдається для усунення небезпеки, що загрожувала іншій фізичній або юридичні особі. Тобто, заподіювач шкоди здійснює дії не лише в своїх інтересах, а й в інтересах третіх осіб;
2) особа у стані крайньої необхідності завдає шкоди з метою усунення реальної небезпеки, тобто небезпеки, яка існувала в момент виникнення крайньої необхідності;
3) небезпека інтересам, що охороняються законом, може бути створена природними явищами (повінню, землетрусом, заметіллю, похолоданням та іншим стихійним лихом), будь-якими діями чи бездіяльністю людей, технічними факторами (помилкою технічних пристроїв, їх виходом з ладу, порушенням роботи технічних, автоматизованих та інших систем, аваріями), фізіологічним (біологічним) станом інших людей (наприклад, необхідність надання термінової медичної допомоги особі, яка знаходиться в небезпечному для життя стані внаслідок аварії, різкого загострення хвороби), поведінкою тварин;
4) крайня необхідність відсутня, якщо шкода вже завдана (крім випадку часткового завдання шкоди, тобто, коли існує загроза її подальшого спричинення);
5) крайня необхідність має місце, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами.
На відміну від кримінального законодавства (ст. 39 КК України), ст. 1171 ЦК України не вимагає, щоб завдана шкода за розміром не перевищувала шкоду відвернену. Тобто, для цивільно-правового регулювання важливо досягнення результату – усунення небезпеки.
Хоча, як і необхідна оборона, крайня необхідність є правомірною дією, однак між ними існує низка істотних відмінностей.
Так, якщо:
а) при необхідній обороні небезпека завжди походить від нападника-людини, то при крайній необхідності – може походити як від нападника, так і від тварин, природних явищ тощо;
б) при необхідній обороні шкода завдається лише особі, яка здійснює суспільно небезпечне посягання, то при крайній необхідності шкода може бути завдана як заподіювачу шкоди, так і третім особам;
в) у разі перевищення межі необхідної оборони шкода відшкодовується безпосереднім її заподіювачем, то при крайній необхідності можливе покладення відшкодування шкоди на третю особу, в інтересах якої діяв заподіювач;
г) при необхідній обороні шкода може бути завдана лише неправомірними діями потерпілого, то при крайній необхідності завдана шкода може бути результатом як дії, так і бездіяльності з боку потерпілого.
Отже, саме з цих міркувань, хоча дії, здійснені у стані крайньої необхідності, визнаються суспільно корисними і правомірними. Проте на особу, яка завдала шкоду, покладається обов’язок її відшкодувати.
Особа, яка відшкодувала шкоду, має право пред'явити зворотну вимогу до особи, в інтересах якої вона діяла.
Враховуючи обставини, за яких було завдано шкоди у стані крайньої необхідності, суд може покласти обов'язок її відшкодування на особу, в інтересах якої діяла особа, яка завдала шкоди, або зобов'язати кожного з них відшкодувати шкоду в певній частці або звільнити їх від відшкодування шкоди частково або в повному обсязі.
Отже, суд має право, враховуючи обставини завдання шкоди:
1) покласти обов’язок відшкодувати шкоду на третю особу (в інтересах якої діяла особа, яка завдала шкоди у стані крайньої необхідності). Згода третьої особи не має значення;
2) звільнити від відшкодування шкоди повністю як особу, яка її завдала, так і третю особу, в інтересах якої діяв заподіювач шкоди;
3) звільнити перерахованих вище осіб від відшкодування шкоди частково. Покладення обов’язку відшкодувати шкоду на її заподіювача і особу, в інтересах якої він діяв, формує зобов’язання з дольовою множинністю на боці боржника. Воно підлягає виконанню згідно ст. 540 ЦК України, проте з обумовленістю, що долі визначаються судом, тому можуть бути нерівними.