- •1.Поняття та предмет кримінального права
- •2.Наука кримінального права, її зміст і задачі
- •4.Поняття кримінального закону, його риси та значення
- •5.Загальна характеристика кримінального законодавства України
- •6.Побудова кримынального закону. Структура кк
- •7. Поняття і Види диспозицій особливої частини.
- •8. Тлумачення кримынального закону, йогов иди та прийоми
- •9. Дія кримінального закону у часі.
- •10. Зворотня дія кримінального закону у часі.
- •11) Дія кримінального закону у просторі.
- •12) Поняття та ознаки злочину
- •13)Класифікація злочинів в теорії кримінального права та законодавства
- •14) Поняття кримінальної відповідальності в теорії кримінального права.
- •15) Кримінально-правові відносини (зміст, суб'єкт)
- •16. Підстави кримінальної відповідальності в теорії кримінального права та кримінального законодавства
- •17. Поняття складу злочину, його елементи та ознаки
- •18. Об’єкт злочину та його види
- •19. Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом кримінально – правової охорони
- •20. Поняття та ознаки об’єктивної сторони злочину
- •21.Суспільно небезпечне діяння та його ознаки
- •22. Поняття кримінально-правової бездіяльності, умови відповідальності
- •23. Поняття причинового звязку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинового звязку.
- •24.Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочинів
- •25.Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину та їх кримінально-правове значення
- •27. Поняття та ознаки суб’єкту злочину.
- •28. Вік кримінальної відповідальності.
- •30. Неосудність та її критерії
- •31. Поняття і види спеціального суб’єкту злочину
- •32. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •33. Поняття та зміст вини
- •34. Поняття та види умислу
- •35. Необережність та її види
- •36.Злочинна самовпевненість , її критерії
- •37.Злочинна недбалість, її критерії
- •38.Злочини з двома формами вини
- •39. Мотив і мета злочину , їх значення при кваліфікації злочинів
- •40.Випадок(Казус) та його відмінність від злочинної недбалості
- •41. Юридична і фактична помилки
- •42. Поняття і види стадій вчинення злочину
- •43. Кримінальна відповідальність за готування до вчинення злочину.
- •44. Поняття та види замаху на вчинення злочину.
- •45. Поняття та ознаки добровільної відмови від вчинення злочину до кінця, відмінність від дійового каяття.
- •46. Поняття та ознаки співучасті у кримінальній справі.
- •47.Види співучасті, критерії їх виділення.
- •48.Виконавець злочину.
- •49.Організатор вчинення злочину.
- •50.Пособник як вид співучасника вчинення злочину.
- •51.Підбурювач як вид співучасника.
- •52. Форми співучасті, критерії їх виділення
- •53.Співучасть у злочині з спеціальним суб»єктом.
- •54. Ексцес виконавця
- •57.Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
- •58.Поняття та види повторності злочинів.
- •59. Рецидив злочину та його види.
- •60.Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
- •61.Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності
- •62. Поняття крайньої необхідності
- •63.Фізичний або психічний примус,їх кримінально-правове значення
- •64.Діяння пов’язане з ризиком-обставина, що виключає злочинність діяння
- •65.Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
- •66. Давність притягнення до кримінальної відповідальності
- •67. Поняття покарання та його мета за кримінальним законодавством у
- •68. Система та види покарань.
- •69. Штраф як вид покарання.
- •70. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного классу
- •71. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
- •72. Громадські роботи як вид кримінального покарання.
- •73. Виправні роботи, порядок їх призначення.
- •74. Конфіскація майна, умови застосування.
- •75. Арешт як вид покарання.
- •76. Обмеження волі- вид крим покарання,умови застосування.
- •77 .Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
- •78. Поняття та зміст позбавлення волі на певний строк
- •80 . Загальні засади призначення покарання
- •81. Поняття та види Обставини, які пом'якшують покарання
- •82. Поняття та види обставин, що обтяжують покарання
- •83. Призначення більш м якого покарання, ніж передбаченого законом
- •85. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •86. Поняття та види звільнень від покарання
- •87. Звільнення від покарання за хворобою
- •97.Види покарання, що застосовуються до неповнолітніх, та особливості їх призначення
12) Поняття та ознаки злочину
Злочином є передбачене КК суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину (ч. 1 ст. 11 КК).
Кримінальне законодавство визнає злочином лише конкретну поведінку, вчинок людини у формі суспільно небезпечного діяння або бездіяльності. Думки, почуття, побажання, переконання, записи для особистого користування, скільки б вони не засуджувалися мораллю, не є злочином, оскільки вони не є діянням, вчинком.
Під дією розуміється активна поведінка (вчинок) особи, в якій виражена зовні її воля і яка спрямована на спричинення певних негативних наслідків.
Бездіяльність - це пасивна поведінка, в якій так само виражена зовні воля особи і яка спрямована на спричинення певних негативних наслідків.
Ознаки злочину:
1) Передбаченість кримінальним законодавством. КК встановлює вичерпний перелік злочинів.
Не є злочином діяння, яке посягає на об'єкти, що не охороняються КК (особисті відносини між подружжям тощо). "Немає злочину, немає покарання, якщо немає відповідного закону" - відомий правовий принцип римських юристів. Наприклад, за КК (див. ст. 440) не є злочином виробництво зброї масового знищення, якщо до такого виробництва ще не міститься заборон у міжнародних договорах, або якщо такі заборони і містяться, але ці міжнародні договори не ратифіковані Верховною Радою України.
2) Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність.
Юридичні особи за заподіяну шкоду кримінальної відповідальності не несуть. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Особи, що вчинили злочин у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності лише за деякі найбільш небезпечні діяння.
Суб'єктом злочину вважається лише осудна особа, тобто така, яка під час учинення діяння, передбаченого КК, могла усвідомлювати свої дії і керувати ними.
3) Винність діяння означає, що воно вчинене умисно або з необережності. Діяння, вчинене за відсутності вини, тобто за відсутності психічного ставлення особи до дії чи бездіяльності, не може визнаватися злочином.
4) Суспільна небезпечність як ознака злочину означає об'єктивну його особливу шкідливість для особи (фізичної чи юридичної), суспільства, держави, людства.
Суспільна небезпечність діянь не є раз і назавжди усталеним поняттям. її переоцінка здійснюється постійно під впливом певних негативних чи позитивних факторів (істотних обставин), які об'єктивно зумовлюють необхідність криміналізації (або навпаки, декриміналізації) певного діяння. Вказані фактори можуть бути негативним наслідком науково-технічного прогресу, екологічних, демографічних змін, соціальних реформ тощо. Так, надзвичайно високий рівень ерозії земель на території України створили підстави для криміналізації забруднення і псування земель (ст. 239 КК) і безгосподарського використання земель (ст. 254 КК). Соціальні реформи (економічна, адміністративна, судова тощо) викликали необхідність переоцінки суспільної небезпеки багатьох діянь, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, криміналізацію таких діянь, як втручання у діяльність державного діяча, посягання на життя присяжного тощо.
Умисел поділяється на прямий і непрямий. Умисел визнається прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Непрямим визнається умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала настання цих наслідків.
Необережність поділяється на злочинну самонадіяність і злочинну недбалість.
Злочинна самонадіяність - така поведінка особи, коли вона передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення.
Злочинна недбалість - така поведінка особи, коли вона не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити. Службова недбалість (ст. 367 КК), тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоро-нюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або інтересам окремих юридичних осіб .