Особливості менеджменту на стадії росту організації.

На цій стадії розвиваються інноваційні процеси попереднього етапу, формується місія (призначення) організації. Комунікації і контроль в організації залишаються неформальними. Її члени витрачають на роботу багато часу, демонструють колективність і високі зобов'язання. Однак коли організація починає швидко рости, з'являється необхідність у виділенні деяких видів діяльності, починається процес розподілу праці і спеціалізації, з'являється необхідність делегування повноважень і ієрархія відповідальності.

На цій стадії у організації існують наступні задачі: створення умов для економічного росту; забезпечення високої якості товарів і послуг.

На стадії росту повинен бути обраний такий тип управління, що забезпечив би підтримку стабільного балансу між сталістю і нововведеннями, здійснення ефективної діяльності в сьогоденні з одночасним плануванням майбутнього.

На стадії росту організації пріоритетними у діяльності керівника є: рішення соціальних проблем колективу, що дозволяє закріплювати і розвивати зацікавленість працівників; забезпечення балансу між поточною та інноваційною перспективною діяльністю, між підвищенням якості товарів і послуг і пошуками нових сфер застосування капіталу; оптимізація співвідношення між централізацією і децентралізацією в управлінні організацією, впровадження прогресивних структур управління, інформаційних технологій і т.п.

Особливості менеджменту на стадії зрілості організації.

На даній стадії структура організації стає більш складною, ієрархічною, формальною, вводяться правила, визначаються процедури. Зростає ступінь розподілу праці і спеціалізації. Підсилюється централізація. Зростає роль вищої керівної ланки організації, процес прийняття рішень стає більш зваженим, консервативним. На цій стадії організація може виявитися бюрократичною.

На даній стадії перед організацією стоять дві задачі: забезпечити свою стратегічну дієздатність; зберегти та усталити стійке положення на ринку.

На стадії зрілості керівник організації повинен:

• систематично в першочерговому порядку стежити за поведінкою конкурентів і в необхідних випадках вносити зміни в перспективні плани організації;

• аналізувати можливість технічного переозброєння виробництва, підвищення рівня технологічної і конструкторської підготовки виробництва;

• разом зі споживачами визначати виробничу і науково-технічну політику організації;

• створювати необхідні умови для підтримки і зміцнення інтелектуального потенціалу організації, ефективної роботи цільових команд, використання матричних структур і т.п.

Особливості менеджменту на стадії спаду організації.

В результаті конкуренції, ринку, що скорочується, організація зіштовхується зі зменшенням попиту на свої товари або послуги. Керівники шукають шляхи утримання ринків і використання нових можливостей. Збільшується потреба в працівниках. Кількість конфліктів нерідко росте. Механізм розробки і прийняття рішень централізований. Організація перестає відповідати оточенню, стає занадто бюрократичною і консервативною.

У цей час необхідно вдихнути в організацію нове життя, скоригувати стратегію, додати їй нову організаційну форму, зробити інші організаційні зміни.

На стадії спаду організації відбувається посилення централізації управління, і в цих умовах керівник повинен:

• розглянути можливості економії усіх видів ресурсів і зосередження діяльності організації на напрямку, що обіцяє найбільшу віддачу в найкоротший термін;

• вивчити можливості злиття з іншими організаціями, звуження товарного асортименту, якщо це дозволить зберегти і ефективно використовувати наявний потенціал при мінімальних втратах;

• приступити до здійснення змін в організації і в методах управління підприємством, у встановленні зв'язків з новими ринками і постачальниками.