- •Юриспруденція та її склад.
- •Поняття та мета загальнотеоретичної юриспруденції.
- •Фундаментальний характер загальнотеоретичної юриспруденції.
- •Предмет загальнотеоретичної юриспруденції.
- •Первинне та похідне виникнення держави.
- •Ознаки соціальних норм та їх різновиди.
- •Правове регулювання та його особливості.
- •Догма права та її складові.
- •Поняття та види принципів права.
- •Основні властивості права.
- •Аксіоматичні засади (постулати) права.
- •Парадигми праворозуміння. Основні типи праворозуміння.
- •Ціннісно-нормативне праворозуміння.
- •Інтегративне право розуміння
- •Співвідношення права і держави: етатистський та ліберальний підходи.
- •Принципи формування державної влади та її базові ресурси.
- •Інституалізація державної влади та механізм держави.
- •Класифікація правових норм.
- •Класифікація джерел права.
- •Священні тексти як джерело права.
- •Судовий прецедент як джерело права.
- •Звичай як джерело права.
- •Правова доктрина як джерело права.
- •Нормативно-правовий договір як джерело права.
- •Нормативно-правовий акт як джерело права.
- •Система права та її компоненти.
- •Поняття галузі права та їх класифікація.
- •Інститути права та їх особливості.
- •Форми систематизації законодавства.
- •Поняття та ознаки правовідносин.
- •Поняття правосвідомості та її структура.
- •Правова культура та її рівні.
- •Механізм дії права та його складові.
- •Юридичний процес та юридична процедура.
- •Поняття та форми реалізації права.
- •Поняття кодифікації законодавства та її види.
- •Суб'єкт права та суб'єкт правовідносин.
- •Поняття та зміст правосуб'єктності.
- •Фізичні та юридичні особи.
- •Об'єкти правовідносин
- •Поняття та зміст суб'єктивного права
- •Поняття та зміст юридичного обов'язку.
- •Юридичні факти та їх класифікація.
- •Поняття та види фактичних складів.
- •Правова культура особистості та її структура.
- •Правова культура суспільства та її складові.
- •Правова соціалізація та правове виховання
- •Завдання та система правового виховання.
- •Загальносоціальні та спеціальні функції права.
- •Соціальні чинники формування права.
- •Форми та види правотворчості.
- •Принципи і функції правотворчості.
- •Поняття та ознаки юридичного процесу.
- •Види юридичного процесу.
- •Сфери дії правової норми.
- •Предметна дія правової норми.
- •Темпоральна дія правової норми.
- •Просторова дія правової норми.
- •Персональна дія правової норми.
- •Застосування права як засіб забезпечення реалізації права.
- •Ідеологія застосування права.
- •Типове та нетипове застосування права.
- •Акти застосування права: поняття та види.
- •Поняття та призначення тлумачення права.
- •Тлумачення як з'ясування права.
- •Тлумачення як роз'яснення права.
- •Офіційне тлумачення права та його види.
- •Правова система та її компоненти.
- •Класифікація правових систем.
- •Поняття правового стилю. Правові сім'ї сучасного світу.
- •Цінності права та правові цінності.
- •Інструментальна цінність права.
- •Соціальна цінність права.
- •Особистісна цінність права.
- •Право як цінність культури та цивілізації.
- •Верховенство права у системі правових цінностей.
- •Поняття та види правової поведінки.
- •Правомірна поведінка. Типологія правомірної поведінки.
- •Правопорушення, його ознаки та види.
- •Зловживання правом.
- •Об'єктивно-протиправна поведінка.
- •Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •Види юридичної відповідальності.
- •Поняття та основні вимоги законності.
- •Поняття та атрибути правового порядку.
- •Образ держави та поняття держави.
- •Сучасна та досучасна держава.
- •Атрибути та ознаки держави.
- •Типологія держави.
- •Ціннісна характеристика держави.
- •Поняття державної території та її склад.
- •Поняття держави та державності.
- •Зміст поняття форма держави.
- •Статика та динаміка держави.
- •Державний та політичний режими.
- •Взаємодія держави та громадянського суспільства.
- •Поняття та класифікація функцій держави.
- •Функції держави та державна політика.
- •Номенклатура функцій сучасної держави.
- •Форми здійснення функцій держави.
- •Поняття та ознаки правової держави.
- •Співвідношення правової та конституційної держави.
- •Соціальна держава, її ознаки і функції.
- •Правова держава та верховенство права.
- •Вплив глобалізації на розвиток права та держави.
Поняття та види фактичних складів.
Фактичні склади прості складні - включають факти, що належать до тієї ж самої галузі законодавства. Наприклад, для укладення шлюбу необхідна сукупність фактів: взаємна згода осіб, що вступають до шлюбу; досягнення ними шлюбного віку; відсутність у кожного з них зареєстрованого в органах РАГСу шлюбу; відсутність між ними родинних відносин, дієздатність осіб, що вступають до шлюбу. Всі ці факти передбачені однією галуззю законодавства — шлюбно-сімейним - включають факти, що належать до різних галузей законодавства. Наприклад, пенсійні правовідносини можуть виникнути лише за наявності трьох фактів: досягнення встановленого законом віку, наявності виробничого стажу, рішення органу соціального забезпечення про нарахування пенсії. Тут досягнення встановленого законом віку та наявність необхідного виробничого стажу передбачені нормами трудового законодавства, а рішення органу соціального забезпечення — це сфера адміністративного законодавства Фактичний склад не слід плутати з подіями — складними юридичними фактами.
Правова культура особистості та її структура.
Правова культура поділяється на такі види: · Правова культура суспільства в цілому; · Правова культура індивіда; · Правова культура соціальних спільнот (класів, націй, народів) і цивілізацій. {6; 49} Індивідуальна правова культура характеризується ступенем засвоєння і активного використання особистістю правових цінностей. Це - глибоке знання і розуміння права, рівень активної правомірної діяльності особистості. Індивідуальна правова культура передбачає не тільки всебічну правову обізнаність, знання змісту правових приписів, а й позитивне до них ставлення і високосвідомими їх виконання. Незнання законів, зневажливе до них ставлення свідчать про відсутність правової культури. Але сам факт знання правових вимог ще не може свідчити про наявність правової культури. Показником такої може бути тільки активне правомірна поведінка особистості, що зумовлюється рівнем її правосвідомості. Тут важливо простежити взаємозв'язок і співвідношення правосвідомості та правової культури. Ці два поняття в певній мірі збігаються. Але такий збіг не є повним. Правова культура включає в себе ту частину правосвідомості, яка виражає позитивне ставлення до права, правильне розуміння права, його установлень, що народжує у свідомості людей позитивні установки і в результаті - активне правомірна поведінка. Якщо ж індивід слабо обізнаний в правових вимогах, невірно оцінює з точки зору права різні життєві ситуації, робить у підсумку правові проступки, а то й злочини, то такі його уявлення про право знаходяться за межами правової культури. В рівній мірі не може вважатися в правовому відношенні культурним і той індивід, який добре знає зміст законів, але використовує це знання в протиправних цілях. У зв'язку з цим важко погодитися з А.І. Коваленко, який стверджує, що правова культура - це реалізоване правосвідомість. {8; 59} Адже не можна говорити про відсутність правосвідомості взагалі у людини, яка має спотворене, неправильне уявлення про право або навіть відноситься до правових вимогам вороже, вчинює правопорушення і т.д . Такий індивід володіє низьким рівнем правосвідомості. Але в цьому випадку можна і потрібно вести мову про відсутність у такого індивіда правової культури, бо його спотворене правосвідомість реалізується в протиправній поведінці. Це відноситься і до осіб, які зловживають знанням правових вимог. Правова культура може бути невисокою в особи недостатньо грамотного в правовому відношенні, але в цілому позитивно оцінює необхідність встановлення правопорядку. У тому ж випадку, коли у індііда склалися у свідомості стійкі антиправові установки і його поведінка на практиці їх відображає, слід вести мову про відсутність правової культури у нього взагалі. Отже, правова культура особистості передбачає реалізацію її позитивних правових уявлень, а не правосвідомості взагалі.