32. Історія газети «Буковина», «буковинська» дискусія.

На засіданні товариства „Руська бесіда” Федьковичу запропонували стати редактором газети „Буковина”. 1 січня 1885р – перший номер газети у Чернівцях. Від початку до 1892 – 2 на місяць, з 1892 – тижневик, з 1895 – 4 рази на тиждень, 1896 – щоденник. Видання тривало до 1918р. „Буковина” через час стала органом буковинських народовців, потім – УНДП. Редактори: Федькович, Кирчів, Дашкевич, Дутчак, Маковей... Найбільший вплив – Федькович, Дашкевич, Маковей. Програма: 1) боротьба за свободи укр народу; 2) сприяння піднесенню самосвідомості буковинських українців; 3) виховання почуття єдності з усім укр народом; 4) підтримка почуття вірності Австрійсткій державі; 5) домогатися розширення укр освіти; 6) сприяння розвиткові літ-ри.

Газета відмежувувалась від радикалізму. Кожне число відкривалось редакційно або проблемною статею. Далі інформаційні матеріали, фейлетони, худ літ-ра, наукові статті, інформаційні замітки. У центрі уваги проблема освіти. У газети з”явились українські кореспонденти.

Знаменита дискусія Грінченка і Драгоманова 1892-1893рр. „Листи на Україну наддніпрянську”, „Листи на Наддніпрянську Україну”.

Друкувались у „Буковині”: Федькович, Ярошинська, Кобилянська, Маковей. Газета широко надавала місце для дебютантів і спричинилась до бурхливого розвитку модернізму. Перекладні твори.

«Буковинська» дискусія – між Грінченком і Драгомановим. Грінченко почав друкувати у «Б» «Листи з України Наддніпрянської». Не дочекавшись закінчення їх публікації, Драгоманов почав відповідати Грінченкові, написавши публіцистичну працю «Листи на Наддніпрянську Україну».

Предметом «Листів» Грінченка було сучасне становище української інтелігенції, воно сприймалося як кризове, незадовільне. Гр. хотів знайти причини – що робити? Типологія укр. інтелігенції: та, що нічого не робить, та, що змосковлює народ, та, що співчуває народові, але виправдовує свою бездіяльність.

Народні маси можуть розвиватися тільки на національному грунті.

Грінченко говорив про культурну незалежність і цілковите визволення від будь-якого російського впливу. Концепція Драгоманова була сконцентрована на політиці, він висував ідею територіальної автономії, підкреслював інтернаціональний, космополітичний аспект політичної та культурної діяльності, віддавав перевагу російсько-українському співробітництву.

Значення газети: 1) засвідчила розквіт народовської ж-ки; 2) поєднання інформаційного дискурсу з публікаціями творів; 3) пробудження укр сил буковини; 4) „буковинська” дискусія; 5) літ відділ знайомив з новинками модернистського х-ру; 6) поєднала Буковину з Галичиною і Україною.

7. Проблема об’єктивності журналістських повідомлень.

Однією з засад діяльності журналіста є об’єктивність, неупереджений підхід до явищ дійсності. Об’єктивність визначається не констатацією факту, а його дослідженням, пізнанням. Отже, правдивість і об’єктивність у журналістиці не може бути досягнута лише за рахунок викладу фактів, а обов’язково потребує аналітичної праці, спрямованої на їх аналіз, коментар, дослідження. В основі всієї масово-інформаційної діяльності мусить лежати передусім правдиве, об’єктивне і вичерпне викладення фактів, всебічне висвітлення проблеми, представлення в журн. творі на неї різних, включно з протилежними точок зору. Журналіст робить висновки, спираючись на факти, а не підшукує факти для наперед вигаданої чи прийнятної ідеологічної конструкції. Картина світу, що постає зі сторінок ОМІ, повинна бути адекватною реально існуючій, об’єктивній дійсності. Ж-ка спирається лише на одну творчу засаду – реалізм. Їй неприйнятна множинність творчих методів і напрямків, які властиві художньому мисленню.