Запитання для бесіди:

1. Назви своє прізвище, ім'я, по батькові.
2. Назви прізвище, ім'я, по батькові мами й тата.
3. Ти дівчинка чи хлопчик?
4. Ким ти будеш, коли виростеш ‑ жінкою чи чоловіком?
5. У тебе є брат чи сестра? Хто старший?
6. Скільки тобі років? А скільки буде через рік? А через два роки?
7. Зараз ранок чи вечір? (День чи ранок?)
8. Коли ти снідаєш — ввечері чи вранці? А обідаєш — вранці чи вдень? Що буває раніше ‑ обід чи вечеря?
9. Де ти живеш? Назви свою домашню адресу.
10. Ким працюють твої тато, мама?
11. Ти любиш малювати? Якого, кольору цей олівець? А сукня?
12. Яка зараз пора року ‑ зима, весна, літо чи осінь? Чому ти так вважаєш?
13. Коли можна кататись на санках ‑ взимку чи влітку?
14. Чому сніг буває взимку, а не влітку?
15. Що роблять листоноша, лікар, вчитель?
16. Навіщо потрібні в школі дзвоник і парта?
17. Ти хочеш вчитися в школі?
18. Покажи своє праве око, ліве вухо. Для чого потрібні очі, вуха?
19. Яких тварин ти знаєш?
20. Яких ти знаєш птахів?
21. Хто більший: корова чи коза? Птах чи бджола? У кого більше лап: у собаки чи у півня?
22. Що більше: 8 чи 5, 7 чи 3? Порахуй від 3 до 6. Від 9 до 2.
23. Що потрібно зробити, якщо ненавмисно зламаєш чужу річ?

Додаток 14. Рекомендації для вихователів та батьків щодо роботи з гіперактивними дітьми

Профілактична робота з гіперактивною дитиною

1. Виробити разом з дитиною і розташувати в зручному для неї місці правила поводження в групі дитячого садка. Просити дитину вголос промовляти ці правила.

2. Перед початком заняття дитина може сказати, що вона хотіла би побажати собі сама під час виконання завдання.

3. Виробити разом з дитиною систему заохочень і покарань за бажану і небажану поведінку.

4. Заздалегідь домовлятися з дитиною про час гри, про тривалість прогулянки.

5. Про закінчення часу дитині повідомляє не дорослий, а заведений заздалегідь будильник, кухонний таймер, що буде сприяти зниженню агресії дитини.

6. Навчити дитину можливим формам прояву гніву та пропонувати умови для цього.

«Швидка допомога» під час роботи з гіперактивною дитиною

1. Відвернути дитину від її капризів.

2. Запропонувати вибір (іншу можливу в даний момент діяльність).

3. Поставити несподіване запитання.

4. Відреагувати несподіваним для дитини образом (пожартувати, повторити її дії).

5. Не забороняти дії дитини в категоричній формі.

6. Не наказувати, а просити (але не підлещуватися).

7. Вислухати те, що хоче сказати дитина (бо в іншому випадку вона не почує вас).

8. Автоматично, тими самими словами повторювати багаторазово своє прохання (нейтральним тоном).

9. Сфотографувати дитину або підвести її до дзеркала в той момент, коли вона вередує.

10.Залишити в кімнаті одну (якщо це безпечно для її здоров'я).

11.Не наполягати на тому, щоб дитина за будь-що вибачилася.

12.Не читати нотацій (дитина все рівно їх не чує).

Як гратися з гіперактивними дітьми

1. Під час підбору ігор (особливо рухливих) варто враховувати такі індивідуальні особливості гіперактивних дітей, як невміння тривалий час підкорятися груповим правилам, швидка стомлюваність, невміння вислуховувати і виконувати інструкції (зосереджуватися на деталях).

2. У грі їм важко дочекатися своєї черги і рахуватися з інтересами інших. Тому включати таких дітей у колективну роботу доцільно поетапно. Починати можна з індивідуальної роботи, потім підключати дитину до ігор у малих підгрупах, і тільки після цього переходити до колективних ігор.

3. Особливо важливо в ігровій формі проводити тренування слабких функцій, щоби грою зацікавити дитину (тоді їй легше буде сфокусуватися на завданні).

4. При підборі ігор враховувати, що гіперактивній дитині важко одночасно бути уважною, контролювати свою поведінку і нерухомо сидіти. Тому на початкових етапах роботи необхідно підбирати ігри на тренування тільки однієї психічної функції, наприклад, ігри, що сприяють розвиткові уваги.

5. Потім можна ускладнювати роботу, переходячи до ігор, що сприяють розвиткові двох (а потім і трьох) функцій одночасно, наприклад, розвитку уваги і контролю поведінки.

52