- •Юриспруденція та її склад.
- •Поняття та мета загальнотеоретичної юриспруденції.
- •Фундаментальний характер загальнотеоретичної юриспруденції.
- •Предмет загальнотеоретичної юриспруденції.
- •Первинне та похідне виникнення держави.
- •Ознаки соціальних норм та їх різновиди.
- •Правове регулювання та його особливості.
- •Догма права та її складові.
- •Поняття та види принципів права.
- •Основні властивості права.
- •Аксіоматичні засади (постулати) права.
- •Парадигми праворозуміння. Основні типи праворозуміння.
- •Ціннісно-нормативне праворозуміння.
- •Інтегративне право розуміння
- •Співвідношення права і держави: етатистський та ліберальний підходи.
- •Принципи формування державної влади та її базові ресурси.
- •Інституалізація державної влади та механізм держави.
- •Класифікація правових норм.
- •Класифікація джерел права.
- •Священні тексти як джерело права.
- •Судовий прецедент як джерело права.
- •Звичай як джерело права.
- •Правова доктрина як джерело права.
- •Нормативно-правовий договір як джерело права.
- •Нормативно-правовий акт як джерело права.
- •Система права та її компоненти.
- •Поняття галузі права та їх класифікація.
- •Інститути права та їх особливості.
- •Форми систематизації законодавства.
- •Поняття та ознаки правовідносин.
- •Поняття правосвідомості та її структура.
- •Правова культура та її рівні.
- •Механізм дії права та його складові.
- •Юридичний процес та юридична процедура.
- •Поняття та форми реалізації права.
- •Поняття кодифікації законодавства та її види.
- •Суб'єкт права та суб'єкт правовідносин.
- •Поняття та зміст правосуб'єктності.
- •Фізичні та юридичні особи.
- •Об'єкти правовідносин
- •Поняття та зміст суб'єктивного права
- •Поняття та зміст юридичного обов'язку.
- •Юридичні факти та їх класифікація.
- •Поняття та види фактичних складів.
- •Правова культура особистості та її структура.
- •Правова культура суспільства та її складові.
- •Правова соціалізація та правове виховання
- •Завдання та система правового виховання.
- •Загальносоціальні та спеціальні функції права.
- •Соціальні чинники формування права.
- •Форми та види правотворчості.
- •Принципи і функції правотворчості.
- •Поняття та ознаки юридичного процесу.
- •Види юридичного процесу.
- •Сфери дії правової норми.
- •Предметна дія правової норми.
- •Темпоральна дія правової норми.
- •Просторова дія правової норми.
- •Персональна дія правової норми.
- •Застосування права як засіб забезпечення реалізації права.
- •Ідеологія застосування права.
- •Типове та нетипове застосування права.
- •Акти застосування права: поняття та види.
- •Поняття та призначення тлумачення права.
- •Тлумачення як з'ясування права.
- •Тлумачення як роз'яснення права.
- •Офіційне тлумачення права та його види.
- •Правова система та її компоненти.
- •Класифікація правових систем.
- •Поняття правового стилю. Правові сім'ї сучасного світу.
- •Цінності права та правові цінності.
- •Інструментальна цінність права.
- •Соціальна цінність права.
- •Особистісна цінність права.
- •Право як цінність культури та цивілізації.
- •Верховенство права у системі правових цінностей.
- •Поняття та види правової поведінки.
- •Правомірна поведінка. Типологія правомірної поведінки.
- •Правопорушення, його ознаки та види.
- •Зловживання правом.
- •Об'єктивно-протиправна поведінка.
- •Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •Види юридичної відповідальності.
- •Поняття та основні вимоги законності.
- •Поняття та атрибути правового порядку.
- •Образ держави та поняття держави.
- •Сучасна та досучасна держава.
- •Атрибути та ознаки держави.
- •Типологія держави.
- •Ціннісна характеристика держави.
- •Поняття державної території та її склад.
- •Поняття держави та державності.
- •Зміст поняття форма держави.
- •Статика та динаміка держави.
- •Державний та політичний режими.
- •Взаємодія держави та громадянського суспільства.
- •Поняття та класифікація функцій держави.
- •Функції держави та державна політика.
- •Номенклатура функцій сучасної держави.
- •Форми здійснення функцій держави.
- •Поняття та ознаки правової держави.
- •Співвідношення правової та конституційної держави.
- •Соціальна держава, її ознаки і функції.
- •Правова держава та верховенство права.
- •Вплив глобалізації на розвиток права та держави.
Догма права та її складові.
Поняття та види принципів права.
Принципи права — керівні засади, ідеї, які зумовлені об'єктивними закономірностями існування, рівнем розвитку суспільства і визначають зміст і спрямованість правового регулювання. Значення принципів права полягає в тому, що вони у стислому вигляді, концентровано відображають найсуттєвіші риси комплексу правових норм у конкретній сфері суспільних відносин. У теорії права принципи права піддаються класифікації. В науковій літературі з теорії права виділяють соціально-економічні, політичні, ідеологічні, спеціально-юридичні, етичні принципи. Крім такої класифікації принципи права поділяють на різні групи залежно від того, чи поширюються вони на всю систему права (загальні), на групу галузей права (міжгалузеві); виділяють принципи, притаманні одній галузі права (галузеві), а також принципи, характерні для окремих правових інститутів (внутрігалузеві). Для розуміння принципів права важливими є висновки теорії права, які розглядають людину як первинний (природний) критерій щодо права. В такому зв'язку право поділяють на природне і позитивне. Під природним правом розуміється сукупність прав та обов'язків, що випливають із самої природи людини як розумної і соціальної істоти. Позитивне право становить систему норм, які містять певні права та обов'язки, які виходять від держави і суспільства і закріплюються у нормативно-правових документах. При цьому всі правові системи тією чи іншою мірою ґрунтуються на природному праві, містять природно-правові засади. A.M. Колодій, який дослідив проблему принципів права, виділяє загальнолюдські принципи права і принципи права юридичного. На його думку, в абсолютній більшості випадків кожний принцип права спочатку існує як загальносоціальний, а потім, за використання його юридичною практикою і осмислення юридичною наукою, як принцип правосвідомості, перетворюючись у результаті процесу правоутворення на принцип права. Такий висновок відповідає теорії принципів права соціального захисту. Для виявлення принципів права соціального захисту особливе значення має усвідомлення існування загальносоціального права людини як явища, яке існувало раніше, ніж право юридичне, і навіть раніше, ніж існувала держава. Щодо сфери соціального захисту загальносоціальні принципи безпосередньо пов'язані із загальнолюдськими цінностями, з ідеалами добра, чуйності, гуманізму, справедливості. Принципи такого загальносоціального права, тобто такого, яке сформовано у надрах громадянського суспільства безпосередньо людьми, зумовленого природною свідомістю людей, їх життєвими потребами і незалежно від державницького впливу, виступають тим взірцем, засадами, згідно з якими має бути побудоване право юридичне, зокрема у сфері соціального захисту. Принципи гуманності, соціальної справедливості й солідарності (останньому надається особливе значення у новітніх міжнародних актах), пройшовши історичний шлях, були закріплені в юридичних нормах, що регулюють суспільні відносини у сфері надання різних видів соціального забезпечення людині як члену суспільства. Праву соціального захисту як одній з галузей національного права притаманні принципи, спільні для усіх галузей права. До таких належать: закон системно-структурної організації права, відповідності об'єктивного і суб'єктивного права, внутрішньої несуперечності правової системи, верховенства права, верховенства закону стосовно нормативно-правових актів іншого порядку тощо. Поряд із загальними виділяють міжгалузеві принципи, які охоплюють дві або більше галузей права, що близько пов'язані між собою. Право соціального захисту тісно пов'язане з іншими галузями права, за допомогою яких забезпечуються соціальні права людини, тому вони перебуваються у сфері дії міжгалузевих принципів, характерних для всього соціального права, за допомогою якого здійснюється забезпечення соціальних прав людини. До таких принципів належать: визнання і закріплення основних соціальних прав людини відповідно до загальновизнаних міжнародних стандартів; державна гарантованість здійснення цих прав та ін.