Мета і зміст другого розділу

Другий розділ (аналітичний) повинен обґрунтувати специфікацію досліджуваної системи, дати її формальне уявлення.

На відміну від першого розділу, матеріал, що викладається в другому розділі, безпосередньо пов'язаний з досліджуваним об'єктом і відображає його специфіку.

Специфікація системи, тобто її викладення у формі змінних і зв'язків між ними, зазвичай обґрунтовується за допомогою літературних джерел.

Як правило, в назві розділу зустрічаються слова «моделювання», «розробка математичної моделі». При цьому слід уникати повторення (повного або часткового) формулювання теми курсової роботи.

Рекомендований об'єм розділу — в межах 10 сторінок.

Мета і зміст третього розділу

Третій розділ (прикладний) призначений для всебічного аналізу системи за допомогою чисельних експериментів та обґрунтування конструктивних пропозицій по зміні структури або параметрів системи, що досліджується, алгоритму управління нею, по розробці прогнозу її реакції на ті або інші керуючі дії. Для обґрунтування пропозицій обов'язково використовується формальний опис системи, отриманий в попередньому розділі. Тим самим забезпечується логічний зв'язок між розділами, смислова єдність і цілеспрямованість курсової роботи. Як правило, обґрунтування проводиться з використанням розробленого програмного продукту (за винятком випадків, коли він призначений для автоматизації рутинних процедур системного аналізу).

В розділі обов'язково приводиться короткий опис програмного продукту, включаючи формати оброблюваних даних, підтримувані команди, інструкцію для користування, висновок про працездатність програми за наслідками тестування на контрольному прикладі. Лістинг початкового коду програмного продукту друкується в додатку та додається на електронному носієві. Дозволяється цитувати окремі фрагменти програмного коду (в межах декількох рядків), якщо це необхідно для розкриття оригінальних алгоритмічних рішень.

Назва розділу визначається істотністю обґрунтованих в ній пропозицій. Рекомендується використовувати в назві розділу слова «оцінка», «прогнозування», «розробка», «обґрунтування», «вдосконалення».

Рекомендований об'єм розділу — 6…15 сторінок.

Вимоги до розділу «Висновки і пропозиції»

Висновки і пропозиції повинні відображати:

- висновки про досягнення мети дослідження і результати рішення завдань, сформульованих у вступі;

- найважливіші рекомендації за наслідками третього розділу, якщо вони не відбиті як результати вирішення завдань курсової роботи, з обов'язковою вказівкою умовностей, що допускаються у зв'язку з учбовим характером завдання;

- висновки про ступінь практичної корисності (з вказівкою можливостей її підвищення) вивчених методів і прийомів математичного моделювання, аналізу і синтезу систем із заданими властивостями.

Об'єм висновків і пропозицій — 1...3 с. У цьому розділі не прийнято використовувати таблиці, малюнки і формули.

Зміст бібліографічного списку

Бібліографічний список повинен відображати необхідний ступінь вивченості класичних праць учених з досліджуваної проблеми. Посилання на учбову літературу рекомендується використовувати лише у випадках недоступності відповідного наукового першоджерела.

Рекомендується використовувати як джерела дисертації та їх автореферати.

Бібліографічний список повинен містити не менше 15 джерел (не враховуючи посилань на курсові і дипломні роботи або проекти), зокрема:

- не менше трьох наукових статей, опублікованих в наукових журналах і інших наукових виданнях протягом останніх десяти років;

- не менше двох монографій, виданих за останні десять років.

Бібліографічні описи ресурсів з мережі Internet не повинні складати більш за третину від загального числа джерел. Мережева адреса документа (URL) повинна точно указувати на використаний документ або на сторінку, що містить саме ту частину документа, яка використовується в курсовій роботі. Посилання на цілі сайти не зараховуються в загальну кількість посилань і розглядаються як помилки при оформленні бібліографічного списку.

Не дозволяється вказувати в бібліографічному списку:

- лекції (окрім опублікованих, зокрема в мережі Internet);

- комп'ютерні презентації;

- програмні засоби;

- бази даних.

Кожен використаний словник або енциклопедія (зокрема електронні словники і енциклопедії) оформляється одним записом бібліографічного списку незалежно від того, скільки статей з нього використано.

Кожна стаття з журналів і збірок наукових праць оформляється окремим записом незалежно від того, чи опубліковані використані статті в одному і тому ж виданні або в різних.

У тексті курсової роботи обов'язково повинні бути присутніми посилання на кожне видання, включене в бібліографічний список.