2.3. Вибір типів центрів для розрядних геодезичних мереж згущення.

Вибір типів центрів для розрядних геодезичних мереж згущення здійснюється: у відповідності до «Інструкцій» [4,12 ] . Зокрема , вузлові точки та суміжні до них пункти полігонометрії 4 класу закріплюються центрами типу 160. Оскільки в даній курсовій роботі передбачено проектування окремих ходів, у яких вузлові точки відсутні, то у виборі центрів 160 немає необхідності. Тому для закріплення пунктів розрядної полігонометрії необхідно запроектувати центри типів У15Н ( на незабудованих територіях ), У15К (на території міст Києва, Севастополя та в обласних центрах ), У16 ( на дахах будівель), 143 ( в стінах або фундаментах капітальних будівель) , для забудованих території, райцентрів, міст, селищ, сільських населених пунктів запропоновано тип - У15 [12].

У відповідності до фізико – географічних умов місцевості було вибрано типи центрів У15Н і У15.

Рис.2.2.

Тип центра У15Н

2.4. Проектування пунктів знімальної мережі прямими та зворотними засічками

Мереж згущення 4 класу, 1 і 2 розряду, як правило недостатньо для виконання топографічного знімання в масштабах 1:5000 та 1:2000. Тому виконують їх подальше згущення знімальними мережами до необхідної густоти пунктів, а саме на кожній трапеції, яка підлягає топографічному зніманню в масштабі 1:5000 або 1:2000 має бути не менше 3 пунктів.

Знімальні мережі створюють теодолітними ходами, методом мікротріангуляції чи мікротрилатерації, кутовими, лінійними або комбінованими засічками.

В даній курсовій роботі передбачено запроектувати в необхідних місцях двох пунктів знімальної мережі: одного – прямою багаторазовою, другого – зворотною кутовою багаторазовою засічками.

2.4.1. Пряма багаторазова кутова засічка.

Визначення пункту з прямої багаторазової кутової засічки здійснюється як мінімум з трьох пунктів державної геодезичної мережі або мережі згущення, які знаходяться від пункту Р, що визначається, на відстані від 300 м до 5000м (рис.2.3.).

Рис. 2.3. – Пряма засічка

Найбільш вигідним вважається варіант, коли горизонтальні кути γ₁ і γ₂ в точці Р близькі до 90º, а відстані з пунктів А,В,С до точки Р приблизно рівні.

При цьому слід пам’ятати: чим менші сторони S₁, S₂ , S₃, тим точнішими будуть визначення координат точок Р.

Оцінку проекту виконують окремо для двох одноразових засічок :

1) з точок А і В ;

2) з точок В і С.

Середня квадратична помилка визначення координат пункту Р може бути обчислена за формулами:

з першої засічки

М^'_Р = (2.5)

з другої засічки

М''_Р = (2.6)

де 𝑚β – середня квадратична помилка вимірювання кутів, яку приймають для знімальних мереж рівною 30''; S₁, S₂, S₃ - горизонтальні віддалі визначені з топокарти, в метрах; γ₁ ,γ₂ - кути при точці Р, виміряні на топокарті.

За остаточне значення приймають середнє вагове :

М'_Р = (2.7)

Якщо М'_Р не перевищує 1,000м ( для топографічних знімань в масштабі 1:5000) роблять висновок , що за проектована засічка відповідає необхідним технічним вимогам.

Виконання оцінки проекту прямої засічки

Перша засічка:

S₁ = 1075м

S₂ = 800м

γ₁ = 24º

М'_Р = 0,479м

Друга засічка :

S₂ = 800м

S₃ = 725м

γ₂ = 59º

М″_Р = 0,157м

Середнє вагове:

М_Р = 0,149м

Запроектована пряма кутова засічка відповідає технічним вимогам.