7.2. Реставраційні роботи.

Реставраційні роботи більш відповідальні, чим ремонтні. Декоративна штукатурка повинна бути повністю однотонною, і не відрізнятися від старої з відстані 3м.

Усі реставраційні роботи виконують тими ж розчинами, якими була раніше оброблена поверхня. Категорично забороняється ремонтувати вапняні або гіпсові, вапняно-гіпсові штукатурки цементними розчинами. При виготовленні профільної дошки тяги розчищають, кінці обрубують, до них приставляють шматок листової (покрівельної) сталі, на який наносять контури карниза. Сталевий профіль виготовляють у першу чергу. Усіма своїми крапками він повинен стикатися з раніше витягнутої тягою.

У кам'яних й інших декоративних штукатурках усі матеріали повинні бути точно такими, з яких виконана вся реставрируемая поверхня. Кам'яна крихта повинна бути з тієї ж породи каменю й тієї ж крупності. Пігменти або сухі будівельні фарби повинні бути щелочестійкими й світлостійкими. Поверхня штукатурки очищають, підбирають кілька зразків і застосовують у справу тільки такий склад розчину й техніку обробки, зразок якої точно збігається з ремонтованою штукатуркою.

Буває, що ушкоджена більша частина кольорової штукатурки. Ремонтувати таку штукатурку невигідно. Краще її збити й виконати нову.

Штукатурки сграфіто повинні бути відреставровані так, щоб нові місця зовсім нічим не відрізнялися від старих.

7.3. Ремонт фасадів.

Фасади оштукатурюють підігрітими розчинами без обладнань тепляків при температурі зовнішнього повітря не нижче -15° С. При більш низьких температурах улаштовують тепляки, якщо це економічно доцільно. Розчини готують у теплих приміщеннях або утепленому розчинновий вузлі. На робочі місця розчини подають в утеплених ящиках. Матеріали для розчину підігрівають. Температура підігріву залежить від температури зовнішнього повітря.

Для готування розчинів використовують дрібний пісок із зернами крупностью не більш 1,5мм, просіяний через сито із гніздами 2×2мм. Це необхідно для того, щоб затирати штукатурку можна було без накривки, тобто по ґрунту. Вапно застосовують у вигляді тіста або мелену негашену. Негашене вапно поглинає вологу з розчину й виділяє теплоту. Штукатурки з товстими наметами, а також тяги й карнизи рекомендується виконувати розчинами із протиморозними добавками.

Розчини для ґрунту й накривки готують складу 1:1:4 (цемент: вапно:пісок) із зернами піску крупностью до 1,2мм. Якщо пісок крупніше 1,2мм, то склад розчину для ґрунту готують 1:1:5 (цемент:вапно:пісок). Консистенція розчину характеризується осіданням еталонного конуса 9-11см. Більш рідкі розчини швидше замерзають і руйнуються. Після висихання штукатурки висоли видаляють ганчіркою, віником, кистю, а потім промивають водою.

При ремонті штукатурки підготовлену поверхню підігрівають і розчин наносять на теплу поверхню, щоб він скоріше схоплювався й підсихав. За одне приймання наносять шар штукатурки товщиною 20-25мм і затирають його через 15-20хв послу нанесення. При товщині намету штукатурки більше 25мм розчин наносять у два приймання, другий шар - по, що схопився першому, поки він не змерзнув. Залежно від обсягу робіт розчин наносять вручну або розчинонасосами.