3. Предмет і метод адміністративно-процесуального права.

Предмет адміністративно-процесуального права - публічно-управлінські, організуючі суспільні відносини, які складаються з приводу реалізації уповноваженими органами публічної влади (їх посадовими особами) встановленого адміністративно-процесуальним законодавством порядку вирішення адміністративних справ.

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО - — підгалузь адміністративного права, що складається з правових норм, якими регламентуються процес, форми, порядок і методи реалізації матеріальних норм адміністративного права. Норми А.-п. п. регулюють адміністративний процес у його широкому і вузькому розумінні. Основний масив норм А.-п. п. систематизовано в Кодексі України про адміністративні правопорушення. Крім того, адм.-процес, норми містяться у Конституції України, законах та підзаконних нормат. актах, що регулюють порядок і процедуру здійснення орг.-управлін. та установчо-регулят. функцій суб'єктів адм. права. Сукупність знань про зміст та форми виявлення, закономірності функціонування та розвитку А.-п. п. є предметом однойм. навч. дисципліни. Див. також Адміністративне провадження.

В. Б. Авер'янов.

Метод правового регулювання - це система закріплених юридичними нормами прийомів правового регулювання (дозвіл, припис та заборона), яка має на меті встановлення бажаного для держави вольового стану суб'єктів соціальних відносин у стосунках між особою та щодо до результатів їх поведінки.

Прийоми:

- дозвіл - яким визначаються межі можливої поведінки субєктів юр. відносин.

- заборона - спосіб впливу на поведінку субєктів правовідносин шляхом категоричної вимоги утриматися від здійснення певних дій або ж актів бездіяльності;

- припис - закріплення необхідної поведінки субєктів, встановлення єдиного або кількох варіантів, що є обовязковими для виконання у разі настання обставин, передбачених нормою права.

4. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.

У ході провадження щодо громадян, які притягуються до відповідальності, можуть застосовуватися процесуальні примусові заходи:

- адміністративне доставлення;

- затримання;

- особистий огляд;

- огляд речей;

- вилучення речей і документів;

- відсторонення водіїв від керування;

- огляд на стан сп'яніння;

Це заходи, які допомагають установити фактичні обставини правопорушення, юридично закріпити їх у відповідних документах, сприяють своєчасному і правильному розгляду справи. Вони становлять особливу групу заходів адміністративно-процесуального забезпечення.

5. Адміністративно-процесуальні норми та адміністративно-процесуальні відносини.

Адміністративно-процесуально норма - це встановлене або санкціоноване державою та забезпечене її примусом загальнообов'язкове правило поведінки, яким регулюються організуючі суспільні відносини, що виникають у ході реалізації процесуального порядку вирішення адміністративних справ.

Традиційно у структурі юридичних норм виділяють: гіпотезу, диспозицію й санкцію.

Правовідносини - це урегульовані нормами права та забезпечені державою суспільні зв'язки, учасники яких мають суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Одним із різновидів відносин є адміністративно-процесуальні правовідносини. Будь яка норма адміністративно-процесуального права містить модель конкретних суспільних відносин, що складається в ході розгляду органами публічної влади конкретних справ. При цьому вона не просто відображає відповідні соціальні зв'язки, а суворо їх детермінує: окреслює їхній зміст та умови фактичної реалізації, визначає коло учасників, надає їм обов'язкового характеру, наділяє державним захистом.

Основними передумовами виникнення правовідносин між учасниками адміністративного процесу є:

а) юридична - наявність норми адміністративно-процесуального права.

б) соціально-правова - наявність кореспондуючих матеріальних правовідносин.