- •1. Характеристика та використання традиційних мінералів.
- •2. Нетрадиційні, природні, неприродні алюмосилікати як мін. Добавки для тварин.
- •5. Мінеральні речовини як вирішальний фактор в одержанні високої продуктивності і здорового стану.
- •6. Потреби сільськогосподарських тварин у мінеральних речовинах.
- •7. Мінеральні препарати і способи їх використання у тваринництві.
5. Мінеральні речовини як вирішальний фактор в одержанні високої продуктивності і здорового стану.
Мінеральні елементи в організмі тварин (і в організмі людини також) відіграють важливу роль. Вони необхідні для нормального функціонування різних органів, росту і розвитку організму, беруть участь у підтриманні осмотичного тиску, сприяють підтриманню необхідної концентрації іонів, є складовими частинами різних біологічних рідин живого організму: гормонів, вітамінів, білків, ферментів тощо, беруть участь в активізації хімічних реакцій шляхом впливу на ферментні системи, прямо або опосередковано діють на функції ендокринних залоз і виконують ще багато життєво важливих функцій в організмі, які ще досі не вивчено.
Елементи, які входять до складу організму до рівня 0,01%, називаються макроелементами (до них можна віднести О, Н, С, М, Р, К, Са, Nа, Сl ), а в межах 0,001% і менше — мікроелементами (Мn, І, В, Сu, Zn, Ва, Li, Ni, Rb, F та інші). В окрему групу можна виділити ультрамікроелементи. Орієнтовний склад їх у живому організмі становить приблизно від 10-6 до 10-12% від загальної маси. До них належать: Мо, Аs, Аg, Нg, Аu Рb, Ra та інші.
Мінеральні речовини надходять в організм тварин із кормом та водою. Нестача їх у раціоні спричиняє порушення обміну речовин, захворювання та загибель тварин. Мінеральні речовини мають постійно надходити в організм, оскільки вони виводяться з сечею, калом, потом, а в лактуючих тварин і з молоком. Підвищена потреба в мінеральних речовинах спостерігається під час вагітності, посиленої лактації, у період росту; у овець — після стрижки, у птиці — під час линяння та в період інтенсивного відкладання яєць.
Отже, поряд із збалансуванням раціонів за основними поживними речовинами, особливу увагу слід приділяти вмісту в них мікроелементів, функції яких в організмі дуже різноманітні.
Експериментально доведено, що залізо, мідь, цинк, марганець, кобальт та селен є обов’язковими компонентами багатьох ферментних систем. Вони потрібні для росту, розвитку і розмноження тварин.
Як за недостатнього (0,012 мг), так і за надлишкового (0,36 мг) вмісті в організмі міді, спостерігається ослаблення імунобіологічної реактивності організму. Розвивається анемія, виникають проноси, свербіж шкіри, порушуються функції статевої, кровоносної, м’язової та нервової систем. Експериментально викликана у тварин мідна недостатність призводила до затримки росту та розвитку кістяку, супроводжувалася депігментацією волосяного покриву, полисінням та дерматитами. У тварин відмічають множинні розлади сполучної тканини, у тому числі деформацію скелету і суглобів, емфізему легень, судинні аневризми та ураження серця. У великої рогатої худоби спостерігається зниження статевої активності, молочної продуктивності, відтворювальної здатності, розвивається анемія. Телята від таких корів гинуть у перші дні життя.
Цинк входить до складу білка густину, що міститься в слині тварин і людини та відіграє важливу роль у процесах смакових відчуттів. За нестачі цинку вміст густину в слині тварин значно знижується, що призводить до порушення смакової чутливості та втрати апетиту, а згодом і до спотворення смаку.
Марганець (Mn).
Марганець стимулює синтез білка в м’язах, глікогену — в печінці, сприяє підвищенню активності Мg-АТФази, що збільшує живу масу птиці. Він підсилює процеси росту, кровотворення, біосинтез нуклеїнових кислот, білків, холестерину, антитіл. Стимулює дію гормонів передньої частки гіпофіза (аденогіпофіз). Марганець, подібно до холіну, підвищує утилізацію жирів в організмі і попереджує жирове переродження печінки
Кобальт (Со)
Бере участь в утворенні еритроцитів та гемоглобіну, регулює білковий, вуглеводний та мінеральний обміни.
Отримуючи з кормами солі таких металів, як мідь і кобальт, тварини набувають стійкості до інфекції з боку шкірного покриву та слизових оболонок шлунково-кишкового тракту і дихальних шляхів. Це пов’язано зі здатністю цих елементів зменшувати проникливість стінок кровоносних судин та покривних тканин щодо інфекції.
Селен (Se)
Запобігає м’язовій дистрофії в телят і ягнят, впливає на засвоєння та обмін вітамінів А, С, Е, К в організмі, регулює швидкість окислювально-відновних процесів. За недостачі селену в раціоні тварин розвивається біломускульна хвороба.
Отже, такі мікроелементи, як залізо, мідь, цинк, марганець та кобальт є життєво необхідними для організму тварин, оскільки мають широкий спектр дії на більшість процесів, що відбуваються в ньому. Їхня дія в організмі залежить не тільки від кількості в раціоні, а й від форми сполук. Сьогодні вже доведено, що сполуки мікроелементів з органічними речовинами (білками, вуглеводами, амінокислотами) є доступнішими для організму і ефективніше забезпечують його потреби.
Тож мікроелементи та їх сполуки мають не тільки фізіологічне, а й народногосподарське значення, оскільки є факторами нагромадження білка в м’ясі, зокрема в бройлерів. Введення їх до раціону птиці суттєво збільшує приріст живої ваги та використання (засвоюваність) корму.