- •1. Поняття адміністративно-процесуального права, його зміст та загальні риси.
- •2. Поняття доказів та їх оцінка при здійсненні провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •3. Предмет і метод адміністративно-процесуального права.
- •4. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •5. Адміністративно-процесуальні норми та адміністративно-процесуальні відносини.
- •6. Порядок складання та зміст протоколу про адміністративне правопорушення.
- •7. Суб’єкти та учасники адміністративного процесу.
- •8. Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.
- •9. Органи внутрішніх справ, як суб’єкти адміністративного процесу.
- •10. Оскарження і опротестування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
- •11. Основні напрямки розвитку адміністративно-процесуального права на сучасному етапі.
- •12. Суть, мета, порядок організації адміністративно-юрисдикційної діяльності.
- •17. Становлення адміністративно-процесуального права в Україні.
- •18. Поняття, особливості та види дисциплінарних проваджень.
- •19. Структура адміністративного процесу.
- •20. Порядок здійснення дисциплінарного провадження в системі мвс України.
- •21. Поняття та види проваджень в адміністративному процесі.
- •22. Види дисциплінарних стягнень та їх характеристика.
- •23. Нормотворчі, установчі, правозастосовчі провадження в адміністративному процесі.
- •24. Стадійність в провадженнях адміністративного процесу.
- •25. Поняття та види заходів заохочення в державному управління.
- •26. Поняття стадій та їх характеристика.
- •27. Провадження в справах про нагородження державними нагородами, відзнаками Президента України, про присвоєння почесних та інших звань.
- •28. Критерії класифікації проваджень на види.
- •29. Поняття та види заходів адміністративного примусу.
- •30. Різновиди проваджень в адміністративному процесі в наукових працях як вітчизняних так і зарубіжних вчених адміністративістів.
- •31. Порядок застосування заходів адміністративного примусу в діяльності міліції.
- •32. Поняття та зміст провадження по пропозиціях, скаргах, заявах громадян.
- •33. Провадження в справах про преміювання, зняття дисциплінарного стягнення тощо.
- •34. Стадії розгляду скарг, пропозицій, та інших звернень громадян.
- •35. Атестаційне провадження: поняття, зміст та процесуальний порядок здійснення.
- •36. Органи, що розглядають справи по скаргах, їх повноваження, рішення, що виносяться за результатами розгляду скарг та строки розгляду скарг.
- •37. Сутність, мета та підстави застосування міліцією адміністративно-запобіжних заходів.
- •38. Правове регулювання та порядок розгляду та вирішення справ за зверненнями громадян в органах внутрішніх справ.
- •39. Види адміністративно-запобіжних заходів, які застосовуються міліцією, підстави та порядок їх застосування.
- •40. Порядок оскарження результатів розгляду звернень громадян, що здійснювався органами внутрішніх справ.
- •41. Поняття та зміст контролю у сфері державного управління.
- •42. Поняття, завдання та принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •43. Види контролю в діяльності овс України.
- •44. Особи, які беруть участь у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, їх основні права та обов'язки.
- •45. Порядок проведення контрольних заходів.
- •46. Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •47. Поняття та зміст нагляду у сфері державного управління.
- •48. Порядок, мета та підстави адміністративного затримання та доставлення правопорушника.
- •53. Порядок здійснення провадження по видачі свідоцтв на право заняття нотаріальною діяльністю.
- •54. Порядок здійснення провадження по наданню дозволу на керування транспортними засобами.
- •55. Стадії виконавчого провадження.
- •56. Порядок здійснення провадження по видачі дозволів на придбання, зберігання, носіння і перевезення зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, відносно яких встановленні спеціальні правила.
- •57. Адміністративне судочинство в зарубіжних країн.
- •58. Провадження по реєстрації автомототранспортних засобів та провадження по здійсненню технічного огляду транспортних засобів.
- •63. Поняття адміністративної юстиції та ї зв’язок з адміністративним процесом.
- •64. Правове забезпечення виконавчого провадження.
- •65. Порядок примусового виконання рішень про застосування не матеріальних заходів впливу.
- •66. Правовий статус державної виконавчої служби.
- •67. Система та структура адміністративних судів в Україні.
- •68. Становлення адміністративного судочинства в Україні.
- •69. Підсудність та компетенція адміністративних судів в Україні.
- •6. Порядок складання та зміст протоколу про адміністративне правопорушення.
- •51. Контрольні повноваження у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та порядок їх реалізації.
- •9. Органи внутрішніх справ, як суб’єкти адміністративного процесу
48. Порядок, мета та підстави адміністративного затримання та доставлення правопорушника.
Заходи адміністративного примусу застосовуються міліцією, виключно у вкладках, зазначених у законі. Стаття 260 КУАП вказує, що тільки з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складання протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці скоєння правопорушення, якщо складання протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів.
Для виконання покладених на міліцію обов'язків ст. 11 п. 5 Закону України "Про міліцію" надає їй право здійснювати адміністративне затримання:
1) осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу, або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, - на строк до 3-х годин, а в необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до 3-х діб з повідомленням про це письмово прокуророві протягом 24 годин з моменту затримання;
2) неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опіки, - на строк до передачі законним представникам або до влаштування в установленому порядку, а неповнолітніх, які вчинили суспільне небезпечні діяння і не досягай віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - до передавання їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники, але не більш як на 8 годин;
3) осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, -до розгляду справи судом (суддею);
4) осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися, чи могли завдати шкоди оточуючим чи собі, - до передавання їх у спеціальні медичні заклади або для доставляння до місця проживання, а за відсутності таких - до їх витвереження;
5) осіб, яких запідозрено у занятті бродяжництвом, - на строк до 30 діб із санкції прокурора;
6) осіб, які ухиляються від виконання постанови суду про направлення на примусове лікування від хронічного алкоголізму, - на строк до 3 діб;
7) військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення, - до передавання їх військовим патрулям, представникам військової комендатури, військових частин, або військових комісаріатів;
8) осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, - до передавання їх у лікувальні заклади, але не більше як на 24 години.
Про адміністративне затримання обов'язково складається протокол, у якому зазначаються: дата і місце його складання; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
На прохання особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, про місце її перебування повідомляються її родичі, адміністрація за місцем роботи або навчання. Про затримання неповнолітнього обов'язково повідомляють його батьків або осіб, які їх замінюють.
49. Контрольні повноваження у сфері дозвільної системи МВС України.
50. Порядок нагляду за законністю в діяльності ОВС України.
51. Контрольні повноваження у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та порядок їх реалізації.
52. Види реєстраційно-дозвільних проваджень.
Значна частина проваджень пов'язана з реєстрацією певних суб'єктів. Зокрема, до них належать:
- державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності;
- реєстрація комерційних банків;
- реєстрація місцевих об'єднань громадян, органів територіальної самоорганізації населення;
- реєстрація об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, реєстрація житлово-будівельних і гаражних кооперативів;
- державна реєстрація друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств;
- реєстрація адвокатських об'єднань і т. ін.
Окремі реєстраційні провадження зв'язані з реєстрацією певних об'єктів. Наприклад, може бути виділена:
- реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна;
- реєстрація автомототранспортних засобів;
- реєстрація цивільних повітряних суден, аеродромів, аеропортів і присвоєння повітряним судам, внесеним до державного реєстру, державних і реєстраційних розпізнавальних знаків;
- реєстрація річкових і морських суден під прапором України і т. ін.
Серед дозвільних проваджень доцільно виділити провадження щодо видачі дозволів (у тому числі узгодження) на заняття певною діяльністю. До них, зокрема, належать:
- видача свідчень про право на заняття нотаріальною діяльністю;
- дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;
- дозвіл на вивіз з території України документів Національного архівного фонду з метою тимчасового їхнього експонування або реставрації;
- дозвіл на виконання міжнародних польотів цивільних повітряних суден в аеропорти України або з аеропортів України;
- дозвіл на проведення підривних робіт і виготовлення непро-мислових вибухових речовин на місцях;
- дозвіл на право управління транспортними засобами і видача свідоцтв про право управління цими засобами;
- дозвіл на діяльність інвестиційних фондів та інвестиційних компаній;
- дозвіл на діяльність з випуску й обороту цінних паперів;
- узгодження проектів конструкцій транспортних засобів у частині дотримання вимог забезпечення безпеки дорожнього руху;
- узгодження технічних умов щодо розробки нової автомобільної техніки, а також технічних засобів, що використовуються для обслуговування і ремонту автотранспортних засобів;
- узгодження лімітів на використання природних ресурсів загальнодержавного значення;
- затвердження технічних умов, технологічних інструкцій і рецептур виробництва спирту етилового, горілки, лікеро-горілчаних виробів, що є обов'язковими для підприємств усіх форм власності, які виготовляють зазначену продукцію;
- дозвіл щодо надання в користування мисливських угідь;
- організація промислового видобутку риби, інших водних живих ресурсів, а також аматорського і спортивного рибальства.
Можна також виділити значне число проваджень, пов'язаних з видачею ліцензій на певний вид діяльності. Це, наприклад, ліцензії на:
- пошук (розвідку) і експлуатацію родовищ корисних копалин;
- провадження, ремонт і реалізацію спортивної, мисливської вогнепальної зброї і боєприпасів до неї, а також холодної зброї, пневматичної зброї калібру більше 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/сек; створення і утримання стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів;
- виготовлення й оптову реалізацію лікарських коштів;
- виготовлення і реалізацію особливо небезпечних хімічних засобів відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;
- видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів;
- оптову та роздрібну торгівлю спиртом етиловим, алкогольними напоями і тютюновими виробами; 0 ветеринарну практику; 0 медичну практику;
- юридичну практику;
- судово-експертну діяльність;
- страхову діяльність.
Можна виділити також провадження, пов'язані з видачею дозволів на певні об'єкти й операції з ними:
- на придбання, збереження, носіння і перевезення зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин, щодо збереження і використання яких установлені спеціальні правила;
- на рух транспортних засобів із великогабаритними, великоваговими, небезпечними вантажами;
- на придбання вибухових матеріалів підприємствами й організаціями.