3. Перепишіть речення і самостійно розберіть їх за членами.

Рідний⁴ край³ щиріш^5.1 любити³ научає² нас³ розлука¹. (Леся Українка.) Гори¹ наче линуть² у небо^5.2 чистим⁴, легким⁴ візерунком^5.1. (Леся Українка.) Докласти треба² руки³ мозолясті⁴, щоб⁶ красувався² вбогий⁴ переліг¹ нечувано^5.1 багатим⁴ урожаєм³. (М. Рильський.)

1-підмет,2-присудок,3-додаток,4-означення,5.1-обставина способу дії,5.2-обставина місця,6- сполучник.

Білет №3

1. Вживання апострофа

1) Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:

Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б’ю, п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я, мереф’янський, В’ячеслав, Стеф’юк.

Примітка. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпя­чий, свято, тьмяний, цвях, але:верб’я, торф’яний, черв’як.

Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити.

2) Після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї.

Примітка. Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м’якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.

3) Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука, але з власними назвами через дефіс: пів-Європи тощо.

Примітка 1. Після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, о, у апостроф не пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти.

Апостроф у словах іншомовного походження

1) Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю, є, ї:

Відмінок	Тисяча сім	Тисяча сьомий	Триста сорок	Сімсот сімдесят шість	Сім
Н.	тисяча сім	тисяча сьомий	триста сорок	сімсот сімдесят шість	сім
Р.	тисячі семи	тисяча сьомого	трьохсот сорока	семисот сімдесяти шести	семи
Д.	тисячі семи	тисяча сьомому	трьомстам сорока	семистам сімдесяти шести	семи
Зн.	тисячу сім	як у Н. або Р.	триста сорок	сімсот сімдесят шести	сім
Ор.	тисячею сьома	тисяча сьомим	трьомастами сорока	сьомастами сімдесятьма шістьма	сьома
М.	(на) тисячі семи	тисяча сьомому	(на) трьохстах сорока	семистах сімдесяти шести	семи

а) Після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, торф’яний, к’янті, миш’як, кар’єра; П’ємонт, П’яченца, Рив’єра, Ак’яб, Іх’ямас; Барб’є, Б’єрнсон, Б’юкенен, Женев’єва, Ф’єзоле, Монтеск’є, Руж’є, Фур’є.

б) Після кінцевого приголосного в префіксах: ад’юнкт, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура.

2) Апостроф не пишеться:

а) Перед йо: курйоз, серйозний.

б) Коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у:бязь; бюджет, бюро, пюпітр, мюрид, фюзеляж, кювет, рюкзак, рюш; Барбюс, Бюффон, Вюртемберг, Мюллер, Гюго, Кюв’є, Рюдберг.

2. Ось тут ходив Тарас у школу до дяка. Мільйонами рук ми кладем будов наших мирну величність. Мчить крізь теплі ночі і світанки на кур’єрській швидкості життя.

3. (Складне сурядне) Слова – полова, але вогонь в одежі слова – безсмертна, чудотворна фея, правдива іскра Прометея.

Білет №4