- •Програма Державного комплексного екзамену з дисципліни «Психолого-педагогічні основи навчання математики у початкових класах»
- •Використання аналізу і синтезу в процесі роботи над текстовими задачами
- •Використання прийому порівняння в процесі роботи над геометричним матеріалом
- •Використання прийому узагальнення в доцифровий період при вивченні математики в початкових класах
- •Використання прийому узагальнення при вивченні нумерації в початкових класах
- •Використання прийому узагальнення при вивченні арифметичних дій в початкових класах
- •Використання прийому аналогії при вивченні арифметичних дій в початкових класах
- •Взаємозв’язок евристичного та алгоритмічного при вивченні математики в початкових класах
- •Способи обґрунтування істинності математичних суджень
- •Логіко-психологічний аналіз сюжетних задач
- •Системи побудови початкового курсу математики у варіативних підручниках
- •Складові математичної освіти у початковій школі
- •Урок математики як цілісний творчий процес. Психолого-педагогічні умови побудови такого уроку
- •Забезпечення наступності у навчанні математики між початковими та 5-6 класами
- •Методи навчання математики. Шляхи поєднання словесних методів з методами образного бачення
- •Метод «Мозкова атака». Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
- •Метод проблемно-пошукового діалогу. Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
- •Метод інциденту. Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
- •Метод емпатії. Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
- •Метод інверсії. Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
- •Форми організації навчання учнів математики. Технологічні прийоми організації роботи учнів у групах
- •Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів з математики. Технологічні прийоми побудови диференційованих за рівнем складності контрольних робіт з математики
- •Принципи побудови підручників з математики. Особливості розкриття програмного змісту у підручниках
- •Шляхи підвищення ефективності уроку математики
- •Ієрархія цілей уроку математики. Значення їх реалізації у навчально-виховному процесі для розвитку особистості молодшого школяра
- •Дидактико-методичний аналіз уроку математики
- •Організація навчання математики на діагностичній основі
- •Засоби розвитку поняттєвого мислення молодшого школяра на уроках математики у початковій школі.
- •Засоби розвитку дивергентного мислення молодшого школяра на уроках математики у початковій школі
- •Засоби розвитку творчого мислення молодшого школяра на уроках математики у початковій школі
- •Інтелектуальні ігри на уроках математики. Їх значення для розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер особистості молодшого школяра
Системи побудови початкового курсу математики у варіативних підручниках
Варіативними є підручники Л. Петерсон, які є складовою комплексної програми розвитку дитини «Росток». Кожний підручник є одночасно й робочим зошитом. До кожної програмної теми і підготовчі вправи, пояснення, репродуктивні завдання та розгалужена система завдань розвивального характеру: бліц-турніри, числові ребуси, завдання з логічним навантаженням тощо.
Складові математичної освіти у початковій школі
До основних складових математичної освіти у початковій школі належить: зміст (Державний стандарт математичної освіти); структура (система побудови і послідовність вивчення інформації: програма, підручники); засоби подачі й ефективного засвоєння навчальної інформації; діяльність вчителя на уроці (наявність у вчителя професійно-значущих якостей: емпатія, динамізм, акторські уміння, емоційна стійкість); інтерес учнів до вивчення математики.
Урок математики як цілісний творчий процес. Психолого-педагогічні умови побудови такого уроку
Урок математики як цілісний творчий процес – це урок, на якому домінує у часі ситуації розмірковування – ситуація допитливості, пошуку, сумніву. Такий урок не є окремим типом уроку, він є змістовою характеристикою кожного типу уроку.
Умови: створення атмосфери довіри до дитини, забезпечення взаємозв’язку розумової діяльності з позитивними емоціями; вивчення поняття та його властивостей – провідна дія вчителя на уроці; застосування інтерактивних методів навчання.
Забезпечення наступності у навчанні математики між початковими та 5-6 класами
Здійснюється аналіз кожної змістової лінії курсу «Математика» для початкової школи та її відображення у курсі «Математика» для 5 – 6 –их класів. Наприклад, лінія «Числа і дії над ними». Початкова школа: натуральні числа, ознайомлення із звичайними дробами, 5-й клас: водяться десяткові дроби, 6-й клас: всі дії із звичайними та десятковими дробами тощо.
Методи навчання математики. Шляхи поєднання словесних методів з методами образного бачення
Метод – це спосіб організації навчальної діяльності. На рівні засвоєння нових знань можуть бути використані словесні методи, наприклад, проблемно-пошуковий діалог (сприяє розвиткові, переважно, лівої півкулі головного мозку) у поєднанні з методом образного бачення (сприяє розвиткові, переважно, правої півкулі головного мозку). Метод образного бачення – емоційно-образне дослідження об’єкта, що означає в широкому розумінні проговорити, записати, намалювати результати свого дослідження, дивлячись на слово, знак чи реальний предмет. Використання методу образного бачення у поєднанні із словесними методами означає миттєве створення вчителем наочності в процесі пояснення. Наприклад, використання кругів Ейлера.
Метод «Мозкова атака». Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
Застосування цього методу допомагає вчителеві активізувати творчу думку учнів, розвинути гнучкість мислення, діалогічні ланки в структурі мислення, а саме: мислення насамперед для себе — формулювання певної ідеї; мислення насамперед для іншого — вміння стати в позицію іншого і ніби мислити з його боку; мислення спільно з іншим — спільний вибір раціональної ідеї і розробка остаточного рішення. Форма роботи – групова (групи по 4 – 6 учнів)
Для спільної навчальної діяльності на уроках математики доцільно пропонувати завдання на конструювання в процесі роботи над геометричним матеріалом. Саме такого характеру завдання спонукають кожну дитину запропонувати власну ідею, а це, в свою чергу, формує готовність до інтелектуального ризику (дитина має багато ідей, вміє і не боїться їх висловити). Доцільно застосовувати на уроках узагальнення й систематизації вивченого.