- •Змістовний модуль і. Основні чинники та інститути єс. Сутність спільних політик єс
- •Тема 1. Витоки європейської інтеграції. Основи та структура єс
- •1.1. Поняття європейської інтеграції
- •1.2. Поняття та зміст єс
- •1.3. Загальна структура єс
- •1.4. Цілі, принципи та повноваження єс
- •Тема 2. Наднаціональна система єс: структура та принципи функціонування
- •2.1. Основоположні домовленості єс
- •2.2. Основні та додаткові органи єс
- •5) Агенства та органи Європейської спільноти з атомної енергії (Євратом):
- •Агенство з постачання для Євратом, euratom Supply Agency;
- •Освоєння термоядерної енергії, Fusion for Energy.
- •2.3. Принципи побудови системи права єс
- •Тема 3. Сутність спільних політик єс
- •3.1. Сутність та класифікація спільних політик єс
- •3.2. Європейський внутрішній ринок та уніфікація економічної політики
- •3.3. Бюджет єс як основа проведення спільних політик
- •3.4. Політики щодо громадян єс
- •Тема 4. Горизонтальні політики єс
- •4.1. Політика щодо регіонального розвитку
- •4.2. Політика щодо соціального розвитку
- •4.3. Податкова політика єс
- •4.4. Політика щодо конкуренції
- •4.5. Політика стосовно довкілля
- •Тема 5. Спільні політики єс у різних секторах економіки
- •5.1. Підтримка підприємництва у Спільноті
- •5.2. Науково-технічна політика єс
- •5.3. Енергетична політика
- •5.4. Транспортна політика
- •5.5. Політика щодо рибальства
- •Змістовний модуль іі. Промислова та сільськогосподарська політика єс як базові горизонтальні політики
- •Тема 6. Промислова політика єс
- •6.1. Необхідність проведення спільної промислової політики
- •6.2. Засади та організаційні елементи промислової політики єс
- •Глава 17 «Промисловість», стаття 173
- •6.3. Основні напрями та заходи промислової політики єс
- •6.4. Політика єс у різних галузях промисловості
- •Тема 7. Сільськогосподарська політика єс
- •7.1. Необхідність та особливий підхід до проведення сільськогосподарської
- •7.2. Засади та механізм реалізації сільськогосподарської політики єс
- •7.3. Основні напрями та заходи сільськогосподарської політики єс
- •7.4. Структурна політика та розвиток сільської місцевості
- •Змістовний модуль ііі. Стратегія розвитку зовнішніх відносин єс
- •Тема 8. Зовнішня політика єс
- •8.1. Зовнішні відносини єс на сучасному етапі
- •8.2. Зовнішньоторговельна політика єс
- •8.3. Політика допомоги з розвитку
- •Тема 9. Стратегія розвитку відносин єс із сусідніми країнами
- •9.1. Стратегія та програми розвитку відношень єс із сусідніми країнами
- •9.2. Критерії вступу до єс
- •9.3. Відносини Україна-єс на сучасному етапі: проблеми та перспективи
- •Перелік основної і додаткової навчально-методичної літератури і. Основна література
- •Іі. Додаткова література
- •Ііі. Нормативні матеріали мон і ДонНует імені Михайла Туган-Барановського
1.3. Загальна структура єс
Європейський Союз - це організація зі складною структурою, що складається з трьох компонентів (так званих “опор”, “стовпів” або “колон”):
1) Європейські співтовариства (об'єднує в собі попередниць ЄС: ЄЕС і Євратом. ЄОВС припинило своє існування у 2002 р. в відповідності до Паризького договору);
2) Спільна зовнішня політика і політика безпеки (ОЗПБ);
3) Співпраця поліцій і судових органів у кримінально-правовій сфері (спочатку – «Правосуддя і внутрішні справи»).
Функціонування кожної “колони” підкоряється різним по характеру і змісту джерелам права Європейського Союзу, з їх допомогою в договорах розмежовуються сфери політики, що відносяться до компетенції ЄС. Крім того, опори дають наочне уявлення про роль урядів держав-членів ЄС і інститутів ЄС в процесі ухвалення рішень. У рамках першої опори роль інститутів ЄС визначаюча. Рішення тут приймаються «методом співтовариства». До ведення Співтовариства відносяться питання, що стосуються, зокрема, єдиного ринку, митного союзу, єдиної валюти (при збереженні власної валюти деякими з членів), сільськогосподарської політики і риболовецької політики, деякими питаннями міграції і біженців, а також політики зближення (cohesion роlicy). У другій і третій опорах роль інститутів ЄС мінімальна і рішення приймаються державами-членами ЄС. Цей метод ухвалення рішень називається міжурядовим. У результаті Ніццкого договору 2001 р. деякі питання міграції і біженців, а також питання забезпечення гендерної рівності на робочих місцях були перенесені з другої в першу опору. Отже, з цих питань, роль інститутів ЄС по відношенню до держав-членам ЄС посилилася.
Таблиця 2
Храмова структура ЄС
Європейський Союз |
||
Перша колона наднаціональна |
Друга колона міжурядова |
Третя колона міжурядова |
Європейські співтовариства (ЄС) |
Спільна зовнішня політика і політика безпеки (ОВПБ) |
Співпраця поліцій і судових органів в кримінально-правовій сфері |
Імміграційна політика |
Зовнішня політика:
Політика безпеки:
|
|
На сьогодні членство у ЄС, Євроспівтоваристві і Євратомі єдине, всі держави, вступаючі у Союз, стають і членами Співтовариств.
Згідно з Лісабонським договору 2007 р. ця складна система скасована, встановлено єдиний статус Євросоюзу як суб'єкта міжнародного права.
Три “колони” Союзу об'єднує один з одним, перш за все, наявність єдиної мети і принципів, закріплених безпосередньо в Договорі про Європейський Союз; єдиний склад держав-членів. Важливою умовою цілісності Європейського Союзу виступає також наявність у цієї організації єдиної системи керівних органів - інститутів Європейського Союзу.
Європейський Союз виступає як наднаціональна організація політичної влади, на користь якої держави-члени добровільно обмежили свій суверенітет. Сучасний Європейський Союз - ця державоподібне утворення освіта, поступово еволюціонує у бік повноцінної федерації. В той же час Європейський Союз має низку характеристик, що дозволяють визначати його як міжнародну організацію.