65. Місцеві податки і збори

Місцеві податки і збори — це платежі, які встановлюються місцевими органами влади і обов'язкові до сплати їх платниками на певній території.

Окремі види місцевих податків і зборів, їх розмір і порядок стягування встановлюються органами місцевої влади в межах відповідних територій, а також у межах їх переліку і ставок, встановлених законодавством України.

Нині в Україні встановлені такі види місцевих податків і зборів:

• комунальний податок;

• податок з реклами;

• готельний збір;

• збір за припаркування автотранспорту;

• ринковий збір;

• збір за видачу ордера на квартиру;

• курортний збір;

• збір за право використання місцевої символіки;

• збір за здійснення закордонного туризму;

• збір за проведення аукціону;

• збір за проїзд територією Автономної Республіки Крим і прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;

• збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

• збір за надання земельних ділянок для будівництва об'єктів виробничого і невиробничого призначення, індивідуального житла і гаражів у населених пунктах.

66. Порядок погашення зобов’язань платника перед бюджетом

Обчислення суми податкового зобов’язання, яку має сплатити платник до бюджету здійснюється або самим платником у відповідній податковій декларації або податковим органом (про що платнику повідомляється податковим повідомленням, яке складає і надсилає податковий орган).

В залежності від звітного податкового періоду, який встановлюється для того чи іншого податку, податкові декларації подаються в такі строки:

а) якщо звітний період дорівнює місяцю, - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця;

б) якщо звітний період дорівнює кварталу або півріччю, - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (півріччя);

в) якщо звітний період дорівнює року, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного року;

г) до 1 квітня року, наступного за звітним фізичними особами, платниками прибуткового податку з громадян.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. Якщо ж платник не сплачує податкового зобов’язання у вищевказані строки, ця сума визнається його податковим боргом. На суму податкового боргу податкові органи надсилають платнику податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються у такі строки:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Податкова застава вводиться на активи платника для гарантування надходження відповідних сум до бюджету в тому випадку, якщо платник своєчасно не подає податкові декларації або не сплачує у встановлені строки платежі до бюджету. Зміст податкової застави полягає в тому, що платник має обмежені можливості щодо розпорядження власними активами, наприклад, продаж нерухомого майна він може здійснити тільки за умови письмового узгодження з податковим органом тощо.

Адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу. Арешт активів може бути повним або умовним. Повним арештом активів визнається виключна заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його активами з їх тимчасовим вилученням або без такого. Умовним арештом активів визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами.

Податкові зобов’язання платника можуть бути розстроченні або відстрочені за заявою платника за відповідним рішенням податкового органу. Розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань під проценти. Відстроченням податкових зобов'язань є перенесення сплати основної суми податкових зобов'язань платника податків під проценти на пізніший термін.