4.3 Аналіз технологічних процесів і операцій в реалізації яких студент брав участь

Прибувши на практику 6.08.2012року я пройшла первинний інструктаж із техніки безпеки. Мені розповіли і показали місцевість, провели так би мовити екскурсію невеличку, попередили де можна і де неможна находитися іншим постороннім особам. Після того як я розписався у спеціальному журналі, що буду обережним, уважним і слухатиму старших не йдучи їм на перекір мені дали ознайомитися із програмою вступного інструктажу. Тобто ввели в курс чим займається дана філія.

Так як студенти що прибувають на практику зазвичай йдуть групами то при винекненні якихось завдать їх інформують і вони починають входити у курс справи. Я, Сторож Ілля Сергійович, прибувши зі щоденником робіт за адресою м. Рівне вул. Київська 24 був закріплений з группою студентів. Наприклад у перші дні прибування на практиці організувши бригаду, а саме із 8 чоловік включно зімною, та виділивши нам машину а саме машину марки для того щоб на певному участку міста до 2-ї години дня було прибране сміття з вулиць. Однією з найгостріших екологічних проблем в Україні є утилізація міського сміття. Міста ростуть, відходів дедалі більшає, рік у рік погіршується екологічна обстановка, а ставлення до сміттєвої проблематики практично не змінюється. Його можна сформулювати приблизно так: куди б його подіти, щоб його не було та щоб це нічого не коштувало? При такому підході до настільки складної проблеми сміття ще довго матиме єдину адресу — звалище. Як наслідок — сьогодні міські звалища розляглися на десятках і сотнях гектарів, чадять, димлять, забруднюють землю, повітря, воду. Там утворюється цілий букет надзвичайно сильних отрут і токсикантів — бензопірени, меркаптани й одна з «найсвіжіших» і найсильніших отрут — діоксин. Таким чином, гонитва за Щохвилинною дешевиною обертається виникненням неподалік міст потужних термохімічних мін Уповільненої дії, розмінування якихзнешкодження промислового й побутового сміття.

В Україні розробкою технологій нині практично не займаються. Тому жодної власної в нас немає і потрібне устаткування доводиться купувати за кордоном. Ще: воно настільки дороге, що навіть великі міста не завжди в змозі його придбати що; і виходить, що не маючи ні своїх технологій, ні коштів на придбання чужих, Україна дедалі більше засмічується.

Нині у світі є багато різноманітних технологій урятування міст від сміття. Відомі біо- й біохімічні технології, технології пресування або створення цивілізованих полігонів поховання, а також різні технології термічного знешкодження. Науково-технічний потенціал України дозволяє їй швидко розв'язати проблему утилізації сміття. З усього розмаїття згаданих технологій найчастіше застосовується спалювання в спеціальних казанах. У ряді країн до 80% сміття знешкоджують саме так. Доцільно й Україні зосередити увагу на розробці таких методів.

У термічних технологіях сміття є низькосортним паливом. Ефективність спалювання, як відомо, залежить від теплотворності палива. Для сміття ця величина коливається в широких межах, оскільки залежить від багатьох чинників. Приміром, від того, коли воно збиралося: взимку чи влітку. Але найбільше на неї впливає те, за якою системою сміття збирають.

Отже, перш ніж вирішити, якому методу утилізації віддати перевагу, потрібно відповісти на запитання: як у нас його збиратимуть? Якщо так, як тепер, без попередньої обробки, то потрібні одні методики; якщо так, як, приміром, у Німеччині чи Франції, — то інші. На Заході сміття формується шляхом роздільного збору, сортування й сепарації, в Україні ж нічого схожого немає. У результаті теплотворність «українського» сміття становить 1000—1200 ккал/кі^ 2300—2400 ккал/кг.Впродовж практично всього шляху на узбіччях траси шляховики прйбирають навіть дрібне сміття: папірці, листя. «За день доводиться проходити пішки близько 7 км. Сміття з узбіч збираємо у великі мішки, а потім вантажимо їх на вантажівку», — розповідає працівник Вишгородського ДЕУ Наталія. Правда, вона запевняє, що так само прибирають і декілька інших доріг, а трасу до Вишгорода чистили і до ремонту.Глава Укравтодору Володимир Деміііжан;;; повідомив, що ремонт ділянки обійшовся близько 50 млн. грн. (для порівняння: за словами глави Київавтодору Георгія Глинського, на ремонт доріг в Києві на весь 2010 рік було виділено 69 млн. грн.). «50 мільйонів - це вартість ремонту 16 км. доріг: 8 км. - в один бік і стільки ж - в інший, тобто один кілометр туди і назад обійшовся близько б млн. грн., - розповідає Демішкан. - Це не дорого, нормальна сума для такого ремонту. Що стосується термінів, то робили дороги і швидше».

Рис. 4.9

Рис. 4.10

Рухаючись далі коли не було завдань ми могли день а то й більше просидіти у кабінеті спостерігаючи за роботою персоналу, звісно незаважаючи, а роблячи записи і певні висновки з їхньої нелегкої роботи. На другому тижні нашої пізнавальної, першої виробничої практики нам випала можливість бути присутніми на заміні вуличних ліхтарів по вулиці Богдана Хмельницького та по вулиці Грушевській міста Рівного. Звісно ми не замінювали, а просто спостерігали проте було цікаво за скільки часу наприклад впораються досвідченні робітники із поставленою їм задачею.

Так як дана організація допускає до роботи лише кваліфікованих спеціалістів (майстрів свого діла) ми лише спостерігали за їхньою майстерністю яку вони набули не за один рік пропрацювавши у «Рівненській ДЕД».

Рис. 4.11

Рис. 4.12