45. Паблік рілейшенз і журналістика.

ПР аналізує комунікативні потоки будь-якої структури. Метою такої роботи стає налагодження позитивних відносин між даною структурою і громадськістю, які спираються на ці комунікативні потоки.

Суб’єкт ПР – структура, організація, заклад, особа.

Об’єкт – аудиторія, публіка.

ПР вирішує завдання комунікативної організації суспільства в цілому.

ПР концентрує риси журналістики і реклами.

Відмінність ПР від ж-ки у ставленні до події. У галузі ПР виникають псевдоподії – подія створюється для того, щоб її описали.

У сфері ПР нема законодавчої бази.

Відмінність ПР від реклами: ПР не є формою рекламування. Єдине можливе зближення – іміджеві реклами. Реклама обов’язково регламентується як реклама, а ПР ні.

ПР має більше можливостей для того, щоб розчинитися в журн. матеріалах.

С. Блек: ПР – мистецтво і наука досягнення гармонії за допомогою взаєморозуміння, заснованого на правді і повній поінформованості.

ПР і ж-ка взаємодіють між собою, переважно через прес-конференції.

Правила, які відбивають філософію взаємодії представників ПР і медіа:

• важливою є гнучкість,

• говоріть з медіа одним голосом,

• не відповідайте на всі запитання,

• не висувайте для спілкування завжди першу особу,

• виправляйте, якщо ваша інформація була подана у викривленому вигляді,

• у жодному випадку не відвертайтеся від журналістів,

• визнавайте, що ви зробили щось неправильно.

42. Технологія створення фоторепортажу

1.Отримання, обговорення редакційного завдання.

Редактор повідомляє тему репортажу, дату, місце зйомки. Треба дізнатися мету репортажу, максимальну площу на шпальті, яку редактор готовий виділити під матеріал, крайній термін здачі матеріалу, кількість необхідних знімків.

2. Розробка, обговорення ідеї фоторепортажу, вибір стилю і форми.

Під формою фоторепортажу мається на увазі жанр, в якому виконана зйомка, максимальна кількість і формат фото, наприклад, спортивний репортаж, офіційний репортаж, екстремальний.

3. Планування знімального процесу, підготовка технічних та ін. засобів.

Планування зйомки включає ознайомлення з місцем зйомки, планування можливих точок зйомки і ракурсів, планування особливих видів освітлення і спецефектів.

Підготовка технічних та ін. засобів полягає у відборі, перевірці працездатності і укладенні у кофр: фотокамера, об’єктиви, спалахи, освітлювачі, штатив, акумулятори тощо.

43. Система жанрів зображальної журналістики.

Жанри зображальної журналістики ведуть своє походження від:

а) від жанрів образотворчого мистецтва;

б) від жанрів літератури;

в) від жанрів риторики і журналістики.

Визначення інформаційних жанрів зображальної журналістики.

До інформаційних жанрів журналістики відносяться фотозамітка, фоторепортаж, фотоінтервю, фотозвіт, фотоанонсю

В основі фотозамітки лежить одиничний факт, повідомлення про яке покликане лише показати глядачу і читачу, де, коли, і з якими першими наслідками він трапився. Фоторепортаж може складатися з серії знімків, що малюють подію у фазах його змін, його поступального або динамічного розвитку, а може бути, і з показом прогресуючих або регресуючих відносно людини наслідків.

До аналітичних жанрів належить фотокореспонденція – серія з кількох знімків, які працюють на розкриття теми, а не події; фотокоментар, фотогляд.

Визначення публіцистичних жанрів фотожурналістики.

До художньо-публіцистичних жанрів в теорії і практиці фотожурналістики найчастіше відносять фотозарисовку, фотонарис, фотоколаж, фотофейлетон..

Фотозарисовка - передвісник фоторепортажу. Таке поняття і вид зйомки виник після виходу фотографів з павільйону і початку зйомок "під життя", з її соціальними контрастами і суперечностями. Перші фотозарисовки "з натури" - це серія фотографій ніжегородца М. Дмітрієва: побут бурлаків, босяків, мандрівників, селян. Вже в його творах виявилася основна типологічна межа жанру: не строге документування деталей "дна життя", а створення життєстверджуючого настрою, спроби викликати романтичне сприйняття дійсності шляхом створення імпресіоністських ефектів, запозичених з живопису.

Фотонарис – розкриває не подію, не тему, а явище.