- •Державний комітет зв’язку та інформатизації
- •Перелік умовних позначень
- •Розділ 1 аналіз закономірностей побудовИk-значних статичних мікроелектронних структур
- •1.1. Термінологічний аналіз та обґрунтування принципу симбіозу
- •1.2. Архітектурно-логічні побудови цифрових іk-значних структур
- •1.3. Дослідження архітектур просторових цифрових комутаторів
- •1.4. Завдання аналiзу та оцiнки надiйностik-значних структур
- •1.5. Математичні моделіk-значного кодування
- •1.6. Методи і засобиk-значного кодування з надлишком
- •1.7. Дослідження метричних властивостейk-значних кодів
- •1.8. Вибір перспективних шляхів побудови просторовихk-значних структур
- •Висновки до першого розділу
- •Розділ 2 узагальнена теорія побудови високоефективних просторових статичниХk-значних структур
- •2.1. Структураk-значної площинно-просторової комірки
- •2.2. Формалізація принципу симбіозу багатовходовихk-значних структур
- •2.3. Метричні властивостіk-значних комутацiйних структур
- •2.4. Аналіз узагальнених статистичних параметрівk-значних структур
- •2.5. Аналiз точності дії статичнихk-значних структур
- •Висновки до другого розділу
- •Розділ 3 методи оцінки параметрів каналів іЗk-значним кодуванням
- •3.1. Ентропійні параметри k-значних каналів без завад
- •3.2. Властивості симетричних каналів ізk-значним кодуванням
- •3.3. Імовiрнiсть помилки пiд час декодуванняk-значних систематичних кодiв
- •3.4. Необхідна вносима надлишковість статичних просторовихk-значних структур
- •Висновки до третього розділу
- •Розділ 4 моделі, алгоритми та структурИk-значного кодування систематичними кодами
- •4.1. Математичні моделі кодування кодами Ріда – Соломона з крос-перемежуванням (circ-кодами)
- •4.2. Математичні моделі декодуванняCirc-кодів
- •4.3. Синтез алгоритмівk-значного кодування/декодування
- •4.4. Способи організації обчислень та синтезу структур операційних засобівCirc-кодера/декодера
- •4.5. Аналіз принципів побудови та дії двокаскадногоCirc-декодера
- •4.6. Порівняльний аналіз cтратегій декодуванняCirc-декодерів
- •Висновки до четвертого розділу
- •Розділ 5 принципи побудовИk-значних просторових пристроїв зовнішнього обміну (пзо)
- •5.1. Класифікації просторовихk-значних структур
- •5.2. Узагальнений рекурсивний структурний та формальний синтез пзо
- •5.3. Методи побудови рекурсивних струмових та потенційних пзо
- •5.4. Синтез просторових комутаторівk-значних сигналів
- •Висновки до п’ятого розділу
- •Розділ 6 математичні моделі, методи і структурні побудови універсальних функціональних перетворювачів (уфп) просторового типу
- •6.1. Моделі та методи структурного синтезу просторових уфп
- •6.2. Математичні моделі комбінаційного синтезу проміжних дешифраторів уфп
- •6.3. Моделі та методи структурного синтезу в асп просторових уфп
- •6.4. Моделі та методи синтезу в асп проміжних дешифраторів уфп
- •6.5. Моделі та методи синтезу в асп багатовходових уфп
- •Висновки до шостого розділу
- •Розділ 7 синтез та реалiзацiя k-значних операцiйних пристроїв новітніх обчислювальних систем
- •7.1. Класифікація операційних пристроїв
- •7.3. Чотиризначний матричний множник елементів поляґалуаGf(28)
- •7.4. Побудова паралельного конвеєрного арифметичного пристрою
- •7.5. Метод та засоби регенеруванняk-значних цифрових послiдовностей
- •Далі, оскільки сигнал має цифрову форму, то
- •Висновки до сьомого розділу
- •Основнi результати роботи та висновки
- •Список використаних джерел
6.3. Моделі та методи структурного синтезу в асп просторових уфп
Завданням цього підрозділу є побудова таких УФП, у яких за рахунок застосування АСП під час синтезу забезпечується однотипне виконання дешифратора та схеми керування, структурна однорідність виконання їхніх субблоків, підвищується технологічність у процесі мікроелектронної реалізації, а також швикодійність через паралельний однотактний алгоритм роботи дешифратора, комутатора і блока керування. Відповідно, наведені переваги дають можливість вирішити ще й завдання дослідження впливу збільшення значності на структурну побудову УФП при її суттєвому зростанні від 3 до 16.
На теперішній час створено просторові структури передачі даних, що базуються на мережах багатоступінчастих з’єднань мультиплексорів-демультиплексорів [108]. Опис даної концепції спирається на абстрактну модель (див. рис. 1.6) об’ємно-просторового комутатора. Ця ідея наштовхує нас на аналогію структури багатовходового просторового УФП із бітонічним сортувальником Бетчера, в основі якого лежить суперпозиція двох монотонних k-значних функцій. Тобто, якщо створювати складні інтелектуальні системи передавання даних чи використовувати k-значну логічну систему для створення УФП, то інтуїтивно приходимо до просторових структурних побудов на базі мультиплексорів, демультиплексорів, дешифраторів і комутаторів матричного типу зі застосуванням відповідного бінарного подання k-значних сигналів.
Розгляд такого підходу доцільно розпочати з найпростішого варіанта одновходового УФП із k = 3. Як показано в [49, 50], у позиційних системах числення найекономічнішою є тризначна система. Під економічністю системи числення розуміють число можливих зображень чисел для заданої довжини розрядної сітки. Це один із найважливіших показників для обчислювальних та інтелектуальних систем, оскільки він визначає ефективність k-значних структур стосовно апаратних затрат, коли вони залежать від k.
Структурні схеми універсальних тризначного та десятизначного УФП потенційного типу [86, 87] (рис. 6.6, рис. 6.7) містять АЦП 1, дешифратор (ДШ) 2, комутатор (КМ) 3 і блок керування (БК) 4, синтезовані з використанням АСП та ЦАП 5.
Рис. 6.6. Структурна схема тризначного потенційного УБФП (АСП-структура)
Універсальний десятизначний УФП потенційного типу [86] структурно містить АЦП 1, ДШ 2, КМ 3, БК 4 та ЦАП 5 (рис. 6.7) аналогічні за структурно-логічним рішенням, як і в тризначного за винятком нарощення числа паралельних каскадів і просторових полюсів до десяти та кількості опорних рівнів формування вихідних десятирівневих сигналів. Принципи дії УФП (АСП-структура) детально викладені в роботах [86, 87].
Уведення в УФП комутатора 3, а також блока 4 керування, які утворюють структуру паралельного типу з просторовим k-значним кодуванням, здійсненим за рахунок збуджених станів у вигляді двійкових просторових полюсів, а також використання методів теорії інтелекту для опису алгоритмів роботи і структури побудови, коли k-значні числа та перетворення над ними описуються з допомогою АСП, що збігаються з формулами алгебри логіки, але зберігають властивості k-значного алфавіту, паралелізм і однорідність структури та дозволяють гранично просто описати всі необхідні аналітичні відношення вхідних і вихідних змінних.
Рис. 6.7. Структурна схема десятизначного універсального функціонального перетворювача (АСП-структура)
Усе це дозволило реалізувати структуру УФП значно меншої складності, ніж при використанні традиційних розв’язків, які отримуються з використанням алгебри логіки та традиційних двійкових методів побудови в базисах диз’юнктивних і кон’юнктивних нормальних форм, забезпечити однотипність і однорідність внутрішньої структури, суттєво зменшити апаратурні затрати на створення перетворювача, спростити шинну комутацію, а також підвищити швидкодію за рахунок мінімальної затримки в усіх ланках перетворювача.