36. Поняття, стадії та принципи бюджетного процесу.

Бюджетний кодекс визначає бюджетний процес як регла­ментовану нормами права діяльність, пов'язану зі складан­ням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за цим, розглядом звітів про виконання бюдже­тів, що становлять бюджетну систему України^.

Стадія бюджетного процесу — це його певна частина, об'єднана сукупністю процесуальних дій, спрямованих на вирішення конкретних завдань, на досягнен­ня самостійної (кінцевої) мети.

Бюджетний кодекс України у ст. 19 розрізняє чотири стадії бюджетного процесу, що знаходять регламентацію у певних йо­го главах:

1. складання проектів бюджетів (детально регламентова­но у главі 6 Бюджетного кодексу щодо Державного бюджету та статтях 75—76 щодо місцевих бюджетів);

2. розгляд і прийняття Закону про Державний бюджет Украї­ни, рішень про місцеві бюджети (чітко й послідовно визначе­но у главі 7 Бюджетного кодексу щодо Державного бюджету та ст. 77 щодо місцевих бюджетів);

3. виконання бюджету, в тому числі за необхідності — вне­сення змін до Закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети (регламентовано у главах 8,9 щодо Держав­ного бюджету та статтях 78—79 щодо місцевих бюджетів);

4. підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прий­няття рішення щодо нього (визначено у главі 10 Кодексу щодо Державного бюджету та ст. 80 щодо місцевих бюджетів).

Усі стадії бюджетного процесу базуються на єдиних прин­ципах організації бюджетної діяльності. Основні принципи такі:

• принцип розподілу повноважень Верховної Ради Украї­ни, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів дер­жавної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Цей принцип означає, що кожен орган, який бере участь у бюд­жетному процесі, має певну компетенцію, за межі якої він не може виходити.

• принцип реальності включення показників доходів і ви­датків. Доходи слід включати до бюджету за джерелами, видат­ки — за цільовим призначенням;

• принцип гласності. Він полягає в тому, що показники бю­джету (зокрема, зведеного) і звіту про його виконання можуть і мають бути оприлюднені через засоби масової інформації, тобто такі показники є доступними для громадян;

• принцип порівняльності полягає в систематизації доходів і видатків бюджету за певними ознаками, які дають змогу здійсни­ти загальнодержавне і міжнародне зіставлення бюджетних даних;

• принцип наочності, який означає, що відображення показ­ників бюджету у взаємозв'язку із загальноекономічними показ­никами в Україні та за її межами відбувається шляхом викорис­тання засобів максимальної інформативності із викладенням результатів порівняльного аналізу, визначенням темпів і про­порцій економічного розвитку;

• принцип повноти обсягу в бюджеті означає, що до кожно­го бюджету як публічного фонду коштів включають усі кошти, що їх направляють із прибутково-видаткової частини;

• принцип плановості. Він передбачає, що діяльність пред­ставницьких та виконавчих органів державної влади і місцевого самоврядування щодо бюджету відбувається на підставі прогно­зування соціально-економічного розвитку держави з метою фі­нансового забезпечення її видаткових зобов'язань;

• принцип виконання бюджетів усіх рівнів через органи Державного казначейства через Єдиний казначейський рахунок. Чинне бюджетне законодавство передбачає загальне правило розрахунків через єдиний рахунок бюджету та забороняє здій­снення операцій із виконання бюджету інакше, ніж через систе­му рахунків органів Державного казначейства;

• принцип виконання бюджету за бюджетним розписом, що є оперативним планом виконанії» бюджету, документом, у якому встановлено розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної кла піфікації;

• принцип бюджетного обліку і надання звітності з вико ііаиия бюджетів усіх рівнів, обов'язковість яких передбачено Ііюджетним кодексом України;

• принцип організації фінансового контролю на всіх стадіях бюджетного процесу, оскільки повсякчас здійснюється фінансо­вий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бю­джетних коштів.